Рішення № 38997542, 26.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4840/14 26.05.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мазура В.М., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія"

про стягнення 3 297,40 грн.

за участю представників:

від позивача :Терещук В.С. - представник за довіреністю № 1110 від 25.12.2013 р. від відповідача:не з'явився

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 3 297,40 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.03.2013 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Даф, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Сканія, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія», під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Сканія, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування".

09.08.2013 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 4 297,40 грн. на користь вигодонабувача страхувальника.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.05.2013 р. у справі № 752/5558/13-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, що становить 340,00 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (Поліс № АС/0624517).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 25.03.2013 р. в м. Києві.

У позові Приватне акціонерне товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" суму страхового відшкодування у розмірі 3 297,40 грн. в порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 0340078 від 17.04.2012 р., укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Альфа страхування" та ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія», застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Сканія, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

25.03.2013 р. в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Даф, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля Сканія, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Торгівельно-транспортна компанія», під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Сканія, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.05.2013 р. у справі № 752/5558/13-п ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, що становить 340,00 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування № 00122417 від 25.03.2013 р., сформованого страхового акту № 1003.206.13.01.01 від 07.08.2013 р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа страхування" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 4 297,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16545 від 09.08.2013 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність особи, якій належить автомобіль Даф, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № № АС/0624517 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

17.09.2013 р. позивач звертався до відповідача, як страховика винної особи в ДТП, що сталась 25.03.2013 р. в м. Києві із вимогою за вих. 1003/04970 про досудове врегулювання спору та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 4 297,40 грн. Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вирішуючи питання про суму стягнення, суд враховує наступне.

Як встановлено судом, позивач, виконуючи свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу № 0340078 від 17.04.2012 р., перерахував на користь страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 4 297,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 16545 від 09.08.2013 р.

З правового аналізу норм ст. 27 Закону України "Про страхування" та ч. 1 ст. 1191 ЦК України, які регулюють регресні відносини (та які є відмінними від відносин страховика та страхувальника під час сплати страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування), слідує, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача (відповідальної особи) у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у розмірі понесених витрат), тобто у спірній сумі, що виключає будь-яку залежність вказаного розміру від оцінки відновлювального ремонту, коефіціенту зносу, суми ПДВ і т.д.

Про таку позицію вказує Вищий господарський суд України у постановах від 14.05.2013 р. по справі № 5011-7/16471-2012 та від 19.08.2013 р. по справі № 910/5734/13.

Отже, суд приходить до висновку, що розмір регресного відшкодування, право вимоги виплати якого відповідачем виникло у позивача, обмежений лише фактичними витратами (платежами) страховика (позивача), здійсненими на користь страхувальника.

Крім того, норми законодавства про страхування не покладають на страховика за договором добровільного страхування обов'язок доводити розмір збитків виключно шляхом проведення його оцінки відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", а згідно ч. 2 ст. 14 Цивільного кодексу України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

При цьому ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", яка визначає випадки, коли проведення оцінки майна є обов'язковим, такого обов'язку щодо оцінки на страховика, що уклав договір добровільного страхування, також не покладає.

Із преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що він регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулює інші, відмінні від правовідносин, що виникли у даній справі, правовідносини і обов'язок проведення оцінки встановлюється для відповідача у правовідносинах з виконання ним взятого за умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів обов'язку відшкодувати шкоду.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 р. роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Також суд враховує положення п. 6 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Полісом № АС/0624517, яким застрахована цивільно - правова відповідальність винної особи, передбачено, що ліміт відповідальності страховика перед страхувальником становить 50 000,00 грн., а франшиза - 1 000,00 грн.

Отже, відповідальність Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" в даному випадку обмежується сумою в 50 000,00 грн. та франшизою - 1 000,00 грн.

За таких обставин, сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем, складає 3 297,40 грн. (4 297,40 грн. - 1 000,00 грн.).

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про стягнення в порядку регресу страхового відшкодування в розмірі 3 297,40 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, ідентифікаційний код 30968986) страхове відшкодування в сумі 3 297 (три тисячі двісті дев'яносто сім) грн. 40 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145, ідентифікаційний код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа страхування" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, ідентифікаційний код 30968986) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 26 травня 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 30 травня 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна