Рішення № 38997556, 26.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8746/13 26.05.14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер"

за участю Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері

про стягнення боргу 307 707,77 грн.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Ващенко Т.М.

Полякова К.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Серебряков М.М. за довіреністю № 1224/03 від 02.09.2013 р.

від третьої особи: не з'явився

від Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунальної інфраструктури "Діпрозв"язок" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором підряду № 858 від 03.04.2009 р. у розмірі 307707,77 грн. на підставі Договору № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) від 17.08.2012 р., який був укладений між позивачем та ТОВ "МК-Партнер", з яких: 242792,40 грн. основного боргу, 19825,83 грн. пені за період з 11.06.2010 р. по 10.12.2010 р., 21053,09 грн. 3% річних за період з 11.06.2010 р. по 30.04.2013 р. та 24036,45 грн. інфляційних нарахувань за період з 11.06.2010 р. по 30.04.2013 р.

В обґрунтування заявлених до відповідача позовних вимог позивач посилається на Договір № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) від 17.08.2012 р., відповідно до якого позивач, як новий кредитор за Договором підряду № 858 від 03.04.2009 р., отримав право вимоги до відповідача за цим договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 р. (суддя Шаптала Є.Ю.) порушено провадження у справі №910/8746/13, призначено розгляд справи на 29.05.2013 року о 15:05 год.

29.05.2013 року представником відповідача через відділ діловодства суду подано відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що ТОВ "МК - Партнер" не мало повноважень передавати на користь ФОП ОСОБА_1 право вимоги за Договором підряду № 858 від 03.04.2009 року, а ФОП ОСОБА_1 не має права пред'являти до ПрАТ "Діпрозв"язок" жодних вимог про стягнення з останнього коштів за вказаним договором, а тому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у справі № 910/8746/13 повністю, а також визнати Договір відступлення права вимоги № 1-0817/1 від 17.08.2012 року недійсним. Крім того, у відзиві відповідач просив залучити до участі у справі ТОВ "МК-Партнер" як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

В судовому засіданні 29.05.2013 року було оголошено перерву до 19.06.2013 року о 15:40 год.

07.06.2013 року представником відповідача через відділу діловодства суду були подані письмові пояснення щодо обставин справи, відповідно до яких відповідач з посиланням на п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України просив визнати Договір відступлення права вимоги № 1-0817/1 від 17.08.2012 року недійсним.

В судовому засіданні, призначеному на 19.06.2013 року, представником позивача подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач повністю заперечив доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема вказав на те, що згідно листа від 22.08.2012 р. (у відповідь на лист ТОВ "МК -Парнер" № 2-0820 від 20.08.2012 р.) відповідач не заперечував проти заміни сторони (кредитора) у спірному зобов'язанні шляхом укладення Договору відступлення права вимоги (цесії) № 1-0817/1 від 17.08.2012 р. між ТОВ "МК-Партнер" та ФОП ОСОБА_1 У наведених поясненнях позивач також просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення ТОВ "МК-Партнер" до участі у справі у якості третьої особи та відмовити відповідачу в клопотанні щодо визнання недійсним Договору відступлення права вимоги (цесії) № 1-0817/1 від 17.08.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер", у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 10.07.2013 року о 14:40 год.

05.07.2013 р. представником відповідача через відділ діловодства суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

10.07.2013 р. ОСОБА_6 подав через відділ діловодства суду заяву стосовно обставин господарської справи № 910/8764/13, відповідно до якої інформував суд про те, що не підписував листа ВАТ "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" до ТОВ "МК-Партнер" від 22.08.2012 р. про надання згоди на заміну кредитора за Договором підряду № 858 від 03.04.2009 р. згідно Договору відступлення права вимоги (цесії) № 1-0817/1 від 17.08.2012 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2013 року, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011р. (протокол №1 від 03.02.2011р.) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/8746/13 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є., у зв'язку з перебуванням судді Шаптала Є.Ю. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2013 року справу № 910/8746/13 прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначено на 12.08.2013 року о 14:30 год.

23.07.2013 р. представником відповідача через відділ діловодства суду було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 року справу № 910/8746/13 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю., у зв'язку з поверненням з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 року справу № 910/8746/13 прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 12.08.2013 р. о 14:30 год.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року справу № 910/8746/13 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є., у зв'язку із знаходженням судді Шаптала Є.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 року справу № 910/8746/13 прийнято до провадження судді Літвінової М.Є., розгляд справи призначено на 23.09.2013 р. о 15:50 год.

16.08.2013 р. представником відповідача через відділ діловодства суду подано заяву про зупинення провадження у справі, відповідно до якої відповідач просив суд зупинити провадження у справі Господарського суду міста Києва № 910/8746/13 до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду міста Києва № 910/15086/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунальної інфраструктури "Діпрозв"язок" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" про визнання недійсним Договору № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) від 17.08.2012 р., укладеного між ТОВ "МК-Партнер" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/8746/13 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю., у зв'язку з поверненням з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 р. справу № 910/8746/13 прийнято до провадження судді Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 23.09.2013 р. о 15:50 год.

Розпорядженням Керівника Апарату Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р. № 04-1/695, у зв'язку з обранням судді Шаптала Є.Ю. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/8746/13.

В порядку статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу № 910/8746/13 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. справу № 910/8746/13 прийнято до провадження судді Гумеги О.В. та призначено розгляд справи на 21.10.2013 р. об 11:10 год.

07.10.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору в провадженні господарських судів України та інших органів, які в межах своєї компетенції вирішують господарський спір.

21.10.2013 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою представника позивача.

21.10.2013 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли пояснення щодо обставин справи, відповідно до яких відповідач надав суду пояснення стосовно умов Договору підряду № 858 від 03.04.2009 р. Також відповідач звернув увагу суду на те, що розгляд справи № 910/8746/13 є неможливим до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/15086/13, яка знаходиться в провадженні Господарського суду міста Києва і розгляд якої призначено на 31.10.2013 р. о 14:20 год. На підтвердження зазначеного в поясненнях, в якості доказів, відповідач надав суду заяву про злочин Голови Правління ПАТ "Дніпрозв'язок" ОСОБА_8 до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві з відміткою про реєстрацію; довідку слідчого Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_9 від 11.09.2013 р. про ведення ним досудового розслідування з приводу заяви про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України; копію ухвали Господарського суду міста Києва від 03.10.2013 р. у справі № 910/15086/13 за позовом ПАТ "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок" до ТОВ "МК Партнер" та ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним договору та витяг з ЄДР стосовно відповідача.

В судове засідання, призначене на 21.10.2013 р., представник відповідача з'явився.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 21.10.2013 р., не з'явився, враховуючи надіслану до суду телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 21.10.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 23.09.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 21.10.2013 р., судом розглянуте клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв'язку із хворобою представника позивача, надіслане телеграмою 21.10.2013 р. через відділ діловодства суду. Клопотання судом задоволене.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. розгляд справи відкладено на 04.11.2013 о 09:40 год.

В судове засідання, призначене на 04.11.2013 р., з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 04.11.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 23.09.2013 р. та від 21.10.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2013 р. подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та стосовно відповідача станом на 09.10.2013 р. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні 04.11.2013 р. надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.11.2013 р. заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.11.2013 р. підтримав подану ним 16.08.2013 р. заяву про зупинення провадження у справі Господарського суду міста Києва № 910/8746/13 до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду міста Києва № 910/15086/13.

Заява про зупинення провадження у справі буде розглянута судом в наступному судовому засіданні.

В судовому засіданні 04.11.2013 року відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.11.2013 року о 12:20 год.

08.11.2013 р. представник відповідача через відділ діловодства суду подав пояснення щодо обставин справи, відповідно до яких вважає, що Договір відступлення права вимоги (цесії) № 1-0817/1 від 17.08.2012 р., укладений між ТОВ "МК Партнер" та ФОП ОСОБА_1 підлягає визнанню судом недійсним.

В судове засідання, призначене на 11.11.2013 р., з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 11.11.2013 р., не з'явився, вимоги ухвал суду від 23.09.2013 р. та від 21.10.2013 р. не виконав.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2013 р. подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.11.2013 р. підтримав подану ним 16.08.2013 р. заяву про зупинення провадження у справі Господарського суду міста Києва № 910/8746/13 до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду міста Києва № 910/15086/13.

В судовому засіданні 11.11.2013 р. судом розглянута та задоволена заява відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 р. провадження у справі № 910/8746/13 зупинено до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду міста Києва № 910/15086/13 та набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі.

14.03.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у зв'язку із вирішенням справи Господарського суду міста Києва № 910/15086/13 та набранням законної сили рішенням суду у зазначеній справі.

Зазначеним клопотанням позивач повідомив суд про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. у справі № 910/15086/13 Приватному акціонерному товариству "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" в задоволенні позову про визнання недійсним договору відступлення права вимоги (цесії) № 1-0817/1 від 17.08.2012 р. відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. у справі № 910/15086/13 - без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. поновлено провадження у справі № 910/8746/13 та призначено розгляд справи на 31.03.14 об 11:30 год.

В судове засідання, призначене на 31.03.2014 р., з'явились представники позивача та відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання, призначене на 31.03.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.03.2014 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розгляд справи № 910/8746/13 в судовому засіданні, призначеному на 31.03.2014 р., здійснювався за участю представника Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері - Пантюхова О.В., який подав в судовому засіданні 31.03.2014 р. заяву про вступ у справу. Зазначеною заявою представник Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері повідомив суд про вступ у справу № 910/8746/13 та просив суд відкласти розгляд справи для надання часу для ознайомлення з матеріалами справи. Зазначену заяву суд задовольнив та передав її до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 31.03.2014 р., подав письмові пояснення з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. у справі № 910/15086/13. Зазначеними поясненнями відповідач також просив суд зупинити провадження у справі № 910/8746/13, у зв'язку із касаційним оскарженням постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. у справі № 910/15086/13. Письмові пояснення долучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 31.03.2014 р., подав клопотання про зупинення провадження у справі № 910/8746/13 до закінчення досудового розслідування (винесення вироку) за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037 з направленням матеріалів до ССМ ГУ МВС України в м. Києві. Клопотання судом долучене до матеріалів справи та повідомлено, що дане клопотання буде розглянуте в наступному судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 31.03.2014 р., подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 07.04.2014 р. о 14:00 год.

31.03.2014 р. представник Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

В судове засідання, призначене на 07.04.2014 р., з'явились представники відповідача та Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання, призначене на 07.04.2014 р., не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 31.03.2014 р. не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в судовому засіданні, призначеному на 07.04.2014 р., подав клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування (винесення вироку) за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037 з направленням матеріалів до ССМ ГУ МВС України в м. Києві та до вирішення пов'язаної із нею справи Господарського суду міста Києва № 910/15086/13. Зазначене клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації. Клопотання буде розглянуте в наступному судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 07.04.2014 р., підтримав подані ним клопотання про зупинення провадження у справі № 910/8746/13 до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/15086/13 та до закінчення досудового розслідування за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037. В судовому засіданні 07.04.2014 р. повідомлено, що клопотання будуть розглянуті в наступному судовому засіданні.

Враховуючи складність справи та положення ч. 1 ст. 4-6 ГПК України, суд прийшов до висновку про необхідність розгляду справи № 910/8746/13 колегіально у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. було призначено здійснювати розгляд справи № 910/8746/13 колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. для здійснення колегіального розгляду справи № 910/8746/13 визначено наступних суддів: Гумега О.В. (головуючий), Ващенко Т.М., Полякова К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р. справу № 910/8746/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Ващенко Т.М., Полякова К.В. та призначено розгляд справи на 12.05.2014 р. о 12:00 год.

12.05.2014 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення провадження або оголошення перерви у справі, у зв'язку із неможливістю представника відповідача бути присутньому в судовому засіданні, призначеному на 12.05.2014 р.

В судове засідання, призначене на 12.05.2014 р., з'явились представники позивача та третьої особи.

Представники відповідача та Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в судове засідання, призначене на 12.05.2014 р., не з'явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 12.05.2014 р., подав письмові пояснення з урахуванням клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, поданого 31.03.2014 р. в судовому засіданні, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. у справі № 910/15086/13 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. Зазначеними поясненнями позивач просив суд відмовити відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037. Крім того, у поясненнях позивач повідомив суд про те, що постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2014 р. у справі № 910/15086/13 касаційна скарга Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України залишена без задоволення, постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. у справі № 910/15086/13 залишена без змін, копію вказаної постанови ВГСУ позивач долучив до пояснень, які залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 12.05.2014 р., здійснювався розгляд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, поданого 12.05.2014 р. через відділ діловодства суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд прийшов до висновку про задоволення вищезазначеного клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. відкладено розгляд справи на 26.05.2014 о 09:40 год.

21.05.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач фактично збільшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, з огляду на збільшення періоду прострочення спірної заборгованості, тоді як позовні вимоги в частині стягнення основного боргу та пені позивач залишив без змін. Отже, відповідно до поданої заяви позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 325108,90 грн., з яких: 242792,4242792,40 грн. основного боргу, 19825,83 грн. пені за період з 11.06.2010 р. по 10.12.2010 р., 28257,04 грн. 3% річних за період з 15.06.2010 р. по 30.04.2014 р. та 34233,73 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.07.2010 р. по 30.04.2014 р.

26.05.2014 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому відповідач вкотре послався на кримінальні провадження № 42014110350000036 та № 42014110350000037 за фактом зловживання службовими особами ПрАТ "Діпрозв"язок" службовим становищем, що супроводжувалось підробленням офіційних документів, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, а також на те, що в рамках вказаних кримінальних проваджень очікується призначення експертизи приміщень ПрАТ "Діпрозв"язок". За наведених обставин відповідач вважає, що розгляд господарської справи № 910/8746/13 є неможливим до закінчення досудового розслідування за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037, а тому просить зупинити провадження в даній господарській справі.

26.05.2014 р. через відділ діловодства суду Прокурор Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері подав клопотання № 6-1413 вих.14 від 23.05.2014 р., відповідно до якого просив суд надати матеріали господарської справи № 910/8746/13 з метою призначення в межах досудового розслідування комплексної судової експертизи, а відповідну відповідь направити на адресу прокуратури до 26.05.2014 р.

В судове засідання, призначене на 26.05.2014 р., з'явився представник відповідача.

Представники позивача, третьої особи та Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в судове засідання, призначене на 26.05.2014 р., не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Як зазначено в абз. 1, 2 п.п. 3.9.1 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом статті 87 ГПК України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено.

Матеріалами справи, зокрема, протоколом судового засідання від 12.05.2014 р., підтверджується, що представники позивача та третьої особи були присутніми в судовому засіданні 12.05.2014 р., за результатами якого було винесено ухвалу Господарського суду міста Києва про відкладення розгляду справи на 26.05.2014 р. о 09:40 год., а отже, останні вважаються належним чином повідомленими про час і місце наступного судового засідання. Крім того, в матеріалах справи наявна розписка представників позивача та третьої особи про те, що вони повідомлені про відкладення судового засідання на 26.05.2014 р. о 09:40 год.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що позивач 21.05.2014 р. через відділ діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, після якої не подавав та не надсилав до суду інших заяв (клопотань) про зміну позовних вимог або про відмову від позову, а таке свідчить про те, що позивач підтримує позовні вимоги в редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог, поданої ним до суду 21.05.2014 р.

Матеріалами справи також підтверджується надіслання до Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ухвали Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р., якою було відкладено розгляд справи на 26.05.2014 р. о 09:40 год.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Втім, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, інших учасників судового процесу, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.05.2014 р. без участі представників позивача, третьої особи та Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 26.05.2014 р. суд розглянув клопотання Прокурора Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про надання матеріали господарської справи № 910/8746/13 з метою призначення в межах досудового розслідування комплексної судової експертизи, яке було подане через відділ діловодства суду 26.05.2014 р.

Частинами 1, 2 ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що збирання доказів здійснюється сторонами, кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частин 1, 2 ст. 159 Кримінального процесуального кодексу України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Враховуючи наведені норми частин 1, 2 ст. 93, частин 1, 2 ст. 159 Кримінального процесуального кодексу, суд прийшов до висновку про те, що отримання прокуратурою копій матеріалів господарської справи № 910/8746/13 можливо не інакше, як на підставі відповідної ухвали слідчого судді чи суду, при цьому представник прокуратури має можливість ознайомитись з матеріалами справи № 910/8746/13 в приміщенні Господарського суду міста Києва з метою виявлення наявності в них необхідних для слідства документів та подальшого подання клопотання до слідчого судді чи суду про надання дозволу на отримання їх копій. Відповідь відповідного змісту буде направлена до Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.

Представник відповідача в судовому засіданні не підтримав клопотання про зупинення провадження у справі № 910/8746/13, у зв'язку із касаційним оскарженням постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. у справі № 910/15086/13, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2014 р. у справі № 910/15086/13 наведена постанова Київського апеляційного господарського суду залишена без змін.

Разом з тим, представник відповідача в судовому засіданні 26.05.2014 р. підтримав клопотання про зупинення провадження у справі, подане ним в судовому засіданні 31.03.2014 р., та клопотання про зупинення провадження у справі, подане ним через відділ діловодства суду 26.05.2014 р., в яких просив зупинити провадження у справі № 910/8746/13 до закінчення досудового розслідування за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037. В матеріалах справи також наявне аналогічне за змістом клопотання представника Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, яке було подане останнім в судовому засіданні 07.04.2014 р.

Як вбачається, з письмових пояснень, поданих представником позивача в судовому засіданні 12.05.2014 р., позивач заперечував стосовно задоволення клопотань відповідача та Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037, оскільки вважає зупинення провадження у справі на вказаній підставі необґрунтованим з огляду на відсутність на даній стадії розгляду справи № 910/8746/13 підстав вважати наявними порушення законності у діяльності відповідача, а також, оскільки норми ч. 2 ст. 79 ГПК України не передбачають можливості зупинення провадження у справі до закінчення досудового розслідування.

В судовому засіданні 26.05.2014 р. здійснювався розгляд вищенаведених клопотань відповідача та Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про зупинення провадження у справі № 910/8746/13 до закінчення досудового розслідування за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037. Клопотання судом відхилені з огляду на наступне.

Частиною другою статті 79 ГПК України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.

Отже, змістом наведеної норми не передбачено можливості для господарського суду зупинити провадження у справі до закінчення досудового розслідування за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037.

Крім того, станом на час розгляду справи № 910/8746/13 в судовому засіданні 26.05.2014 р. у суду відсутні жодні законні підстави для надсилання господарським судом матеріалів справи № 910/8746/13 прокурору або органу досудового розслідування.

В свою чергу, факт проведення досудового розслідування за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037 не перешкоджає суду належним чином дослідити матеріали справи № 910/8746/13, оцінити подані сторонами докази та пояснення, встановити наявність або відсутність фактів, які підлягають дослідженню в цьому господарському спорі, та прийняти відповідне судове рішення.

Отже, клопотання відповідача та Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про зупинення провадження у справі № 910/8746/13 до закінчення досудового розслідування за кримінальними провадженнями № 42014110350000036 та № 42014110350000037 задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні, 26.05.2014 р. здійснювався розгляд заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, яка була подана через відділ діловодства суду 21.05.2014 р.

Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р., зокрема, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (зокрема, в бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Судом встановлено, що відповідно до поданої суду 21.05.2014 р. заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач збільшив позовні вимоги в частині розміру інфляційних нарахувань та 3% річних, в іншій частині позовні вимоги залишив без змін, а отже, просив суд стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 325108,90 грн., з яких: 242792,40 грн. основного боргу, 19825,83 грн. пені за період з 11.06.2010 р. по 10.12.2010 р., 28257,04 грн. 3% річних за період з 15.06.2010 р. по 30.04.2014 р. та 34233,73 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.07.2010 р. по 30.04.2014 р.

Судом також встановлено, що до вищезазначеної заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем додані докази її направлення відповідачу, третій особі та прокурору та докази доплати судового збору згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".

При цьому судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, а тому суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, подану до суду 21.05.2014 р.

Отже, нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, становить 325108,90 грн., з яких: 242792,40 грн. основного боргу, 19825,83 грн. пені за період з 11.06.2010 р. по 10.12.2010 р., 28257,04 грн. 3% річних за період з 15.06.2010 р. по 30.04.2014 р. та 34233,73 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.07.2010 р. по 30.04.2014 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.05.2014 р. надав усні заперечення стосовно заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в їх задоволені повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 26.05.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.04.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" (далі - виконавець) було укладено Договір підряду № 858 (далі - договір підряду).

На підставі наказу Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 465 від 23.08.2012 р. назву Відкритого акціонерного товариства "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" було змінено на Приватне акціонерне товариство "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок".

Відповідно до п. 1.1 договору підряду замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати ремонтні роботи на 1-му поверсі за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 3.1 договору підряду за виконану роботу згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю у відповідності з протоколом про договірну динамічну ціну вартість робіт, яка складає 56452,80 грн.

12.10.2009 р. сторони уклали додаткову угоду до договору підряду, відповідно до якої, у зв'язку із збільшенням обсягу робіт та виконанням додаткових робіт, сторони внесли доповнення до розділу 3 "Вартість робіт" вказаного договору, зокрема, до п. 3.1, інші умови договору підряду залишились незмінними. Згідно внесених змін додаткові роботи склали 242792,40 грн., у зв'язку з чим загальна сума договору підряду склала 299245,20 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору підряду остаточний рахунок проводиться в 10-ти денний термін після прийому замовником робіт. Остаточна ціна договору підряду визначається за проектно - кошторисною документацією, що подається виконавцем. Ціна договору підряду може бути змінена внаслідок зміни об'ємів та строків виконання робіт за рішенням замовника, внаслідок інфляції з обопільного схвалення сторін, прийняття нових та зміни діючих нормативних документів.

Пунктом 3.4. договору підряду передбачено, що замовник здійснює остаточну оплату виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів після підписання акту форми КБ-2в, КБ-3 у відповідності з ДБН Д 1.1-1-2000 про приймання робіт з відповідною стороною.

Згідно п. 5.2 договору підряду визначено, що у випадку несвоєчасної оплати вказаної в п.5 суми, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року від 30.05.2010 р. (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2010 року (форма № КБ-3) Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" було виконано підрядні роботи на загальну суму 242792,40 грн. Вказані акт форми № КБ-2в та довідка форми № КБ-3 підписані обома сторонами договору підряду без зауважень та скріплені їх печатками (копії наявні в матеріалах справи).

17.08.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" (далі - первісний кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - новий кредитор, позивач) було укладено договір № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) (далі - договір відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.1 договору відступлення права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає всі права вимоги на умовах, які існують на момент укладення цього договору, за договором підряду № 858 від 03.04.2009 р., укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "МК-Партнер" (первісним кредитором) та Відкритим акціонерним товариством "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" (боржником).

Згідно з п. 1.2 договору відступлення права вимоги на момент укладення цього договору, заборгованість боржника - ВАТ "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку "Діпрозв'язок" перед первісним кредитором складає суму грошових коштів у розмірі 242792,40 грн.

Відповідно до п. 1.3 вищевказаного договору, відступлення права вимоги за договором підряду № 858 від 03.04.2009 р. розповсюджується в повному обсязі та на умовах, які існують на момент укладення цього договору, включаючи зокрема, але не винятково, право вимоги на суму основного зобов'язання на момент підписання цього договору відступлення права вимоги з урахуванням індексу інфляції, штрафні санкції тощо.

Згідно п. 2.1 договору відступлення права вимоги, відступлення права вимоги за договором підряду № 858 від 03.04.2009 р. вважається переданим з моменту підписання акта приймання - передачі, який повинен бути складений не пізніше, ніж 25.08.2012 р.

17.08.2012 р. сторонами договору відступлення права вимоги був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання - передачі документів, у зв'язку з чим відступлення права вимоги за договором підряду № 858 від 03.04.2009 р. вважається переданим відповідно до п. 2.1 договору відступлення права вимоги.

Згідно п. 2.4 вищевказаного договору, з моменту відступлення права вимоги новий кредитор (позивач) заміщає первісного кредитора у всіх правовідносинах, які склались між первісним кредитором і боржником (відповідачем).

Відповідно до п. 3.1 договору відступлення права вимоги протягом 10 календарних днів з дня укладення цього договору первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржника про відступлення права вимоги.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача - ПАТ "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" стосовно недійсності договору № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) від 17.08.2012 р. з огляду на наступне.

Матеріалами даної справи підтверджується, що визнання недійсним договору № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) від 17.08.2012 р. було предметом спору у справі № 910/15086/13 за позовом ПАТ "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" до ТОВ "МК-Партнер" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. За результатами розгляду справи № 910/15086/13 Господарський суд міста Києва 12.12.2013 р. виніс рішення, яким в задоволенні позову відмовив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. у справі № 910/15086/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2014 р. у справі № 910/15086/13 касаційна скарга Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України залишена без задоволення, постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2014 р. у справі № 910/15086/13 залишена без змін

Отже, станом на час розгляду даної справи по суті, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України (у редакції Закону України від 17.04.2014 р. N 1226-VII) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, враховуючи приписи ч. 2 ст. 35 ГПК України, обставини щодо дійсності договору № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) від 17.08.2012 р., встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 р. у справі № 910/15086/13, в якій брали участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи № 910/8746/13.

Таким чином, доводи відповідача стосовно недійсності вищевказаного договору відступлення права вимоги (цесії) є безпідставними та необґрунтованими.

21.03.2013 р. позивач направив відповідачу лист № 77 від 20.03.2013 р., яким повідомив останнього про відступлення права вимоги за договором підряду № 858 від 03.04.2009 р. з огляду на укладення між позивачем та третьої особою договору № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) від 17.08.2012 р., та просив сплатити заборгованість за договором підряду № 858 від 03.04.2009 р. Направлення наведеного листа відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 9213 від 21.03.2013 р. та описом вкладення у цінний лист № 0206804018007, копії яких наявні в матеріалах справи.

Станом на час звернення позивача з даним позовом до суду відповідач не сплатив суму основного боргу за договором підряду № 858 від 03.04.2009 р. в сумі 242792,40 грн., а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення спірної заборгованості, яка складається з наведеної суми основного боргу, а також сум пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за прострочення спірного грошового зобов'язання.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк термін виконання боржником обов'язку не встановлено або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимогами статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач, як новий кредитор, на підставі договору № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) від 17.08.2012 р. та згідно п. 1 ст. 512 ЦК України набув від ТОВ "МК-Партнер" право вимоги сплати відповідачем, як боржником, заборгованості за договором підряду № 858 від 03.04.2009 р. у розмірі 242792,40 грн., в т.ч. з урахуванням індексу інфляції, штрафних санкцій тощо.

Судом встановлено, що відповідач, всупереч ст. 509 ЦК України, свого зобов'язання по сплаті позивачу, як новому кредитору, на його вимогу заборгованості в розмірі 242792,40 грн. у строк, обумовлений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України (у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги - 21.03.2013 р.) - не виконав, заборгованість в сумі 242792,40 грн. відповідачем у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги позивача погашена не була і доказів протилежного суду на момент вирішення спору надано не було.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача, як нового кредитора, про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 242792,40 грн., яка виникла внаслідок невиконання відповідачем умов договору підряду № 858 від 03.04.2009 р. щодо оплати виконаних за цим договором робіт, право вимоги за яким позивач набув на підставі договору № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) від 17.08.2012 р. - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню повністю.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 858 від 03.04.2009 р., позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) 19825,83 грн. пені за період з 11.06.2010 р. по 10.12.2010 р., 28257,04 грн. 3% річних за період з 15.06.2010 р. по 30.04.2014 р. та 34233,73 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.07.2010 р. по 30.04.2014 р.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказано у п. 1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14), з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Позивач вважає, що оскільки відповідач прострочив оплату робіт за договором підряду, то наявні підстави для стягнення з відповідача 19825,83 грн. пені за період з 11.06.2010 р. по 10.12.2010 р., при цьому позивач фактично не вказав відповідні умови договору підряду, якими б було передбачено сплату пені.

Судом досліджено умови договору підряду та встановлено, що згідно пункту 5.2 цього договору сторони узгодили наступне: "У випадку несвоєчасної оплати вказаної в п. 5 суми, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованості за кожний день прострочки".

Отже, вищенаведеною умовою договору підряду сторони цього договору передбачили відповідальність відповідача "У випадку несвоєчасної оплати вказаної в п. 5 суми".

Проте, оскільки фактично договір підряду взагалі не містить "п. 5", то не можливо встановити випадок "несвоєчасної оплати вказаної в п. 5 суми". Разом з тим, як встановлено судом, договором підряду не встановлено відповідальність відповідача у вигляді сплати пені саме за прострочення останнім оплати виконаних за договором підряду робіт.

З огляду на наведене, підстави для стягнення з відповідача 19825,83 грн. пені відсутні, а тому суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги повністю.

У п. 1.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14 визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Матеріалами справи підтверджується, що акт приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року (форма № КБ-2в) був підписаний уповноваженими представниками сторін договору підряду та скріплений їх печатками 30.05.2010 р.

Відповідно до п. 3.3 договору підряду було передбачено, що остаточний рахунок проводиться в 10-ти денний термін після прийому замовником робіт.

Таким чином, прострочення відповідачем оплати робіт за договором підряду на підставі наведеного акта приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року розпочалося з 10.06.2010 р.

Отже, визначення позивачем період часу з 15.06.2010 р. по 30.04.2014 р. (при розрахунку 3% річних) та з 01.07.2010 р. по 30.04.2014 р. (при розрахунку інфляційних нарахувань), протягом якого мало місце невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року, є таким, що не суперечить матеріалам справи.

Зібрані у справі докази свідчать, що дії відповідача, пов'язані з простроченням оплати за актом приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року від 30.05.2010 р., є порушенням умов договору підряду, право вимоги за яким набув позивач на підставі договору № 1-0817/1 відступлення права вимоги (цесії) від 17.08.2012 р., що в свою чергу та з урахуванням п. 1.3 останнього наведеного договору, є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 34233,73 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.07.2010 р. по 30.04.2014 р. (за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга") судом встановлено наступне:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції01.07.2010 - 30.04.2014242792.401.17843323.32286115.72

Отже сума інфляційних нарахувань за розрахунком суду є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення з відповідача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи той факт, що фактично позивачем заявлена до стягнення сума інфляційних нарахувань в розмірі 34233,73 грн. за період з 01.07.2010 р. по 30.04.2014 р. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), а клопотання в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України позивачем не подавалось, а також беручи до уваги п. 1.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. № 14, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог в частині стягнення суми інфляційних нарахувань. Тому вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 34233,73 грн. за визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в наведеній сумі.

Згідно з пунктом 4.1 вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 28257,04 грн. 3% річних за період з 15.06.2010 р. по 30.04.2014 р. (за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга"), суд прийшов до висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірними та такими, що повністю відповідає матеріалам справи, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 28257,04 грн. 3% річних за період з 15.06.2010 р. по 30.04.2014 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів242792.4015.06.2010 - 30.04.201414163 %28257.04

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми: 242792,40 грн. основного боргу, 28257,04 грн. 3% річних за період з 15.06.2010 р. по 30.04.2014 р. та 34233,73 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.07.2010 р. по 30.04.2014 р.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, за результатами вирішення даного спору на відповідача покладається судовий збір в сумі 6105,66 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 35 43, 44, 49, 79, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок" (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, будинок 3, ідентифікаційний код 01168185), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03179, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 242792.40 (двісті сорок дві тисячі сімсот дев'яносто дві гривні 40 коп.) основного боргу, 34233,73 грн. (тридцять чотири тисячі двісті тридцять три гривні 73 коп.) інфляційних нарахувань, 28257,04 грн. (двадцять вісім тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 04 коп.) 3% річних, 6105,66 грн. (шість тисяч сто п'ять гривень 66 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2014 р.

Судді Гумега О.В. (головуючий)

Ващенко Т.М.

Полякова К.В.