Постанова № 38994087, 14.05.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1693/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівКовальчук О.К. Фелонюк Д.Л. Лабань Г.В. при секретарі за участі:Олійник І.А. представника відповідача Кушнірука Ю.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Державної виконавчої служби України про визнання дій протиправними, скасування постанов та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В поданому до Хмельницького окружного адміністративного суду адміністративному позові ОСОБА_6 просить визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. від 23.04.2014 року ВП №33077248 і ВП №33078009 про повернення виконавчих документів, визнати незаконною його бездіяльність щодо невжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів до боржника - Державної судової адміністрації України та його посадових осіб, які без поважних причин не виконують постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2010 року у справі №2-а-361/10/2270, та зобов»язати відповідача виконати зазначену постанову Хмельницького окружного адміністративного суду, якою зобов»язано Державну судову адміністрацію України та Апеляційний суд Хмельницької області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання за період з 27.11.2005 року по 12.01.2009 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що постанови від 23.04.2014 року ВП №33077248 і ВП №33078009 про повернення виконавчих документів винесені з порушенням ст.ст. 75, 89 і 90 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (надалі - Закон N 606-XIV).

Позивач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що оскаржувані постанови від 23.04.2014 року про повернення виконавчих документів винесені старшим державним виконавцем у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону N 606-XIV після вчинення всіх передбачених цим Законом дій, спрямованих на забезпечення виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.03.2010 року у справі №2-а-361/10/227.

Одночасно пояснив, що встановлена Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01.01.2013 року, заборона щодо звернення стягнення на кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, виключає можливість виконання зазначеного рішення суду та притягнення Державної судової адміністрації України до відповідальності в порядку, передбаченому Законом N 606-XIV, як за невиконання рішення немайнового (зобов»язального) характеру та примусового списання коштів, оскільки в ухвалі від 25 вересня 2012 року по справі № 2-а-361/10/2270, якою змінений спосіб і порядок виконання судового рішення шляхом проведення стягнення коштів за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів", Хмельницький окружний адміністративний суд не зазначив суму коштів, яка підлягає стягненню на користь стягувача.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 47 Закону N 606-XIV передбачено повернення виконавчого документа стягувачу у разі наявної встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково з урахуванням наведеного нижче.

Суд встановив, що постановою від 18.03.2010 року у справі №2-а-361/10/2270 Хмельницький окружний адміністративний суд, задоволивши частково позов ОСОБА_6, визнав неправомірною бездіяльність Апеляційного суду Хмельницької області та Державної судової адміністрації України, яка виразилася у невиплаті позивачу компенсації за порушення строків виплати щомісячного довічного грошового утримання за період з 27 листопада 2005 року по 12 січня 2009 року, та зобов'язав Державну судову адміністрацію України та Апеляційний суд Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_6 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання за період з 27 листопада 2005 року по 12 січня 2009 року.

Постанова Хмельницького окружного адміністративного суд від 18 березня 2010 року залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 року.

Після набрання постановою від 18.03.2010 року законної сили 30.05.2013 року Хмельницький окружний адміністративний суд за заявою позивача видав 2 виконавчі листи (щодо кожного з боржників).

11.06.2012 року позивач звернувся до Державної виконавчої служби України з заявою про примусове постанови Хмельницького окружного адміністративного суд від 18 березня 2010 року по справі №2-а-361/10/2270.

18.06.2012 року старший державний виконавець Кушнір Л.В. виніс постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№33077248 і ВП №33078009, надавши боржникам семиденний термін на добровільне виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №2-а-361/10/2270.

Апеляційний суд Хмельницької області розрахував належну до виплати позивачу суму компенсації у розмірі 108934,09 грн. та листом від 05.07.2012 року №06-132/12 надіслав вказаний розрахунок до Державної судової адміністрації України.

На звернення Апеляційного суду Хмельницької області про виділення додаткових коштів для здійснення вказаних виплат Державна судова адміністрація України повідомила про можливість виконання постанови суду за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів", передбаченої Законом України "Про державний бюджет України на 2012 рік" для виконання рішень судів, винесених на користь суддів.

В зв'язку з відсутністю інформації про виконання судового рішення державний виконавець 21.08.2012 року звернувся до Державної судової адміністрації України з вимогою, якою зобов»язав боржника виконати судове рішення у строк до 28.08.2012 року.

Листом № 10-4804/12 від 05.08.2012 року Державна судова адміністрація України повідомила державного виконавця про те, що бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" ДСА України передбачені кошти в сумі 10 000 грн., тому виплата коштів ОСОБА_6 здійснюватиметься в порядку черговості за наявності коштів, передбачених у Державному бюджеті на відповідний рік.

У вересні 2012 року Апеляційний суд Хмельницької області подав до Хмельницького окружного адміністративного суду заяву про зміну способу та порядку виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2-а-361/2270 шляхом стягнення коштів за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".

Ухвалою від 25.09.2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд, задоволивши заяву Апеляційного суду Хмельницької області, змінив спосіб та порядок виконання судового рішення у адміністративній справі №2-а-361/10/2270 шляхом проведення стягнення коштів на користь ОСОБА_6 за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів". Зазначена ухвала сторонами не оскаржена і набрала законної сили.

Постановою від 29.04.2013 року старший державний виконавець зупинив виконавче провадження з виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2-а-361/2270 та на підставі ч.ч.1 і 2 ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу та порядку виконання зазначеної постанови шляхом визначення твердої грошової суми, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_6, та виконання його в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників №845 від 03.08.2011 року(із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013 року і №267 від 15.04.2013 року).

Ухвалою від 21.05.2012 року Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні вказаної заяви у зв»язку з тим, що спосіб, у який державний виконавець просить змінити виконання судового рішення, не є зміною чи встановленням способу і порядку виконання судового рішення у розумінні ст. 263 КАС України.

13.06.2013 року державний виконавець поновив виконавчі провадження, в процесі виконання яких 25.07.2013 року, 02.09.2013 року та 23.09.2013 року надсилав боржникам вимоги, якими зобов'язував в строк до 29.07.2013 року, 09.09.2013 року та до 30.09.2013 року відповідно виконати рішення суду у справі №2-а-361/2270 та нарахувати і виплатити ОСОБА_6 компенсацію втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання за період з 27.11.2005 року по 12.01.2009 року. Аналогічна вимога, якою визначений строк виконання постанови до 15.11.2013 року, була також надіслана державним виконавцем 08.11.2013 року

За невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, які можуть бути виконанні лише боржником, на підставі ст.89 Закону N 606-XIV постановою від 27.08.2013 року державний виконавець наклав на Державну судову адміністрацію України штраф у розмірі 680 грн. Постановою від 06.11.2013 року Хмельницький окружний адміністративний суд скасував зазначену постанову у зв»язку з порушенням державним виконавцем вимог Закону N 606-XIV.

В листопаді 2013 року державний виконавець звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу та порядку виконання постанови суду у справі №2-а-361/2270 шляхом стягнення з Апеляційного суду Хмельницької області на користь ОСОБА_6 108934,09 грн. Ухвалою від 26 листопада 2013 року Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні вказаної заяви, встановивши відсутність доказів неможливості виконання рішення суду тим способом, який визначений в ухвалі цього суду від 25.09.2012 року

В січні 2014 року, зупинивши постановою від 24.01.2014 року виконавче провадження, державний виконавець знову звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу та порядку виконання зазначеної постанови шляхом визначення твердої грошової суми, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_6 та визначення одного з боржників, з якого необхідно провести стягнення.

Ухвалою від 26.02.2014 року Хмельницький окружний адміністративний суд зазначену заяву задовольнив, змінив спосіб і порядок виконання постанови, встановивши його у вигляді списання Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень з рахунків Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_6 коштів, які є компенсацією за порушення строків виплати щомісячного довічного грошового утримання судді, в сумі 108934 грн. 09 коп. У разі відсутності у Державної судової адміністрації України відповідних призначень, списання провести за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01.04.2014 року скасував ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2014 року та постановив нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. про зміну способу і порядку виконання рішення суду, вказавши на відсутність обставин, які свідчать про неможливість виконання постанови суду у справі №2-а-361/2270 у спосіб, визначений ухвалою від 25.09.2012 року.

23.04.2014 року державний виконавець поновив виконавчі провадження з виконання рішення суду по справі 2-а-361/10/2270 від 30.05.2012 року та виніс постанови про повернення виконавчих виконавчих листів про зобов'язання Державної судової адміністрації України та Апеляційного суду Хмельницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_6 компенсацію втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання за період з 27 листопада 2005 року по 12 січня 2009 року стягувачу, в обґрунтування якої послався на встановлену Законом N 606-XIV заборону щодо звернення стягнення на кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, а саме: притягнення Державної судової адміністрації України до відповідальності в порядку, передбаченому Законом N 606-XIV, за невиконання рішення немайнового (зобов'язального) характеру та примусового списання коштів, оскільки судом, що видав виконавчий документ, не вказана сума, яка підлягає стягненню на користь стягувача, що з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (із змінами), ст. 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виключає можливість виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду у справі №2-а-361/10/2270.

Не погоджуючись з постановами від 23.04.2014 року ВП №33077248 і ВП №33078009 про повернення виконавчих документів позивач оскаржив їх до суду.

Досліджуючи правомірність спірних постанов, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) суд який видав виконавчий документ, може своєю ухвалою змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення.

Згідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2-а-361/2270, спосіб та порядок виконання якої визначені ухвалою цього суду від 25.09.2012 року, є обов»язковою для виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом N 606-XIV.

Відповідно до ст.1 Закону N 606-XIV виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ст.11 Закону N 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів з примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

При здійсненні виконавчого провадження державний виконавець наділений значним обсягом прав, зокрема, право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (п.1); накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п.5); накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах (п.6); звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку та розстрочку виконання рішення (п.8); накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п.13); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами (п.20) (ч.3 ст.11 Закону N 606-XIV).

В силу ч.1 ст.17 Закону N 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

За змістом ч.2 ст.17 Закону N 606-XIV відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема виконавчі листи, що видаються судами, ухвали судів у адміністративних справах у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону N 606-XIV заходами примусового виконання рішень є, зокрема: звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (п.1); інші заходи, передбачені рішенням (п.4).

Частиною 2 ст.11 Закону N 606-XIV передбачено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Таким чином, Законом N 606-XIV на державного виконавця покладений обов»язок щодо здійснення необхідних заходів з метою своєчасного і повного виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2-а-361/2270 у спосіб та порядку, визначених ухвалою цього суду від 25.09.2012 року - шляхом проведення стягнення з боржників коштів на користь ОСОБА_6 за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".

В процесі примусового виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2-а-361/2270 державний виконавець обмежився лише зверненнями до суду з заявами про зміну способу та порядку виконання рішення суду, накладенням на одного з боржників (Державну судову адміністрацію України) штрафу в розмірі 680,0 грн. за невиконання рішення та надісланням вимог до боржників про виконання рішення суду. При цьому, накладаючи штраф та надсилаючи протягом 2012-2013 років вимоги про виконання рішення суду, державний виконавець зобов»язував боржників виконати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2-а-361/2270 у порядку та спосіб, визначений виконавчими листами, а саме нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання за період з 27.11.2005 року по 12.01.2009 року. Натомість, не вчинив жодної передбаченої Законом N 606-XIV дії щодо виконання зазначеної постанови у спосіб та порядку, визначені ухвалою цього суду від 25.09.2012 року - шляхом проведення стягнення з боржників коштів на користь ОСОБА_6 за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".

Суд враховує, що розмір коштів, які необхідно сплатити на користь ОСОБА_6 відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2-а-361/2270 визначений Апеляційним судом Хмельницької області в розмірі 108934,09 грн. у відповідному розрахунку, надісланому на адресу державного виконавця листом від 05.07.2012 №06-132/12. Розмір компенсації, яка підлягає до стягнення, не заперечується також Державною судовою адміністрацією України.

Тому, доводи відповідача щодо невизначеності суми компенсації, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_6 відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2-а-361/2270 суд вважає необгрунтованими.

В силу п.9 ч.1 ст. 47 Закону N 606-XIV, на який державний виконавець посилається як на підставу повернення виконавчих листів, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Проте, в судовому засідання представник відповідача не навів жодного закону, який би забороняв державному виконавцю виконати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2-а-361/2270 у спосіб та порядку, визначених ухвалою цього суду від 25.09.2012 року шляхом стягнення з боржників коштів на користь ОСОБА_6 за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".

Посилання відповідача на ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яка визначає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу, як на підставу для повернення позивачу виконавчих листів, суд вважає безпідставним у зв»язку з наведеним нижче.

Частинами 1 і 2 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за заявою стягувача, поданою, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.

Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» набрав чинності з 1 січня 2013 року.

Відповідно до ч.3 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» до зазначеного Закону виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.

Таким чином, визначений ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» порядок виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, не поширюється на рішення суду, прийняті до прийняття зазначеного Закону. Такі рішення виконуються в порядку, визначеному Законом N 606-XIV.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 71 цього Кодексу передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність постанов старшого державного виконавця про повернення виконавчого документа від 23.04.2014 року ВП №33077248 і ВП №33078009, відтак позовні вимоги про їх скасування підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги в частині визнання незаконною бездіяльності старшого державного виконавця Кушнір Л.В. щодо невжиття передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів до боржника - Державної судової адміністрації України та його посадових осіб та зобов»язання відповідача виконати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі №2-а-361/2270, оскільки досліджені судом докази свідчать про намагання відповідача виконати зазначену постанову проте, без урахування ухвали суду про зміну способу і порядку її виконання. В свою чергу, обов»язок щодо виконання виконавчих документів покладений на державного виконавця Законом N 606-XIV і не потребує додаткового врегулювання судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача в сумі 36,54 грн.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", та ст.ст. 1, 11, 70, 71, 109, 158 - 163, 181, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про повернення виконавчого документа від 23.04.2014 року ВП №33077248 і ВП №33078009.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 36,54 грн. судового збору шляхом безспірного списання з розрахункового рахунку Державної виконавчої служби України .

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19 травня 2014 року

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/О.К. Ковальчук Д.Л. Фелонюк Г.В. Лабань "Згідно з оригіналом" Суддя О.К. Ковальчук