Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
27 травня 2014 р. Справа № 820/4584/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Нуруллаєва І.С.
при секретарі судового засідання - Сковира Л.Ю.,
за участю представника позивача - Москаленко Я.М.,
представника відповідача - Красникової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому просив суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 807000003/2013/003257/2 від 16.09.2013 р.
Скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01184 від 16.09.2013 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" витрати зі сплати судового збору за звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807000003/2013/003257/2 від 16.09.2013 р. за 6 методом з вартістю за кілограм 4,70 доларів США (загальна вартість 35602,50 доларів США, що складає 284 570,78 грн. за курсом долару США 7,993). На підставі рішення про визначення митної вартості товарів відповідачем видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01184 від 16.09.2013 р. Позивач не погоджується з рішенням про визначення митної вартості товару, карткою відмови в повному обсязі, вважає незаконними та необґрунтованими. Зазначає, що при здійсненні митного оформлення позивачем для підтвердження митної вартості конкретної поставки та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством, зокрема, ч.2 ст.53 Митного кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В письмових запереченнях наданих до суду, зазначив, що заперечує проти задоволення адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що внаслідок застосованої процедури консультацій позивач не виконав вимог митного органу, витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, не подав. У зв'язку з неможливістю застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару, митний орган застосував резервний метод відповідно до ст.64 Митного кодексу України, у зв'язку з чим просив суд рішення відмовити в задоволенні заявлених вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що АТ "Новий Стиль" під час здійснення зовнішньоекономічної імпортної операції в межах укладеного з резидентом КНР компанією Hangzhou Zhongtai Industrial Group Co, LTD контракту №130513-ZHONG від 13.05.2013 р. подав до Харківської митниці Міндоходів митну декларацію ІМ 40 807100000/2013/044588 від 12.09.2013 р. на товар - механізми гойдання крісел, в якій визначив митну вартість товару за основним методом у загальному розмірі 197 108,31 грн.
Харківська митниця Міндоходів, здійснюючи контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим прийнято рішення № 807000003/2013/003257/2 від 16.09.2013 р. "Про коригування митної вартості товарів", яким АТ "Новий Стиль" скориговано митну вартість товару.
Також, Харківською митницею Міндоходів прийнято рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01184 від 16.09.2013 р.
Згідно вказаних рішень, підставою для їх прийняття суб'єкт владних повноважень обрав положення ст.ст.55, 57, 64 Митного кодексу України (далі - МК України), а фактичною підставою слугувало судження суб'єкта владних повноважень щодо не підтвердження у повній мірі документально використаних декларантом відомостей, а також не надання декларантом додаткових документів, передбачених п.3 ст.53 МК України а саме: не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України, відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; не надана декларантом інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів, витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України, прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
Перевіряючи правомірність дій відповідача, щодо винесення спірного рішення № 807000003/2013/003257/2 від 16.09.2013 р. "Про коригування митної вартості товарів" та рішення у формі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01184 від 16.09.2013 р., суд встановив наступне.
Відповідно до ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
В розумінні ч.4 ст.58 МК України митною вартістю є ціна товару, збільшена на розмір платежів, перелічених у ч.10 цієї ж статті.
Відповідно до ч. 2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.3 ст.53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли 1) перелічені документи містять розбіжності, 2) перелічені документи містять ознаки підробки, 3) перелічені документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, 4) перелічені документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно матеріалів справи, Харківською митницею Міндоходів було сформовано запит, в якому позивача повідомлялось про те, що у зв'язку з надходженням до ВМВКТ та ЗРЗЕД запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товару, у зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митному органі.
Декларанту в електронному повідомленні для підтвердження митної вартості було запропоновано надати на виконання вимог ст.54 МК України та відповідно до вимог статті 53 МК України наступні додаткові документи: ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Під час консультацій при оформленні вантажної митної декларації ІМ 40 807100000/2013/044588 від 12.09.2013 р. року АТ "Новий Стиль" було надано відповідь № 2013/09-13-1 від 13.09.2013 р. на запит митного органу від 12.09.2013 р. зокрема, було надано пояснення та документи (платіжне доручення № 290 від 22.08.2013 р., Звіт про оцінку майна № 30/11/2012/01 від 30.11.2012 р.) та окремі пояснення та копії митних декларацій стосовно того, що у квітні 2013 р. митні оформлення товарів даного асортименту відбувалися з використанням першого методу визначення митної вартості.
Згідно матеріалів, вартість товару імпортованого за митною декларацією ІМ № 40 807100001/2013/002166 від 12.04.2013 р. та за митною декларацією ІМ № 40 807100000/2013/017752 від 22.04.2013 р. позивачем визначено за першим методом.
Позивачем по справі було належним чином обґрунтовано неможливість та недоцільність надання додаткових документів, питання про надання яких ставилось відповідачем в електронному запиті від 12.09.2013 року.
Для митного оформлення товару позивач разом з декларацією надало відповідачу:
Контракт з фірмою HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD № 130513-ZHONG від 13.05.2013 р.;
Додаток (специфікацію) № 2 від 16.07.2013 р. до Контракту;
Інвойс № NY13008 від 16.07.2013 р. до Контракту.
Документи щодо транспортування (перевезення товару): Коносамент EGOSHA13070086 від 20.07.2013 р., міжнародну товарно-транспортну накладну CMR 0587069/2 від 06.09.2013 р., книжка МДП SX.73871639 від 10.09.2013 р. та інші документи, що підтверджують вартість перевезення (договір на здійснення транспортно - експедиторських послуг № 120447 від 05.03.2012 р., рахунок - фактуру № LS - 3767182 від 09.09.2013 р. на оплату транспортних послуг).
Крім того, на підставі ч. 6 статті 53 МК України позивач надав до митниці додаткові документи, а саме: сертифікат походження товару № 13С3301М7043/00176 від 16.07.2013р.; пакувальний лист б/н від 16.07.2013 р.; лист про відсутність взаємозалежності між позивачем та постачальником; лист про не проведення страхування; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 29.04.2013 р.;
Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що іноземний контрагент позивача - резидент КНР компанія HANGZHOU ZHONGTAI INDUSTRIAL GROUP CO., LTD згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару. Митний орган цієї обставини при здійсненні митних процедур під сумнів не поставив, належних та допустимих згідно з ст. 70 КАС України доказів на спростування достовірності цієї обставини до суду не подав.
Суд зазначає, що за відсутності ознак пов'язаності імпортера з іноземним контрагентом, за відсутності ознак, котрі б показували на явну незвичайність умов або суттєву відмінність від звичайних умов господарської операції з поставки, відносно такої складової митної вартості товару як ціна придбання, митний орган не мав фактичних даних вважати подані платником податків документи про ціну придбання неповними чи недостовірними. Що стосується інших складових митної вартості, то суб'єкт владних повноважень також не довів наявності підстав для сумніву в достовірності та правильності їх визначення платником податків.
Дослідивши подані позивачем до митного оформлення документи, суд вважає, що вони відповідають вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створюють підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Надані позивачем документи є належними і достатніми для декларування митної вартості на підставі першого методу.,
Відповідачем не доведено розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, наявності будь-яких застережень з приводу застосування першого методу до визначення ціни товару, поданого на митне оформлення.
Відповідно до ч. 6, ч. 7 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що митним органом не було встановлено обставин, передбачених положеннями ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, щодо наявності підстав для витребування у позивача у справі додаткових документів.
Відповідно до ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.4 ст.53 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідачем при винесенні спірних рішень була застосована однакова митна вартість одиниці імпортованої продукції за кілограм до всього товару, хоча згідно з зовнішньоекономічним контрактом та інвойсом номенклатура поставки має суттєві відмінності по позиціям товару в залежності від характеристик. При цьому, кількість товару за переліченими контрактами вимірюється не в кілограмах, а в одиницях продукції.
Застосування відповідачем лише з причини спрацювання модуля АСАУР ціни на товар за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд вважає необґрунтованим, оскільки самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, при прийнятті оскаржуваних рішень, відповідачем такого порівняння зроблено не було.
Відповідачем не доведено наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість прийнятих рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Всупереч наведеним вимогам, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. За таких умов, оскаржувані позивачем рішення митного органу не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.
Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів 807000003/2013/003257/2 від 16.09.2013 року.
Скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2013/01184 від 16.09.2013 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" (61020, м. Харків, вул. Комсомольське шосе, 88, код ЄДРПОУ 32565288, р/р 26008010094900, АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі текст постанови складено 02 червня 2014 року.
Суддя І.С. Нуруллаєв
Судове рішення № 38997150, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 27.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/4584/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: