Рішення № 38995453, 11.04.2014, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

11.04.2014

Справа № 335/2986/14-ц 2/335/1073/2014 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2014 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Воробйова А.В. при секретарі Зубович А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація», третя особа Запорізьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення грошових коштів за договором про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла № 210/20 від 30.05.2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація», третя особа Запорізьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення грошових коштів за договором про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла № № 210/20 від 30.05.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між ОСОБА_2 та ТОВ «Александрівська будівельна корпорація» 30.05.2008 року укладений договір про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла № 210/20 .

19.10.2009 року між ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір № 308 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_2 відступає на користь позивача всі свої права інвестора за договором про інвестування.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору позивач приймав участь у фінансуванні будівництва (реконструкції) житла з метою отримання у власність квартири.

Згідно п. 3.1. договору про інвестування об'єктом інвестування виступала двокімнатна квартира АДРЕСА_2.

Пунктом 3.2. Договору передбачалося, що плановим терміном введення в експлуатацію об'єкту є ІІІ квартал 2009 року.

19.10.2009 р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору про інвестування, відповідно до п.1. якої плановий термін введення в експлуатацію встановлювався на ІІ квартал 2010 р.

Згідно п.3 додаткової угоди №2 до Договору вартість квартири складала

299 434 гривень, в тому числі ПДВ 49 905, 67 гривень.

Відповідно до п. 4.4. договору, позивач як інвестор, мав здійснювати оплату вартості квартири відповідно до графіку фінансування будівництва (реконструкції) житла, який є додатком №1 до договору.

Згідно п. 5.2.1 договору про інвестування відповідач зобов'язувався здійснити будівництво (реконструкцію) Об'єкту в якості замовника/підрядника у відповідності з плановим строком завершення робіт, БНіП, державним стандартам, санітарним і гігієнічним нормам та умовам, визначеним Договором.

Пунктом 5.2.4 договору про інвестування передбачалося, що у випадку порушення відповідачем строків введення в експлуатацію секції будинку та/або передачі мені квартири, встановлених п.3.2 Договору, забудовник - ТОВ «Александрівська будівельна корпорація» мав сплатити мені пеню в розмірі 0,5 відсотка вартості невиконаних будівельно-монтажних робіт по квартирі за кожний тиждень прострочення.

Пунктом 5.2.7 договору передбачалося, що забудовник зобов'язується повернути мені суму внесених інвестицій (оплаченої вартості квартири) на рахунок інвестора в банку-агенті у місячний строк з дня отримання повідомлення від інвестора про розірвання Договору.

Відповідно до п.8.4 договору, він може припинити дію у разі невиконання або неналежне виконання однією із сторін своїх зобов'язань за ним, при цьому одна сторона попереджає іншу сторону про розірвання цього Договору за один місяць.

Відповідно до п.8.4 договору, в будь-якому разі розірвання договору суми внесених інвестицій повертаються забудовником на рахунок інвестора у банку-агенті,

у місячний строк з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору від інвестора.

З метою належного виконання з боку інвестора зобов'язань перед відповідачем, 18.06.2008 року між ОСОБА_2 та ЗРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» укладено кредитний договір № 08052008640 (далі - Кредитний договір).

19 жовтня 2009 р. між позивачем, ОСОБА_2 та ЗРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» був укладений додатковий договір №1 до Кредитного договору, відповідно до якого боржник в особі ОСОБА_2 був замінений на позивача.

Згідно п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору мені, відповідно до Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого Постановою КМУ «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» від 29.05.2001 року №584, надано ЗРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» кредит у сумі 228 032,00 грн. (двісті двадцять вісім тридцять дві гривні, 00 коп.), строком повернення 112 кварталів з дати укладення кредитного договору.

При цьому кредит надавався на будівництво (реконструкцію) трикімнатної квартири

АДРЕСА_2.

Крім того, на підставі п.1.3. кредитного договору, позивач в подальшому зобов'язувався повернути ЗРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» зазначену суму коштів в рахунок погашення кредиту.

19.06.2008 р. на підставі вищевказаного договору про інвестування на будівництво вищенаведеної квартири з рахунку ОСОБА_2 було перераховано відповідачу 229 529 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення № 1 від 19.06.2008 року (додається до позовної заяви).

Крім того, з початку ІV кварталу 2009 року по І квартал 2010 року, з рахунку позивача на підставі Договору про інвестування було перераховано відповідачу 64 267 гривень.

Таким чином, позивачем було перераховано в рамках Договору про інвестування на будівництво (реконструкцію) двокімнатної квартири АДРЕСА_2 292 299 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких я додаю до цієї позовної заяви та Актом звірки розрахунків між ЗРУ ДСФУ «ДФСМЖБ» та ТОВ «АБК».

Після чого, згідно графіку фінансування будівництва (реконструкції житла), що викладений в додатку №1 до Додаткової угоди № 2 від 19 жовтня 2009 р. до договору про інвестування, позивачу залишилось внести остаточний внесок в розмірі 7 135 гривень, який позивач мав внести згідно п. 4.3.2. Договору про інвестування протягом 10 днів після отримання в БТІ технічного паспорту на квартиру.

Відповідач не виконав покладених на нього зобов'язань, будинок на сьогоднішній день навіть не введений в експлуатацію, незважаючи на те, що додаткова угода

№2 до Договору про інвестування, у п.1. передбачала плановий термін введення в експлуатацію ІІ квартал 2010 р.

13.11.2013 року, позивачем на адресу відповідача була направлена заява про розірвання договору про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла №210/20 від 30.05.2008 року з вимогою повернення суми внесених інвестицій, внаслідок невиконання своїх зобов'язань за Договором.

21.11.2013 року дану заяву відповідач отримав, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про що є відповідна відмітка та підпис останнього. Грошові кошти до теперішнього часу повернуті не були.

Таким чином, 21.12.2013 р. відповідно до ч. 3 п. 8.4. договору про інвестування, такий договір є розірваним, і керуючись п. 5.2.7. договору про інвестування, в місячний термін після отримання заяви про розірвання, тобто до 21.12.2013 відповідач мав повернути кошти отримані ним в якості інвестицій за Договором про інвестування, а саме 292 299 гривень.

Однак, відповідачем, в порушення умов п.п. 5.2.4 та 5.2.7 договору сума коштів, яка була отримана ним в якості інвестицій, а також сума пені за порушення ним строків введення в експлуатацію секції будинку та передачі квартири, до теперішнього часу не повернуті.

Загальна сума заборгованості складає 370 151 гривень 84 копійок, яка складається з 292 299 гривень - грошової суми отриманої відповідачем в якості інвестицій; 77 852 гривень 84 копійок - пені за порушення відповідачем строків введення в експлуатацію секції будинку та передачі квартири.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №2 від 19.10.2009р. до Договору про інвестування, плановий термін введення в експлуатацію є ІІ квартал 2010 р., тобто до 01.07.2010р.

Договір припинив свою дію 21.12.2013 р., тобто прострочення складає більш як один рік, а відповідно до ч.2. ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Вартість невиконаних робіт складає 299 434 грн. х 0,5%=1497,17 за кожен тиждень прострочення. 1497,17 грн. х 52 = 77852,84 гривень.

Факт того, що вказаний будинок не побудований підтверджується також листом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області № 7/8-419507 від 12.12.2013 р., згідно з яким відповідач на сьогодні побудував лише неповних 2 поверхи будинку і з листопада 2011 р. припинив будь-які будівельні роботи.

Позивач просить стягнути з ТОВ «Александрівська будівельна корпорація» на користь позивача у зв'язку з невиконанням та розірванням договору про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла № 210/20 від 30.05.2008 р. у розмірі 370 151 гривень 84 копійок.

В судове засідання представник позивача не з"явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача ТОВ «Александрівська будівельна корпорація» в судове засідання не з"явився, про день і час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю на підставі наявних доказів та ухвалення заочного рішення.

Представник третьої особи Запорізьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» в судове засідання не з"явився, про день і час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви представник позивача про слухання справи за його відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 124 ч.2 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів. висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст.9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ТОВ «Александрівська будівельна корпорація» 30.05.2008 року укладений договір про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла № 210/20 .

19.10.2009 року між ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір № 308 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ОСОБА_2 відступає на користь позивача всі свої права інвестора за договором про інвестування.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору позивач приймав участь у фінансуванні будівництва (реконструкції) житла з метою отримання у власність квартири.

Згідно п. 3.1. договору про інвестування об'єктом інвестування виступала двокімнатна квартира АДРЕСА_2.

Пунктом 3.2. Договору передбачалося, що плановим терміном введення в експлуатацію об'єкту є ІІІ квартал 2009 року.

19.10.2009 р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору про інвестування, відповідно до п.1. якої плановий термін введення в експлуатацію встановлювався на ІІ квартал 2010 р.

Згідно п.3 додаткової угоди №2 до Договору вартість квартири складала

299 434 гривень, в тому числі ПДВ 49 905, 67 гривень.

Відповідно до п. 4.4. договору, позивач як інвестор, мав здійснювати оплату вартості квартири відповідно до графіку фінансування будівництва (реконструкції) житла, який є додатком №1 до договору.

Згідно п. 5.2.1 договору про інвестування відповідач зобов'язувався здійснити будівництво (реконструкцію) Об'єкту в якості замовника/підрядника у відповідності з плановим строком завершення робіт, БНіП, державним стандартам, санітарним і гігієнічним нормам та умовам, визначеним Договором.

Пунктом 5.2.4 договору про інвестування передбачалося, що у випадку порушення відповідачем строків введення в експлуатацію секції будинку та/або передачі мені квартири, встановлених п.3.2 Договору, забудовник - ТОВ «Александрівська будівельна корпорація» мав сплатити мені пеню в розмірі 0,5 відсотка вартості невиконаних будівельно-монтажних робіт по квартирі за кожний тиждень прострочення.

Пунктом 5.2.7 договору передбачалося, що забудовник зобов'язується повернути мені суму внесених інвестицій (оплаченої вартості квартири) на рахунок інвестора в банку-агенті у місячний строк з дня отримання повідомлення від інвестора про розірвання Договору.

Відповідно до п.8.4 договору, він може припинити дію у разі невиконання або неналежне виконання однією із сторін своїх зобов'язань за ним, при цьому одна сторона попереджає іншу сторону про розірвання цього Договору за один місяць.

Відповідно до п.8.4 договору, в будь-якому разі розірвання договору суми внесених інвестицій повертаються забудовником на рахунок інвестора у банку-агенті,

у місячний строк з дня отримання повідомлення про розірвання цього договору від інвестора.

З метою належного виконання з боку інвестора зобов'язань перед відповідачем, 18.06.2008 року між ОСОБА_2 та ЗРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» укладено кредитний договір № 08052008640 (далі - Кредитний договір).

19 жовтня 2009 р. між позивачем, ОСОБА_2 та ЗРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» був укладений додатковий договір №1 до Кредитного договору, відповідно до якого боржник в особі ОСОБА_2 був замінений на позивача.

Згідно п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору мені, відповідно до Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого Постановою КМУ «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» від 29.05.2001 року №584, надано ЗРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» кредит у сумі 228 032,00 грн. (двісті двадцять вісім тридцять дві гривні, 00 коп.), строком повернення 112 кварталів з дати укладення кредитного договору.

При цьому кредит надавався на будівництво (реконструкцію) трикімнатної квартири

АДРЕСА_2.

Крім того, на підставі п.1.3. кредитного договору, позивач в подальшому зобов'язувався повернути ЗРУ ДСФУ «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» зазначену суму коштів в рахунок погашення кредиту.

19.06.2008 р. на підставі вищевказаного договору про інвестування на будівництво вищенаведеної квартири з рахунку ОСОБА_2 було перераховано відповідачу 229 529 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення № 1 від 19.06.2008 року (додається до позовної заяви).

Крім того, з початку ІV кварталу 2009 року по І квартал 2010 року, з рахунку позивача на підставі Договору про інвестування було перераховано відповідачу 64 267 гривень.

Таким чином, позивачем було перераховано в рамках Договору про інвестування на будівництво (реконструкцію) двокімнатної квартири АДРЕСА_2 292 299 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких я додаю до цієї позовної заяви та Актом звірки розрахунків між ЗРУ ДСФУ «ДФСМЖБ» та ТОВ «АБК».

Після чого, згідно графіку фінансування будівництва (реконструкції житла), що викладений в додатку №1 до Додаткової угоди № 2 від 19 жовтня 2009 р. до договору про інвестування, позивачу залишилось внести остаточний внесок в розмірі 7 135 гривень, який позивач мав внести згідно п. 4.3.2. Договору про інвестування протягом 10 днів після отримання в БТІ технічного паспорту на квартиру.

Відповідач не виконав покладених на нього зобов'язань, будинок на сьогоднішній день навіть не введений в експлуатацію, незважаючи на те, що додаткова угода

№2 до Договору про інвестування, у п.1. передбачала плановий термін введення в експлуатацію ІІ квартал 2010 р.

13.11.2013 року, позивачем на адресу відповідача була направлена заява про розірвання договору про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла №210/20 від 30.05.2008 року з вимогою повернення суми внесених інвестицій, внаслідок невиконання своїх зобов'язань за Договором.

21.11.2013 року дану заяву відповідач отримав, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про що є відповідна відмітка та підпис останнього. Грошові кошти до теперішнього часу повернуті не були.

Таким чином, 21.12.2013 р. відповідно до ч. 3 п. 8.4. договору про інвестування, такий договір є розірваним, і керуючись п. 5.2.7. договору про інвестування, в місячний термін після отримання заяви про розірвання, тобто до 21.12.2013 відповідач мав повернути кошти отримані ним в якості інвестицій за Договором про інвестування, а саме 292 299 гривень.

Однак, відповідачем, в порушення умов п.п. 5.2.4 та 5.2.7 договору сума коштів, яка була отримана ним в якості інвестицій, а також сума пені за порушення ним строків введення в експлуатацію секції будинку та передачі квартири, до теперішнього часу не повернуті.

Загальна сума заборгованості складає 370 151 гривень 84 копійок, яка складається з 292 299 гривень - грошової суми отриманої відповідачем в якості інвестицій; 77 852 гривень 84 копійок - пені за порушення відповідачем строків введення в експлуатацію секції будинку та передачі квартири.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди №2 від 19.10.2009р. до Договору про інвестування, плановий термін введення в експлуатацію є ІІ квартал 2010 р., тобто до 01.07.2010р.

Договір припинив свою дію 21.12.2013 р., тобто прострочення складає більш як один рік, а відповідно до ч.2. ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Вартість невиконаних робіт складає 299 434 грн. х 0,5%=1497,17 за кожен тиждень прострочення. 1497,17 грн. х 52 = 77852,84 гривень.

Факт того, що вказаний будинок не побудований підтверджується також листом інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області № 7/8-419507 від 12.12.2013 р., згідно з яким відповідач на сьогодні побудував лише неповних 2 поверхи будинку і з листопада 2011 р. припинив будь-які будівельні роботи.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи те, що ТОВ «Александрівська будівельна корпорація», будівництво квартири АДРЕСА_2 не здійснило, грошові кошти отримані в якості інвестицій позивачу не повернуті, пеня за несвоєчасне введення в експлуатацію секції будинку та передачу йому квартири, а також несвоєчасне повернення грошових коштів в якості інвестицій не сплачені, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними, та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 610. 612, 625, 1049 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація», третя особа Запорізьке регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення грошових коштів за договором про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла № 210/20 від 30.05.2008 року - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація» (ЄДРПОУ 34067466) на користь ОСОБА_1 ( мешкає за адресою АДРЕСА_1) у зв'язку з невиконанням та розірванням договору про інвестування в будівництво (реконструкцію) житла № 210/20 від 30.05.2008 р. 370 151 гривень 84 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрівська будівельна корпорація» (код ЄДРПОУ 34067466) на користь держави судовий збір у сумі 3441 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів після отримання ним копії рішення.

Заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.В. Воробйов