Постанова № 38998923, 25.04.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2014 р. Справа № 804/4685/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В. при секретарі судового засіданняФедуркіній А.В. за участю: представник позивача представник відповідача Андреєва В.В. Колупаєв О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

01.04.2014 року товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014р. № 0000012205 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким ТОВ «МД Істейт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35811,81 грн. (за основним платежем 23874,54грн. та штрафними санкціями 11937,27 грн.);

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2014 року за №0001702205 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким ТОВ «МД Істейт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9682,22грн. (6454,81 - основний платіж, 3227,41-штрафна санкція);

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "МД Істейт" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 182,70 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийняте на підставі акту від 16.12.2013р. №1868/22-5/32040840 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "МД Істейт" (код ЄДРПОУ 32040840) з дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин у частині здійснення експортних операцій за серпень 2013 року», у висновку якого зазначено, що у порушення пп.14.1.179, п.п 14.1.181 п.14 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6,ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством завищено податковий кредит на суму придбання товарів, підтверджених податковими накладними, на суму ПДВ по ридбанню товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт на загальну суму 30329,35 грн. Позивач вважає зазначений висновок необґрунтованим та таким, що прийнятий з порушенням норм діючого законодавства України, виходячи з того, що відповідач безпідставно в порушення чинного законодавства та наданих повноважень, без будь-яких доказів стверджує у акті перевірки, що правочин укладений між ТОВ"МД Істейт" з ТОВ «Єврометпрофіль», у якого придбано товар та в подальшому експортовано по договорам купівлі-продажу, не спричинив реального настання юридичних наслідків, був не прибутковий, а спрямований на навмисне збільшення податкового кредиту, і, як слідство, заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість; не відповідає меті підприємницької діяльності - одержання прибутку.

Ухвалою суду від 04.04.2014р. відкрито провадження по справі №804/4685/14 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 15.04.2014р. В зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у розгляді адміністративної справи, справу відкладено на 25.04.2014р.

25.04.2014р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

Представник відповідача, надав суду заперечення, в яких проти задоволення позову заперечує, зазначивши, що ТОВ"МД Істейт" у серпні 2013 року здійснені операції з придбання товарів (жерсть чорна), які в подальшому реалізовані нерезиденту згідно з контрактом за ціною нижче ціни придбання. У ході перевірки встановлено, що ТОВ"МД Істейт" реалізовано товар на експорт за контрактом на суму 158101,54 грн., в той час коли вартість його придбання складає 181976,54 грн., в тому числі ПДВ 30329,35 гривень. За висновками акту перевірки ТОВ"МД Істейт" завищено суму податку на додану вартість, віднесеного до складу податкового кредиту на суму 30329,35грн. за операціями з придбання товару, який в подальшому реалізований нерезидентам за ціною нижче ціни придбання. Зі змісту угод платника податку, дані операції є операціями з продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання, за рахунок чого вбачається навмисне збільшення податкового кредиту, і, як наслідок, заниження сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Позивач вважає, що це свідчить про те, що операція не відповідає меті підприємницької діяльності - одержанню прибутку, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.01.2014р. № 0000012205 та 11.04.2014 року №0001702205 є правомірним.

Заслухавши представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

товариство з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" зареєстровано як юридична особа 26.06.2007р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради за адресою: 49051, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Байкальська, буд.1 та знаходиться на обліку в Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та довідкою з ЄДРПОУ.

Як вбачається зі справи, Лівобережною ОДПІ на підставі наказу від 26.11.2013р. № 592 виданим Лівобережною ОДПІ згідно із п.п.75.1.2 ст.75.1 ст.75, п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «МД Істейт» (код ЄДРПОУ 32040840) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин у частині здійснення експортних операцій за серпень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №1868/22-5/32040840 від 16.12.2013року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «МД Істейт» (код ЄДРПОУ 32040840) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійснені фінансово-господарських взаємовідносин у частині здійснення експортних операцій за серпень 2013 року», в якому встановлено порушення пп.14.1.179, п.п 14.1.181 п.14 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6,ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням норм пп.14.1.36 п.14.1, пп. 14.1.231 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ТОВ «МД Істейт» (код за ЄДРПОУ 32040840) завищено податковий кредит на суму ПДВ по придбанню товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт, на загальну суму 23874,54 грн. у т.ч. у серпні 2013 р. на суму 23874,54грн..

20.12.2013 року позивач направив до Лівобережної ОДПІ заперечення на акт перевірки, які не були прийняті до уваги.

На підставі акту перевірки Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014р. № 0000012205, яким ТОВ «МД Істейт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35811,81 грн. (за основним платежем 23874,54грн. та штрафними санкціями 11937,27 грн.).

В зв'язку з наведеним ТОВ «МД Істрейт» направило скаргу №37 від 22.01.2014р. на адресу Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

В рамках розгляду скарги було проведено перевірку ТОВ «МД Істейт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин у частині здійснення експортних операцій за серпень 2013р., за результатами якої було складено акт № 965/225/32040840 від 11.03.2014р., в якому було встановлено порушення пп.14.1.179, п.п 14.1.181 п.14 ст.14, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6,ст.198, п. 200.1 ст.200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України з урахуванням норм пп.14.1.36 п.14.1, пп. 14.1.231 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ТОВ «МД Істейт» (код за ЄДРПОУ 32040840) завищено податковий кредит на суму придбання товарів, підтверджених податковими накладними, на суму ПДВ по придбанню товарів за економічно недоцільними угодами, які реалізовано на експорт на загальну суму 30329,35 грн.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 1596/10/04-36-10-08-09 від 19.03.2014р. скаргу ТОВ «МД Істрейт» залишено без задоволення та винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2014 року за №0001702205, яким ТОВ «МД Істейт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9682,22грн. (6454,81 - основний платіж, 3227,41-штрафна санкція).

З вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згоден та просить визнати їх протиправним та скасувати.

Надаючи правову оцінку предмету спору суд виходив з наступного:

загальний порядок та умови укладення договорів визначені, зокрема, нормами Цивільного кодексу України.

Нормами ст. 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вбачається, зі справи, за договором купівлі-продажу від 15.02.2013р. №17-15/02-2013р. ТОВ «МД Істейт» придбано у ТОВ «Єврометпрофіль» жерсть чорну, в кількості 19,78 тон, на загальну суму 181976,08 грн., у тому числі ПДВ 30329,35грн.

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ «Інтегрітас» здійснено шляхом безготівкового розрахунку.

Транспортування товару підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортною накладною №2172108, отримання товару підтверджується видатковою накладною № 217 від 21.08.2013р.

Придбаний товар реалізовано (експортовано) нерезиденту «Jamund Hanna Piech», ( Польша, ul.Koszalinska 60, 75-900, Koszalin) згідно з контрактом від 01.06.2011р. за № ЗСПМД-000287 в обсязі 19,78 на загальну суму 158101,54 гривень (без ПДВ), відповідно до умов якого "Постачальник" зобов'язується передати продукцію, а "Покупець" зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах контракту. Асортимент, кількість та ціна товару визначаються в Специфікаціях, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов контракту «Jamund Hanna Piech» надані рахунок-фактура №8 від 21.08.2013р., специфікації, вантажно-митна декларація, банківські виписки..

Факт виконання договору за перевіряємий період підтверджуються, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортною накладною, специфікаціями, вантажно-митною декларацією, висновком експерта, оплатою товару.

Як визначено у п.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

Статтею 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Діяльність по придбанню товарів, матеріалів та виробництву продукції цих товарів, матеріалів супроводжується витратами підприємства. На окремих стадіях, при здійсненні окремих господарських операцій придбання товарів, матеріалів платник податку може не отримати доходів, а понести витрати. Законодавством не встановлено умов щодо прямої залежності формування податкового кредиту відповідного звітного періоду лише за тими господарськими операціями, внаслідок яких платник податків отримав дохід.

Таким чином, господарська діяльність пов'язана із підприємницьким ризиком і може привести до того, що товар не буде використаний в оподатковуваних операціях, у зв'язку із непередбачуваними обставинами діяльності господарства, попиту ринку тощо. Отже, збитковість господарської діяльності сама по собі не може бути підставою для визначення діяльності як негосподарської, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний ризик не отримати дохід.

Чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування ПДВ, виходячи з собівартості товару. З огляду ж на визначення господарської діяльності, що міститься у пункті пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами.

А від-так продаж позивачем експортної продукції за ціною, собівартості без ПДВ, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача.

Безпідставним є висновок Лівобережної ОДПІ проте, що при порівнянні фактурної вартості (ціни) реалізованого на експорт товару згідно з вантажними митними деклараціями із сукупною сумою ціни, сплаченої за дану продукцію, фінансовий результат від проведених експортних операцій є збитковим, оскільки товар реалізовано на за договором купівлі-продажу на загальну суму 158101,54 грн., в той час коли сума його придбання складає 181976,54грн., оскільки:

підприємство позивача зберегло відносини з покупцем та мало на меті отримання доходу від діяльності з цим контрагентом в подальшому, сплачувало ПДВ за придбання товарів (послуг), а суми ПДВ сплачені в зв'язку із таким придбанням правомірно були віднесені до складу податкового кредиту. Загальна вартість товару без ПДВ складає 151646,73грн., а експортовано товар за ціною 158101,54грн.

Представником відповідача надано розрахунок , за яким збитковість від продажу товару на експорт становить 23874,54 грн. ( 158101,54 грн. (сума реалізації продукції) - 181976,54 (сума закупівлі товару з ПДВ))

Нормами п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу

Відповідно до положень п.п. 14.1.228 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу 111 цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Так, згідно з п. 10 ПБУ-16 (Наказ Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р.) собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» (надалі за текстом - ПБО-9). У положеннях п. 9 ПБО-9 (наказ Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р.) передбачено перелік фактичних витрат, що формують первісну вартість товарів, придбаних за плату. До них відносяться:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Оскільки ПДВ згідно з нормами діючого законодавства є непрямим податком, і відшкодовується підприємству згідно з нормами ПК України, то при формуванні первісної вартості товарів, яка в подальшому складає собівартість реалізованих товарів, ПДВ не враховується в складі собівартості придбаних і реалізованих товарів.

Ставка ПДВ при вивезенні товарів за межі митної території України у митному режимі експорту відповідно до пп. а) пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПК України складає 0%.

Отже, розраховуючи загальну суму витрат, які понесені на придбання товарів, що в подальшому експортувалися, податок на додану вартість із цих витрат не враховується.

Таким чином, сума витрат за операцією по придбанню позивачем продукції жерсть чорна у кількості 19,78тон в ТОВ «Єврометпрофіль» по договору від 15.02.2013р. за №17-15/02-2013, (які в подальшому було реалізовано, «Jamund Hanna Piech», ( Польша, ul.Koszalinska 60, 75-900, Koszalin контракт від 01.06.2011р. за № ЗСПМД-000287 в обсязі 19,78), без врахування ПДВ 30329,35грн., складає 151646,73грн.

Звідси операцію з експорту продукції жерсть чорна збитковою назвати не можна, тому що фінансовий результат (дохід) від експортної операції становить 158101,54грн.(сума за яку продано товар) - 151646,73грн.(сума придбання товару) = 6454,81грн.

З точки зору податкового та бухгалтерського законодавства ПДВ не можна вважати ні доходом, ні витратами. Про це свідчать прямі норми пп. 136.1.2 ст.136 (про не включення ПДВ до складу доходів) та пп. 139.1.6 ст.139 ПК України (про не включення ПДВ до складу витрат), а також відповідні норми стандартів бухгалтерського обліку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно з п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання і поставки товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, усі первинні бухгалтерські документи відповідають чинному законодавству і підтверджуєть факт здійснення господарських операцій з купівлі у ТОВ «Інтегрітас» продукції та в подальшому її реалізація на експорт за контрактом з метою отримання прибутку, тому позивач правомірно віднісся до складу податкового кредиту зазначені сум, і має право на податковий кредит.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.01.2014р. № 0000012205 та податкового повідомлення-рішення від 11.04.2014 року за №0001702205 підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "МД Істейт" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014р. № 0000012205 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким ТОВ «МД Істейт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 35811,81 грн. (за основним платежем 23874,54грн. та штрафними санкціями 11937,27 грн.).

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2014 року за №0001702205 Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким ТОВ «МД Істейт» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9682,22грн. (6454,81 - основний платіж, 3227,41-штрафна санкція).

Стягнути з державного бюджету України суму сплаченого товариством з обмеженою відповідальністю «МД Істейт» судового збору у розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.) сплаченого згідно платіжного доручення від 31.03.2014р. за №895.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя С.В. Ніколайчук