Ухвала суду № 38997536, 30.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/10512/14

30.05.14

За позовом Баєр Фарма АГ (Акціенгезельшафт)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальності "Юрія-Фарм"

2. Міністерства охорони здоров'я України

3-тя особа, яка не Державне підприємство "Державний експертний центр

заявляє самостійних Міністерства охорони здоров'я України"

вимог на предмет спору

на стороні відповідачів

3-тя особа, яка не Міністерство доходів і зборів України

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідачів

про припинення порушення прав власника патенту на винахід

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники: без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

Bayer Pharma AG [Aktiengesellschaft] (Баєр Фарма АГ [Акціенгезельшафт], далі – Компанія) як власник патенту України № 35554 на винахід «Похідні хінолон-І нафтиридонкарбонової кислоти у вигляді суміші ізомерів або окремих ізомерів, фармацевтична композиція, що має антибактеріальну активність і проміжні сполуки», звернулася до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» (далі – Товариство) та Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: державне підприємство “Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України” (далі – Центр), Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів) про:

зобов’язання Товариства припинити використання у будь-який спосіб, зокрема, виготовлення, пропонування до продажу, у тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення в цивільний оборот або зберігання в зазначених цілях винаходу «Похідні хінолон-І нафтиридонкарбонової кислоти у вигляді суміші ізомерів або окремих ізомерів, фармацевтична композиція, що має антибактеріальну активність і проміжні сполуки», який охороняється патентом України № 35554;

визнання недійсним наказу МОЗ від 30.08.2011 № 540 “Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали” в частині державної реєстрації лікарського засобу “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1);

визнання недійсним наказу МОЗ від 19.05.2014 № 340 “Про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів та внесення змін у реєстраційні матеріали” в частині державної реєстрації лікарського засобу “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1);

визнання недійсним реєстраційного посвідчення UA/11645/01/01 на лікарський засіб “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1);

вилучення з цивільного обороту та знищення лікарського засобу “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1) виробництва Товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач-1, отримавши державну реєстрацію лікарського засобу “МАКСІЦИН®”, порушує права позивача на винахід «Похідні хінолон-І нафтиридонкарбонової кислоти у вигляді суміші ізомерів або окремих ізомерів, фармацевтична композиція, що має антибактеріальну активність і проміжні сполуки» за патентом України № 35554.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2014 року порушено провадження у справі № 910/10512/14.

До господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, в якій позивач просить суд до набрання рішенням у даній справі законної сили:

- заборонити Міндоходів та його територіальним підрозділам, а саме: Київській міжрегіональній митниці, Житомирській митниці, Чернігівській митниці, Дніпропетровській митниці, Запорізькій митниці, Севастопольській митниці, Київській митниці, Рівненській митниці, Ягодинській митниці, Івано-Франківській митниці, Львівській митниці, Чопській митниці, Хмельницькій митниці, Вінницькій митниці, Тернопільській митниці, Чернівецькій митниці, Південній митниці, Миколаївській митниці, Херсонській митниці, Кримській митниці, Східній митниці, Луганській митниці, Сумській митниці, Полтавській митниці, Харківській обласній митниці, Кіровоградській митниці, Черкаській митниці, здійснювати митне оформлення товару – лікарського засобу “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1, реєстраційного посвідчення UA/11645/01/01);

- заборонити МОЗ вносити будь-які зміни до державного реєстру лікарських засобів відносно лікарського засобу “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1, реєстраційного посвідчення UA/11645/01/01);

- заборонити Товариству брати участь в процедурі відкритих торгів (тендерах) з пропозицією продажу лікарського засобу “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1, реєстраційного посвідчення UA/11645/01/01).

Заяву про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі заявник мотивує тим, що оскільки позивач не надавав Товариству - відповідачу-1 будь-якого дозволу на використання винаходу за патентом України № 35554, відтак використання останнім (у тому числі шляхом виготовлення, продажу і пропонування до продажу) лікарського засобу “МАКСІЦИН®”, зареєстрованого (перереєстрованого) на ім’я Товариства згідно з наказами МОЗ, може суттєво утруднити виконання рішення у даній справі (у разі задоволення позову).

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглянувши заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, оцінивши наведені позивачем обставини у якості підстав для вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову позивача підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Компанія є власником патенту України № 35554 на винахід “Похідні хінолон-І нафтиридонкарбонової кислоти у вигляді суміші ізомерів або окремих ізомерів, фармацевтична композиція, що має антибактеріальну активність і проміжні сполуки”; заявка № 93002762 від 16.04.1993; дата набрання чинності патенту – 16.04.2001; патент дійсний до 16.04.2013; термін дії патенту продовжений до 16.04.2018.

Відповідно до статей 424, 464 Цивільного кодексу України та статті 28 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід, а також виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу.

Позивач вказує на те, що Товариство не зверталося за отриманням прав на використання винаходу за патентом України № 35554 до Компанії, а остання відповідно їх не надавала.

Згідно з частиною другою статті 28 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” використанням винаходу зокрема визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях, а також застосування способу, захищеного патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей спосіб, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним.

Частиною першою статті 9 Закону України “Про лікарські засоби” передбачено, що лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, відповідач-1 з моменту державної реєстрації МОЗ “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1, реєстраційного посвідчення UA/11645/01/01) на своє ім’я отримав фактичну можливість виготовляти і реалізовувати лікарський засіб в Україні. Отже, зазначене вказує на те, що виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у даній справі буде утруднено, оскільки фактично унеможливить припинення використання належного позивачеві винаходу Товариством шляхом, зокрема, виготовлення, пропонування до продажу і продажу препаратів з використанням такого винаходу. Забезпечення належного захисту прав позивача та виконання рішення суду буде потребувати вчинення Компанією дій стосовно невідомого кола третіх осіб (покупців) та залучення таких осіб до участі в даній справі чи порушення стосовно названих осіб окремих справ.

Згідно зі статтею 398 Митного кодексу України для запобігання імпорту (ввезення) контрафактних товарів, які виготовлені із застосуванням винаходів, права на які належать іншим особам, власник патенту на винахід може внести її до Митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності чи повідомити митний орган про свої права на винахід, а митному органу чинним законодавством України надано право призупиняти митне оформлення товару, який виготовлений із застосуванням захищеного патентом винаходу, права на який належать іншим особам.

Враховуючи наявність у позивача виключних майнових прав на винахід, адекватним заходом до забезпечення даного позову буде покладення на митні органи заборони здійснювати митне оформлення лікарського засобу “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1, реєстраційного посвідчення UA/11645/01/01).

Згідно з пунктами 1 і 2 Положення про Державний реєстр лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 №411, Державний реєстр лікарських засобів містить відомості про лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні; обов’язок ведення цього Реєстру покладено на МОЗ.

Таким чином, у разі внесення змін до вже зареєстрованого лікарського засобу та/або реєстрації нових лікарських засобів з використанням патенту України № 35554 на належний позивачеві винахід виконати рішення суду в частині визнання наказів МОЗ недійсними, а відтак – й припинення використання належного Компанії винаходу «Похідні хінолон-І нафтиридонкарбонової кислоти у вигляді суміші ізомерів або окремих ізомерів, фармацевтична композиція, що має антибактеріальну активність і проміжні сполуки» в зареєстрованих названим Міністерством лікарських засобах буде неможливо.

Крім того, лікарські засоби є предметом закупівлі за державні кошти на відкритих торгах (тендерах).

У разі участі Товариства в таких тендерах з лікарським засобом “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1, реєстраційного посвідчення UA/11645/01/01), цей лікарський засіб буде розповсюджений невизначеному колу осіб і виконати рішення суду в разі його задоволення стане неможливо.

Згідно із статтею 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору при підготовці справи до розгляду суддя вирішує, в тому числі, питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

З огляду на те, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду, суд приходить до висновку задовольнити заяву позивача про забезпечення позову та вжити заходів до забезпечення позову, передбачені статтею 67 ГПК України.

При цьому, обрані способи забезпечення позову співвідносяться з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконавче провадження” відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Керуючись статтями 65, 66, 67 і 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Bayer Pharma AG [Aktiengesellschaft] (Баєр Фарма АГ [Акціенгезельшафт] про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. До винесення рішення суду у справі та набрання ним законної сили вжити заходи до забезпечення позову, а саме:

2.1. Заборонити Міністерству доходів і зборів України (04655, м. Київ, Львівська пл.,6-8; код ЄДРПОУ 38516786) та його територіальним підрозділам, зокрема: Київська міжрегіональна митниця Міндоходів (03680, м. Київ, бульв. Лепсе, 8-а; код ЄДРПОУ 38716451), Житомирська митниця Міндоходів (10003, м. Житомир, вул. Перемоги, 25; код ЄДРПОУ 38708522), Чернігівська митниця Міндоходів (14017, м. Чернігів, просп. Перемоги, 6; код ЄДРПОУ 38709180), Дніпропетровська митниця Міндоходів (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Горького, 22; код ЄДРПОУ 38677987), Запорізька митниця Міндоходів (69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 12: код ЄДРПОУ 38664941), Київська митниця Міндоходів (08307, Київська область, м. Бориспіль, міжнародний аеропорт „Бориспіль”; код ЄДРПОУ 38661040), Рівненська митниця Міндоходів (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 104; код ЄДРПОУ 38714269), Ягодинська митниця Міндоходів (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі; код ЄДРПОУ 38592872), Івано-Франківська митниця Міндоходів (76005, м. Івано-Франківськ, вул.Чорновола, 159; код ЄДРПОУ 38555799), Львівська митниця Міндоходів (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 38700759), Чопська митниця Міндоходів (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20; код ЄДРПОУ 38720707), Хмельницька митниця Міндоходів (29010, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 2; код ЄДРПОУ 38714782), Вінницька митниця Міндоходів (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7; код ЄДРПОУ 38717652), Тернопільська митниця Міндоходів (46020, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 38; код ЄДРПОУ 38697029), Чернівецька митниця Міндоходів (58000, м. Чернівці, вул. Руська, 248М; код ЄДРПОУ 38647030), Південна митниця Міндоходів (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21А; код ЄДРПОУ 38721632), Миколаївська митниця Міндоходів (54001, м. Миколаїв, вул. Московська, 57А; код ЄДРПОУ 38623051), Херсонська митниця Міндоходів (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13; код ЄДРПОУ 38698132), Східна митниця Міндоходів (83048, м. Донецьк, пров. Ніколенко, 9; код ЄДРПОУ 38707487), Луганська митниця Міндоходів (91047, м. Луганськ, вул. Оборонна, 34А; код ЄДРПОУ 38681747), Сумська митниця Міндоходів (40020, м. Суми, вул. Воровського, 24; код ЄДРПОУ 38725050), Полтавська митниця Міндоходів (36022, м. Полтава, вул. Пролетарська, 28; код ЄДРПОУ 38719157), Харківська обласна митниця Міндоходів (61003, м. Харків, вул. Короленко, 16-Б; код ЄДРПОУ 38633709), Кіровоградська митниця Міндоходів (25006, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, 15; код ЄДРПОУ 38693113), Черкаська митниця Міндоходів (18007, м. Черкаси, вул. Остафія Дашкевича, 76; код ЄДРПОУ 38715257), здійснювати митне оформлення лікарського засобу “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1, (реєстраційне посвідчення UA/11645/01/01);

2.2. Заборонити Міністерству охорони здоров’я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925) вносити будь-які зміни до Державного реєстру лікарських засобів відносно лікарського засобу “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1, (реєстраційне посвідчення UA/11645/01/01);

2.3. Заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» (03680, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 10; код ЄДРПОУ 30109129) приймати участь у процедурі відкритих торгів (тендерах) (у відповідних органах згідно чинного законодавства) з пропозицією продажу лікарського засобу “МАКСІЦИН®” (концентрат для приготування розчину для інфузій, 20мг/мл по 20 мл у флаконах № 1; по 20 мл у флаконі у комплекті з розчинником у контейнері по 100 мл у контурній чарунковій упаковці в пачці № 1, (реєстраційне посвідчення UA/11645/01/01).

3. Боржниками за даною ухвалою є:

3.1. Міністерство доходів і зборів України (04655, м. Київ, Площа Львівська, буд 6-8; код ЄДРПОУ 38516786) та її територіальні підрозділи;

3.2. Міністерство охорони здоров’я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 00012925);

3.3. товариство з обмеженою відповідальністю «Юрія-Фарм» (03680, м. Київ, вул. Миколи Амосова, 10; код ЄДРПОУ 30109129).

4. Стягувачем за даною ухвалою є: Баєр Фарма АГ [Акціенгезельшафт] (Федеративна Республіка Німеччина, 13353 м. Берлін, Мюллерштр., 178). (“Bayer Pharma AG” Aktiengesellshaft, Mullerstr. 178, 13353, Berlin, Germany).

5. Дана ухвала набирає чинності з дня її винесення судом (30.05.2014) і виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до статті 17 Закону України “Про виконавче провадження” є виконавчим документом.

6. Строк пред’явлення виконавчого документа до виконання – один рік з дня винесення даної ухвали, тобто до 30.05.2015.

7. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Суддя Ю.В.Картавцева