Ухвала суду № 38994290, 29.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/2879/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ЛУБ'ЯНСЬКЕ» до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2013 року приватне підприємство «ЛУБ'ЯНСЬКЕ» (надалі - позивач, ПП «ЛУБ'ЯНСЬКЕ») звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просило скасувати податкове повідомлення-рішення Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі - відповідач, Вознесенська ОДПІ) від 10 червня 2013 року № 0000372203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вітчизняних товарів (робіт, послуг) в сумі 93 798 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 23 449,50 грн.

В обґрунтування позивач зазначив, що він є виробником сільськогосподарської продукції і має право на застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість. Окрім того, позивач вказував на те, що протягом січня 2013 року ПП «ЛУБ'ЯНСЬКЕ» реалізовувало сільськогосподарську продукцію виключно власного виробництва.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Суд скасував податкове повідомлення-рішення прийняте Вознесенською ОДПІ від 10 червня 2013 року № 0000372203.

В апеляційній скарзі Вознесенської ОДПІ ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження, у відповідності до положень п.1 ч.1 ст. 197 КАС України, у зв'язку із неявкою сторін, належним чином сповіщених про день, час та місце розгляду справи.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції було встановлено, відповідачем з 15 травня 2013 року по 22 травня 2013 року було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «ЛУБ'ЯНСЬКЕ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2013 року.

Перевіркою встановлено заниження позивачем суми податку на додану вартість у січні 2013 року на суму 93 798 грн., про що було складено акт № 760/22/36396190 від 29 травня 2013 року.

На підставі акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000372203 від 10 червня 2013 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на 11 7247,50 грн., з яких за основним платежем - 93 798 грн., за штрафними санкціями - 23 449,50 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що в матеріалах справи наявні документи первинного бухгалтерського обліку позивача стосовно вирощеного соняшнику на власних виробничих потужностях, які спростовують доводи відповідача щодо придбання позивачем у фізичних осіб 509 т. соняшнику з метою подальшої реалізації.

Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги Вознесенська ОДПІ зазначила, що реалізований позивачем соняшник був придбаний підприємством у фізичних осіб, не платників ПДВ.

Цей факт свідчить про те, що підприємство реалізувало сільськогосподарську продукцію, яка не була вирощена на власних або орендованих виробничих потужностях (землях), а тому, позивач повинен був визначити податкове зобов'язання і сплатити до бюджету суму у загальному порядку, а не включати таку суму в декларацію за скороченою формою із застосуванням спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає наступне.

Так, ПП «ЛУБ'ЯНСЬКЕ» у 2011-2013 роках перебуває на сплаті фіксованого сільськогосподарського податку.

На підтвердження такого статусу підприємством щорічно надавалися податкові декларації з фіксованого сільськогосподарського податку до відповідача, розрахунки частки питомої ваги сільськогосподарського товаровиробництва, та відомість про наявність земельних ділянок.

Основним видом діяльності підприємства за КВЕД є вирощування зернових, бобових культур та насіння олійних культур.

Статтею 209 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) встановлено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (надалі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Так, апелянтом не заперечується факт того, що ПП «ЛУБ'ЯНСЬКЕ» відповідає усім вимогам, визначеним п. 209.6 ст. 209 ПК України та не позбавлено статусу сільськогосподарського підприємства та пільг щодо оподаткування податком на додану вартість.

Твердження апелянта про, відсутність у позивача бухгалтерських та податкових документів на вирощування вказаної продукції, критично оцінюється судом апеляційної інстанції, оскільки спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами щодо обліку самостійно вирощеного соняшнику за перевіряємий період, а саме, облік по книзі складського обліку, рух соняшника по складському обліку, акти прийому виконаних робіт, річні звіти форми Ф-21 та додаток № 3 до нього (продукція власного виробництва), акти сушіння.

Крім того, для підтвердження фактів вирощування власної сільськогосподарської продукції позивачем в процесі проведення перевірки податковому органу було надано договори оренди виробничих приміщень, договори оренди 1114,01 га ріллі, акти приймання - передачі, договори на використання для збору врожаю сільськогосподарської техніки, договори на виконання сільськогосподарських робіт, договори на проведення збирання сільськогосподарських культур.

Доказів на підтвердження факту придбання позивачем у фізичних осіб 509 т. соняшнику з метою подальшої реалізації, відповідачем ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції не надано.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ЛУБ'ЯНСЬКЕ» до Вознесенської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова