Постанова № 38997146, 28.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 травня 2014 р. №820/6635/14

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Абоян І.І.,

за участю: представника позивача - Коломейцевої О.П.,

представника відповідача - Міщук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення СДПІ ОВП у м.Харкові МГУ Міндоходів від 07.04.2014р. за формою "В-1" №0000194000 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 265617,00 грн. за грудень 2013 р. і штрафу 132808,50 грн. та за формою "В-4" №0000204000 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за грудень 2013р. у сумі 31653,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що позивачем додержано встановленого порядку формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних позивач відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцям у складі ціни придбання відповідно до вимог п.198.2 ст.198 ПК України та сформував суму бюджетного відшкодування відповідно до вимог ст.200 ПК України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував. Зазначив, що висновки акту перевірки №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" (код ЄДРПОУ 00214534) з питання законності та достовірності декларування по декларації з ПДВ від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з податку на додану вартість за грудень 2013р. у розмірі 1448951,00 грн. та достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника в банку в сумі 2680101,00 грн." є вірними та обґрунтованими, вважає дії позивача щодо формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування протиправними. На підставі викладеного просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 24.02.2014 по 21.03.2014 р. на підставі направлень на перевірку від 24.02.2014р. № 222, 223 та наказу від 20.02.2014р. № 169 посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Завод "Південкабель". За результатами проведеної перевірки складено акт №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства "Завод "Південкабель" (код ЄДРПОУ 00214534) з питання законності та достовірності декларування по декларації з ПДВ від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом з податку на додану вартість за грудень 2013р. у розмірі 1448951,00 грн. та достовірності нарахування бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника в банку в сумі 2680101,00 грн." (далі за текстом - №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р.) (а.с.7-14).

Відповідачем під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог наступних норм податкового законодавства: в порушення п.198.6 ст.198 ПК України завищено суми податкового кредиту за грудень 2013 року на ПДВ 31653,00 грн., що призвело до порушення п.200.3 ст.200 ПК України, завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року на суму 31653,00 грн.; в порушення п.200.4 ст.200 ПК України бюджетне відшкодування ПДВ по декларації за грудень 2013р. зменшено на 265617,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. відповідачем винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- за формою "В-1" №0000194000 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 265617,00 грн. за грудень 2013 р. і штрафу 132808,50 грн.;

- за формою "В-4" №0000204000 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за грудень 2013р. у сумі 31653,00 грн.

Підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства стали акти перевірки №161/40-00-14/00214534 від 19.11.2013р. та №42/28-09-40-14/00214534 від 18.02.2014р. Посилаючись на висновки зазначених актів, відповідач зробив висновки про порушення позивачем вимог п.200.4 ст.200 ПК України, у зв'язку із чим було завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за грудень 2013р. на 265617,00 грн.

Суд зазначає, що в ході проведення перевірки відповідачем досліджено первинні документи бухгалтерського та податкового обліку щодо відносин позивача із АТ ПКП "Котломонтаж", проте, окрім порушення заповнення податкової накладної №43 від 19.12.2013р., жодних недоліків документів, що перевірялися, виявлено не було.

Інших обставин здійснення господарської діяльності та підстав для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні господарських операцій, відповідачем в акті перевірки №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. не вказано.

Щодо встановлених податковим органом порушень п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, ПК України суд зазначає наступне.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до положень п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПК України.

Водночас, ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

З акту перевірки №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. вбачається, що фахівцями відповідача були дослідженні первинні документи позивача, однак жодних недоліків форми чи змісту виявлене не було.

Пунктами 201.1, 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з АТ ПКП "Котломонтаж" надано наступні пояснення та докази.

Між позивачем та АТ ПКП "Котломонтаж" укладено договір поставки №16/12-2013 від 16.12.2013р. (а.с.44-47), згідно умов якого Постачальник (АТ ПКП "Котломонтаж") зобов'язаний передати обладнання, матеріали, комплектуючі у власність Покупцю (ПАТ "Завод "Південкабель"), а Покупець прийняти та оплатити товар (вторинну сировину) на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до положень п.3.1 Договору товари поставляються і передаються у власність Покупцю на умовах EXW зі складу за адресою: м.Бровари, вул. Старотроїцька, 42.

На виконання вимог податкового законодавства контрагентом була видана податкова №43 від 19.12.2013р. (а.с. 31), яку позивач включив до складу податкового кредиту відповідного періоду.

З метою виконання укладеного договору на користь позивача здійснено продаж, обумовлених умовами договору товарів, що підтверджується видатковою накладною №1 від 22.01.2014 року та прибутковим ордером №3 від 22.01.2014р. (а.с.41-42)

Перевезення отриманих товарів від контрагента здійснювалося у відповідності до умов договору, що підтверджується наданою товарно-транспортною накладною №1 від 22.01.2014 року (а.с.43).

Розрахунки за вищезазначеними господарськими операціями були проведені у безготівковій формі, про що свідчить надана позивачем виписка з рахунку (а.с.48).

Під час проведення перевірки відповідачем встановлено порушення вимог заповнення контрагентом позивача - АТ ПКП "Котломонтаж", податкової накладної №43 від 19.12.2013р. Зазначене порушення полягало у тому, що контрагентом у графі УКТ ЗЕД вказано код товару - 8403109010, хоча згідно даних податкової інформації по імпортних операціях за 2012-2013р. комп'ютерної бази даних "Програмний податковий блок" контрагентом позивача у зазначений період не здійснювалося ввезення товару з кодом 8403109010 на митну територію України.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Контролюючим органом перевірявся факт ввезення АТ ПКП "Котломонтаж" на митну територію України товарів за кодом УКТ ЗЕД - 8403109010, однак згідно положень п.3.1 Договору поставки №16/12-2013 від 16.12.2013р. товар повинен був поставлятися зі складу, що знаходиться на митній території України, а саме: м. Бровари, вул. Старотроїцька, 42. Таким чином, за умовами укладеного договору товар не повинен був перетинати митний кордон України, тому посилання відповідача є необґрунтованими та не підтвердженими в ході судового розгляду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновки акту перевірки №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. про завищення позивачем суми податкового кредиту за грудень 2013 року є необґрунтованими, позивачем були дотримані вимоги чинного законодавства та правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від контрагентів за фінансово-господарськими операціями

З огляду на те, що вчинені позивачем господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту - для підтвердження права на податковий кредит або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Враховуючи, що судом встановлено правомірність формування позивачем податкового кредиту, з приводу бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне.

Положеннями п.п. 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу;

Відповідно до положень п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені ПК України. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з положеннями акту перевірки (стр.32 акту) встановлено, що відповідач посилався на акти перевірки №161/40-00-14/00214534 від 19.11.2013р. та №42/28-09-40-14/00214534 від 18.02.2014р. Посилаючись на висновки зазначених актів, відповідач зробив висновки про порушення позивачем вимог п.200.4 ст.200 ПК України, у зв'язку із чим було завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за грудень 2013р. на 265617,00 грн. Інших підстав для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування відповідачем не вказано.

Однак суд зазначає, що в матеріалах справи наявні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2014р. по справі №820/4062/14 (а.с.68-72) та від 20.12.2013р. по справі №820/12499/13-а (а.с.63-65), що набрали законної сили. Відповідно до зазначених рішень висновки актів перевірок №161/40-00-14/00214534 від 19.11.2013р. та №42/28-09-40-14/00214534 від 18.02.2014р. спростовано та скасовано усі податкові повідомлення-рішення винесені на їх підставі.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків відповідача про завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Таким чином, викладені фахівцями відповідача у акті перевірки №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. висновки спростовані позивачем та не знайшли свого підтвердження в під час судового розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що висновки викладені в акті перевірки №83/28-09-40-14/00214534 від 21.03.2014р. є необґрунтованими, а прийняті на підставі таких висновків податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Згідно ч.1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07.04.2014р. за формою "В-1" №0000194000 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 265617,00 грн. за грудень 2013 р. і штрафу 132808,50 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07.04.2014р. за формою "В-4" №0000204000 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за грудень 2013р. у сумі 31653,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України в особі УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, юридична адреса: 61001, м.Харків, вул. Плеханівська, 29) на користь Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель" (код ЄДРПОУ 00214534, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Автогенна, буд.7) витрати зі сплати судового збору у розмірі 860,16 грн. (вісімсот шістдесят гривень шістнадцять копійок)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02.06.2014 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.