Ухвала суду № 38995363, 22.05.2014, Апеляційний суд Вінницької області

КОПІЯ

Справа № 127/24498/13-ц Провадження № 22-ц/772/1373/2014Головуючий в суді першої інстанції:Воробйов В. В.Категорія: 46Доповідач: Нікушин В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Нікушина В.П.,

суддів: Копаничук С.Г., Сала Т.Б.,

при секретарі Іщук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року, ухвалене по даній справі, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання його батьком ОСОБА_4 та стягнення з нього аліментів на її утримання та на утримання самої позивачки до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Мотивуючи позовні вимоги вона посилалась на те, що вона перебувала з ОСОБА_3 в фактичних шлюбних відносинах з вересня 2012 року по січень 2013 року. Від спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась донька ОСОБА_4.

Відповідач є її батьком, однак він відмовився від реєстрації себе батьком. Після народження доньки він не надає матеріальної допомоги на її утримання. В даний час вона не працює, доглядаючи за донькою, знаходиться в скрутному матеріальному становищі.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково, але з ним не погодився ОСОБА_3 і оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі він просить рішення змінити в частині щодо стягнення аліментів на утримання самої ОСОБА_2 та витрат, пов'язаних з проведенням судово-медичної експертизи і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3 посилається на те, що судом при стягненні аліментів на утримання самої позивачки порушені положення ч. 4 ст. 84 СК України про те, що право на утримання має вагітна дружина, а також дружина з якою проживає дитина за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Він, тобто ОСОБА_3 на момент ухвалення рішення не працював інших фінансових надходжень він не має, в той час коли фінансове становище самої позивачки є набагато кращим про що свідчить той факт, що вона орендує в м. Вінниці приватний будинок.

Не погоджуючись з рішенням в частині стягнення витрат на проведення судово-медичної експертизи, ОСОБА_3 посилається на те, що він визнавав себе батьком ОСОБА_4 і тому необхідності в проведенні експертизи не було.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та її представника, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах вимог апеляційної скарги, прийшла до наступного висновку.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки наведені в ній доводи є необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України ОСОБА_3, як сторона у справі, заперечуючи вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів на утримання самої позивачки, зобов'язаний був довести, що він не має можливості надавати матеріальної допомоги. Заперечуючи позовні вимоги в цій частині, він не навів доказів, які б підтверджували, що він не може надавати матеріальну допомогу.

Ч. 4 ст. 84 СК України визначає, що аліменти на утримання дружини сплачує чоловік за умови, що він може надавати матеріальну допомогу.

Доводи апеляційної скарги щодо скасування рішення в частині стягнення витрат за проведення судово-медичної експертизи через те, що він визнавав себе батьком дитини і тому не було потреби в проведені такої експертизи не відповідають фактичним обставинам справи. Оскільки він при розгляді клопотання про призначення експертизи заперечував своє батьківство по відношенню до доньки ОСОБА_4, а визнав себе батьком лише після отримання результатів цієї експертизи.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ЦПК України витрати пов'язані з проведенням експертизи є одним із видів судових витрат, розподіл яких здійснюється за правилами ст. 88 ЦПК України. Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання батьківства задоволені, тому саме з ОСОБА_3, як відповідача по справі підлягали стягненню витрати з проведенням експертизи.

Отже, за обставин наведених в апеляційній скарзі, які не знайшли свого підтвердження в ході її розгляду колегією суддів, рішення не може бути скасоване.

А тому, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 березня 2014 року, ухвалене по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий-суддя: (підпис) В. П. Нікушин

Судді: (підпис) Т. Б. Сало

(підпис) С. Г. Копаничук

З оригіналом вірно:

Суддя апеляційного суду

Вінницької області __ В. П. Нікушин