Рішення № 38997385, 22.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/30/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2014 Справа № 908/1056/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - не з'явився; від відповідача - Єрьомич В.М., довіреність № 16 від 16.09.2013 р.

Розглянув в судовому засіданні матеріали справи № 908/1056/14,

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, буд. 106, скорочено ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ММРЕМ);

до відповідача: Комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 100, скорочено КП "Водоканал" ММР Запорізької області);

про стягнення суми.

Сутність спору:

Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж заявлено позовні вимоги до Комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 4616458,15 грн., пені у розмірі 141628,31грн., 3% річних у розмірі 48932,84 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.04.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1056/14, якій присвоєно номер провадження 34/30/14, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 23.04.2014 р.

В судовому засіданні 23.04.2014 р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошена перерва до 14.05.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.05.2014 р., розгляд справи відкладено на 22.05.2014 р.

19.05.2014 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ММРЕМ зазначає, що при розрахунку пені за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії виникла технічна помилка, у результаті якої пеня була зменшена, тому позивач просить стягнути з відповідача 4616458,15 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 151115,38 грн. пені, 48932,84 грн. 3 % річних.

Згідно ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У відповідності до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р., ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Фактично заява про уточнення позовних вимог є заявою про збільшення позовних вимог.

Розглянувши заяву ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ММРЕМ про збільшення позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подана позивачем заява не порушує норми ст. 22 ГПК України, тому приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 22.05.2014 р. судом розглядаються збільшені позовні вимоги про стягнення з відповідача 4616458,15 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 151115,38 грн. пені, 48932,84 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.10.2008 р. між сторонами було укладено договір № 31 про постачання електричної енергії. ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі ММРЕМ відповідно до умов договору продав відповідачеві активну електроенергію з липня 2013 р. по березень 2014 р. включно на суму 7761494,39 грн. Відповідачем в порушення умов договору не сплачено в повному обсязі заборгованості за спожиту активну електроенергію, тому у нього утворилась заборгованість у розмірі 4616458,15 грн. У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання по договору № 31 від 01.10.2008 р., відповідачу нарахована неустойка у вигляді пені в сумі 151115,38 грн. за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії та 3 % річних від простроченої суми оплати купленої активної електроенергії в розмірі 48932,84 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ст. ст. 525, 526, 530, 549 ЦК України, ст. ст. 2, 54-57 ГПК України, ст. ст. 15, 15-1 Закону України "Про електроенергетику", п. п. 4.2.1, 9.3 договору № 31 від 01.10.2008 р.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, в попередніх судових засіданнях підтримував заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву, який 18.04.2014 р. надійшов до канцелярії господарського суду Запорізької області від Комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області, в якому відповідач по справі визнає позовні вимоги в сумі основного боргу та просить відстрочити погашення заборгованості у розмірі 4616458,15 грн. до 01.10.2014 р. та зменшити розмір пені розрахованої за неналежне виконання зобов'язань по оплаті за електроенергію.

За клопотанням представників учасників судового процесу, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (далі - постачальник електричної енергії) та Комунальним підприємством "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 31 (далі - договір № 31).

Відповідно до п. 1 договору № 31, постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2 "Точки продажу електричної енергії споживачу".

Під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором. Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1. договору № 31).

Згідно п. 2.3.4. договору № 31, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 7.4. Договору, розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" з урахуванням умов додатка № 7 "Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку".

Пунктом 3 додатку № 4 до договору № 31 встановлено, що у разі відсутності попередньої оплати, оплата споживаної протягом розрахункового періоду електричної енергії проводиться Споживачем плановим платежем по рахунку або платіжній вимозі-дорученню, які направляє йому постачальник електричної енергії за плановий період з 1 по останній календарний день місяця на суму 90 % від вартості обсягу договірної величини споживання електричної енергії. За необхідності розмір планового платежу може бути скореговано з урахуванням фактичного споживання електричної енергії за плановий період, одержаних від споживача коштів за споживання електричної енергії відповідного розрахункового періоду, у тому числі за резервування обсягу електричної енергії на покриття екологічної та / або аварійної броні.

Пунктом 9.4. договору № 31 передбачено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2008 р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін дії договору, можуть бути переглянуті і будь-який момент за узгодженням сторін.

Сторонами не надано доказів припинення дії договору № 31.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 4616458,15 грн., пені за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії в розмірі 151115,38 грн. та 3 % річних від простроченої суми оплати купленої активної електроенергії в розмірі 48932,84 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період: з липня 2013 р. по березень 2014 р. у розмірі 4616458,15 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 4 додатку № 4 до договору № 31, споживач не пізніше 14-00 години 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою: "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою додатка № 5.1; "Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу", за формою додатка № 5.5 (у випадку розрахунку за спожиту електричну енергію за тарифами, диференційованими за періодами часу). Постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

Згідно п. 6 додатку № 4 до договору № 31, за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Відповідачем було надано підписані та скріплені печатками Акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електроенергію за період: липень 2013 р. - лютий 2014 р.

На підставі наданих Актів, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на суму 7761494,39 грн.

Пунктом 10 додатку № 4 до договору № 31 передбачено, що споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому постачальником електричної енергії. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення вважається:

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів;

- у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена в журналі;

- при направлені нарочним - дата вручення споживачу.

Пунктом 1.21 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-ІІІ від 05.04.2001 р. та п. 1.4 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. визначено, що операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Рахунки на оплату спожитої активної електричної енергії були виставлені відповідачу за період: липень 2013 р. - лютий 2014 р., які він отримував нарочно, про що свідчать підписи споживача на зазначених рахунках.

Відповідачем частково оплачено заборгованість у розмірі 3145036,24 грн., що підтверджується банківськими виписками та факсограмами за період: з 19.08.2012 р. по 26.02.2014 р., які містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 82-131).

Таким чином, залишок заборгованості за договором № 31 за період: липень 2013 р. - лютий 2014 р. складає 4616458,15 грн.

Крім того, між сторонами було підписано та скріплено печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків від 05.03.2014 р., відповідно до якого у КП "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області станом на 01.03.2014 р. утворилась заборгованість в розмірі 4616458,15 грн. (т. 1 а.с. 132).

На підставі вищевикладеного, сума боргу за спожиту електроенергію за договором № 31 складає 4616458,15 грн., доказів сплати якої відповідач не надав, тому задоволенню підлягає заборгованість відповідача за активну електричну енергію у сумі 4616458,15 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення 151115,38 грн. пені за період: з 05.10.13 р. по 13.03.13 р.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 4.2.1 договору № 31 за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію") та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додатка № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії"), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5 % від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено заявлений позивачем розмір пені та встановлено, що позивачем не вірно визнано кількість днів прострочення, на які нараховується пеня, помилково вважаючи день здійснення оплати відповідачем днем прострочки виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, без врахування оплаченої ним суми.

Відповідно до п. 9.1. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Крім того, при розрахунку пені позивачем невірно зазначено період стягнення по рахунку від 05.02.2014 р. на суму 907081,60 грн. Зазначивши період: з 13.01.2014 р. по 13.03.2014 р., позивач фактично вказав період, який передував самому рахунку від 05.02.2014 р. Таким чином, по рахунку від 05.02.2014 р. пеню слід нараховувати за період: з 13.02.2014 р. по 13.03.2014 р.

Таким чином, правильною сумою до стягнення пені є 137835,39 грн.

Відповідач в відзиві на позовну заяву просив зменшити розмір пені розрахованої за неналежне виконання зобов'язань по оплаті за електроенергію, у зв'язку з тим, що КП "Водоканал" є комунальною власністю та має важливе соціальне значення та причиною невиконання останнім зобов'язань є невідповідність діючим тарифам для населення фактичним витратам.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Пунктом 2.3. протоколу засідання комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області № 15 від 20.02.2014 р. затверджено, що КП "Водоканал" Мелітопольської міської ради має обсяг заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення за 2013 р. в сумі 6208390 грн. (т. 2 а.с. 11).

Таким чином, зважаючи на особливості здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв та законодавчо обумовлену специфіку взаємовідносин між суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність в енергетичній галузі, неможливість самостійно впливати на своєчасність розрахунків за електричну енергію, майновий стан сторін, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача і застосувати п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50 %, тобто до 68917,70 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 48932,84 грн. 3 % річних за період: з 09.08.2013 р. по 13.03.2014 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність нарахування 3% річних та встановлено, що позивачем невірно визнано кількість днів прострочення, на які нараховується 3 % річних, помилково вважаючи день здійснення оплати відповідачем днем прострочки виконання грошового зобов'язання в повному обсязі, без врахування оплаченої ним суми.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України № 908/2195/13 від 21.11.2013 р.

Крім того, при розрахунку 3 % річних невірно зазначено період стягнення по рахунку № 31/1а від 05.02.2014 р. на суму 907081,60 грн. Зазначивши період: з 13.01.2014 р. по 13.03.2014 р., позивач фактично зазначив період, який передував самому рахунку № 31/1а від 05.02.2014 р. Таким чином, по рахунку № 31/1а від 05.02.2014 р. пеню слід нараховувати за період: з 13.02.2014 р. по 13.03.2014 р.

Таким чином, правильною сумою до стягнення 3 % річних є 46390,17 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить в порядку ч. 6 ст. 83 ГПК України, надати відстрочку погашення заборгованості у розмірі 4616458,15 грн. до 01.10.2014 р. Обґрунтовуючи дане клопотання відповідач зазначає, що протоколом засідання комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Запорізької області № 15 від 20.02.2014 р. затверджено, що КП "Водоканал" Мелітопольської міської ради має обсяг заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення за 2013 р. в сумі 6208390 грн. Таким чином, заборгованість КП "Водоканал" по оплаті за електроенергію може бути погашена після проведення вищевказаної субвенції.

Розглянувши клопотання КП "Водоканал" ММР про відстрочку виконання судового рішення, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд знаходить підстави для задоволення даного клопотання, виходячи з наступного.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1.1. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. ).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, зокрема, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення до 01.10.2014 р.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне надати відповідачу відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2014 р. у справі № 908/1056/14 в частині стягнення 4616458,15 грн. основного боргу до 01.10.2014 р.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 100, ідентифікаційний код юридичної особи: 03327090) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, буд. 106, ідентифікаційний код юридичної особи: 00130926, р/р 260333141402 у філії ЗОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 4616458 (чотири мільйони шістсот шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 15 коп. заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Стягнути з Комунального підприємства "Водоканал" Мелітопольської міської ради Запорізької області (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 100, ідентифікаційний код юридичної особи: 03327090) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, буд. 106, ідентифікаційний код юридичної особи: 00130926, п/р 260084170 у МвЗОД "Райффайзен банк "Аваль", МФО 313827) 46390 (сорок шість тисяч триста дев'яносто) грн. 17 коп. 3 % річних, 68917 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 70 коп. пені, 72983 (сімдесят дві тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн. 68 коп. судового збору.

Відстрочити виконання судового рішення в частині стягнення 4616458,15 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію до 01.10.2014 р.

В іншій частині позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.05.2014 р.

Суддя А.О. Науменко