Рішення № 38997874, 02.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2014 р.Справа № 916/1630/14

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз";

до відповідача Дочірнє підприємство "Управління механізації та транспорту" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД"

про стягнення 6097,07грн.

Суддя Гуляк Г.І.

Представники:

Від позивача: Заболотна С.В. - за дорученням;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Союз" ( далі по тексту - ТОВ "Союз"), звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Управління механізації та транспорту" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД" (далі по тексту - ДП „УМТ" ВАТ) заборгованості за фактично надані послуги у розмірі 5 475,36 гривень, пеню в сумі 356,87 гривень, 3% річних в сумі 67,73 гривень та інфляційні в сумі 197.11 гривень.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30 квітня 2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі №916/1630/14 та призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача в жодне засідання суду не з'явився. Був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, про що свідчать своєчасно відправлені ухвали господарського суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, а також поштові повідомлення відповідача за наявною у справі адресою, які наявні у справі. Причини неявки відповідач суду не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за правилами ст. 75 ГПК України, тобто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст..85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

1 червня 2010 року між Дочірнім підприємством "Управління механізації та транспорту" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД" (надалі Замовник) та ТОВ "Союз" (надалі Виконавець) був укладений договір № 578КМ09 про вивіз твердих побутових відходів, (надалі іменується Договір) відповідно до якого Виконавець зобов'язався виконати Замовникові послуги з видалення твердих побутових відходів, а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити вартість наданих послуг.

Відповідно до п.5.2 договору вартість виконаних робіт визначається сторонами у додатку №2 до договору та складає 2 737,68 гривень.

Згідно п.5.2 договору, оплата послуг здійснюється щомісячно 100% передоплата вартості послуг, оплата здійснюється не пізніше 30 числа місяця , що передує оплачуваному.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що замовник крім основної суми боргу повинен сплатити виконавцю неустойку (пеню) у розмірі подвійної ставки НБУ, діючий у період за який стягується неустойка від щомісячної вартості послуг за кожний послідуючий день несплати чи несвоєчасної оплати послуг.

Згідно з п.7.1 строк дії договору до 1 червня 2011 року, набуває чинності з моменту підписання, а в частині грошових зобов'язань до повного виконання, договір є пролонгований та діючий, згідно п.7.2 договору.

На виконання вказаного договору позивачем було надано послуги з вивезення твердих побутових відходів, що підтверджується актами наданих послуг від 30.11.2013 року та 31.12.2013 року.

Вказані акти підписані зі сторони замовника без зауважень на загальну суму 5 475,36 гривень, які останнім не сплачені.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором про вивіз ТПВ за №578КМ09 від 1 червня 2010 року щодо своєчасної оплати наданих послуг ТОВ "Союз" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу України та інших правових актів.

Отже, відповідач не здійснив оплату за надані послуги з вивезення сміття позивачу заборгованість за договором складає 5 475,36 гривень.

Згідно частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, розмір пені, внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором складає 293,50 гривень, наданий розрахунок позивача судом досліджено та вважає що початком виникнення заборгованості у відповідача є 30 листопада 2013 року та початком нарахування пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Сума заборгованості за договором з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання складає 197,11 гривень та підлягає стягненню з відповідача.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний на вимогу кредитора при сплаті боргу врахувати 3% річних, від простроченої суми.

Внаслідок невиконання зобов'язань щодо здійснення оплати основного боргу відповідачем заборгованості розмір 3 % річних складає 67,73 гривень.

При вказаних обставинах, суд вважає що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Управління механізації та транспорту" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва "ОДЕСТРАНСБУД" / 65031 місто Одеса вул.Пестеля,6, код ЄДРПОУ 04776080, р/р 26005010758980 ФОРУ „Фінанси та кредит" ТОВ м.Одеса, МФО 328823 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Союз" /65104 м.Одеса вул. М. Демченко, 30, код ЄДРПОУ 30586931, р/р 26007102676001 у ПАТ „Альфа-банк" м.Київ, МФО 300346/ заборгованість за надані послуги у розмірі 5 475 /п'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять/ гривень 36 копійок, пеню в сумі 293 /двісті дев'яносто три/ гривни 50 копійок, 3% річних в сумі 67 /шістдесят сім/ гривень 73 копійки, інфляційні в сумі 197 /сто дев'яносто сім/ гривень 11 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ гривень.

3. У решті вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 2 червня 2014 року.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Суддя Гуляк Г.І.