Постанова № 38994017, 22.05.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1234/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретаріВересняк А.А. за участі:позивача - ОСОБА_3 представника відповідача - ОСОБА_4 за довіреністю №1168 від 15.01.2014 представника третьої особи - Мороз Т.М. за довіреністю від 08.01.2014 №15-08/5-108 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення 647,05 грн. сплаченого виконавчого збору, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3) звернувся в суд з позовом до Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції (далі - відповідач, Другий МВ ДВС Хмельницького МРУЮ) про стягнення 647,05 грн. безпідставно сплаченого виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.06.2013 отримав вимогу управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому №Ф-3945 від 28.05.2013 про сплату недоїмки в сумі 7464,68 грн.. 17.07.2013 Хмельницьким окружним адміністративним судом скасовано вимоги управління Пенсійного фонду України №Ф-3945 від 06.03.2013 та №Ф-3945 від 28.05.2013 про стягнення з позивача несплаченого єдиного соціального внеску. Однак, відповідачем відкрито виконавче провадження на підставі вимоги №Ф-2345 від 06.03.2013 та накладено арешт на автомобіль позивача і 20.08.2013 ДАІ в с.Гриців Шепетівського району було вилучено автомобіль. Після звернення з рішенням суду від 17.07.2013 до відповідача, останнім повідомлено, що поки не буде сплачена сума боргу та виконавчий збір по вимозі №Ф-2345 від 06.03.2013 або ж ця вимога не буде скасована судом то виконавче провадження не буде закрито, а автомобіль буде знаходитися на штрафмайданчику і необхідно буде за стоянку автомобіля сплачувати по 150 грн. за добу. Для невідкладного повернення автомобіля і уникнення оплати послуг за зберігання автомобіля, позивач був змушений сплатити кошти по вимозі №Ф-2345 від 06.03.2013 та додатково понести витрати по сплаті виконавчого збору в сумі 647,05 грн.. Зазначає, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2013 скасовано вимогу №Ф-2345 від 03.06.2013, однак кошти сплачені як виконавчий збір повернуто не було. Вказує на те, що статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберігає його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначає, що вказане положення застосовується незалежно від того чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події, а, відтак, застосовується до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. Вважає, що виконавчий збір набуто відповідачем безпідставно та витрачено на власні потреби.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях (вх.№13697 від 08.05.2014) і додаткових поясненнях по справі (вх.№15181 від 2.05.2014) просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на адресу Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ надійшла заява Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому від 15.05.2013 за вих.№12942/04 про відкриття виконавчого провадження та оригінал вимоги про сплату боргу №2345 від 06.03.2013. 22.05.2013 державним виконавцем відповідно до ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для самостійного виконання. В наданий термін рішення суду боржником не виконано. 14.06.2013 державним виконавцем направлено виклик боржнику з'явитися до Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ. 12.08.2013 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження рухомого майна та направлено на виконання УДАІ та боржнику. 21.08.2013 винесено постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Виконавчий збір перераховано відповідно до ст.29 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) до державного бюджету України. Зазначає, що посилання ОСОБА_3 на ч.6 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" є безпідставними, оскільки 21.08.2013 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", а не на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження". Інші випадки повернення виконавчого збору не передбачено.

Згідно ч.1 ст.45 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнуті з боржника, зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Зазначає, що в ході примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницький №Ф-3945 від 06.03.2013 про стягнення з ОСОБА_3 6270,65 грн., останнім у відповідності до ст.ст.28, 41, 45 Закону України "Про виконавче провадження" перераховано на депозитний рахунок Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ 6917,70 грн.. Відповідно до ст.43 Закону України "Про виконавче провадження" розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум здійснюється у такому порядку: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми; 4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені державним виконавцем відповідно до вимог цього Закону.

Пунктом 3.13.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту від 02.04.2012 №512/5 встановлено, що використання витрат на проведена виконавчих дій, стягнутих з боржника, здійснюється відповідно до письмового розпорядження державного виконавця, яким витрати на проведення виконавчих дій перераховуються з депозитного рахунку на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами, відкритими на ім'я Державної виконавчої служби України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в органах Державної казначейської служби України. Використання витрат на проведення виконавчих дій здійснюється відповідно до кошторисів, затверджених в установленому порядку та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку використання коштів виконавчого провадження" від 29.04.2004 №554. Відповідно до п.33 ч.2 ст.29 БК України виконавчий збір, стягнутий органами державної виконавчої служби належить до доходів загального фонду Державного бюджету України. Частиною 4 ст.45 БК України визначено, що доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Пунктом 12.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що не пізніше ніж протягом трьох робочих днів від дня ознайомлення з інформацією про надходження коштів державний виконавець у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів готує одне розпорядження, яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувану, яке затверджується начальником органу ДВС із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу ДВС. Указане розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається особі, відповідальній за ведення книги обліку депозитних сум, копія залишається у виконавчому провадженні. Державним виконавцем було підготовлено розпорядження (ЄДРВП №38094112) від 21.08.2013, яким 6917,70 грн. розподілено наступним чином: - 19,99 грн. - перераховано на спеціальний реєстраційний рахунок Головного управління юстиції в Хмельницькій області, як витрати на проведення виконавчих дій; - 627,06 грн. - перераховано до Державного бюджету України, як виконавчий збір, шляхом зарахування коштів на казначейський рахунок; - 6270,65 грн. - перераховано стягувану на вказаний ним у заяві про відкриття виконавчого провадження рахунок.

Зазначає, що на момент сплати ОСОБА_3 суми заборгованості за вимогою управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому, ним не було повідомлено державного виконавця про оскарження даного виконавчого документа в суді. Оскільки виконавчий документ визнано протиправним та скасовано постановою Хмельницького окружного адміністративного суду №822/3915/13-а від 21.10.2013 (після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання вимоги), державним виконавцем правомірно стягнуто з боржника виконавчий збір в серпні 2014 року.

Представник третьої особи на стороні відповідача, залученої до участі в справі ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2014, в судовому засіданні та поданих письмових поясненнях (вх.№15050 від 21.05.2014) зазначив, що відповідно до ч.ч.1, 6 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом. Відповідно до п.4.16.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5 (далі - Інструкція), у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, стягується виконавчий збір у розмірі десяти відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а за невиконання рішення немайнового характеру у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення у тому самому порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи. Згідно п.4.16.3 Інструкції, кошти виконавчого збору перераховуються до Державного бюджету України і як фінансування надходять на спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду, відкриті на ім'я Міністерства юстиції України, регіональних управлінь юстиції, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - територіальні управління юстиції) в органах Державного казначейства. Порядок бухгалтерського обліку депозитних сум, коштів виконавчого провадження та звітності про них та порядок розподілу коштів виконавчого збору визначається Міністерством юстиції України. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові органами державної виконавчої служби. Повернення коштів здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України (п.4.16.5 Інструкції). Відповідно до абз.2 ч.2 ст.78, ч.2 ст.45 БК України, Державна казначейська служба України за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення помилково або надміру зарахованих коштів з того бюджету до якого вони були зараховані. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" органом, що контролює справляння надходжень бюджету по коду бюджетної класифікації 22070000 є ДВС. Відповідно до п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання в довільній формі надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. Оскільки заява про повернення коштів з бюджету та подання не надходили до Управління Державної казначейської служби України у м.Хмельницькому, повернення коштів не було здійснено.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи на стороні відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення на підставі наведеного нижче.

Суд встановив, що 22.05.2013 державним виконавцем Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №38094112 про примусове виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому №Ф-2345 від 06.03.2013 про стягнення з ОСОБА_3 6270,65 грн. недоїмки із сплати єдиного внеску та встановлено боржнику строк для самостійного виконання - в 7-ми денний строк.

14.06.2013 державним виконавцем Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ винесено вимогу згідно якої зобов'язано позивача: сплатити заборгованість у сумі 6270,65 грн. згідно вимоги УПФУ №Ф-2345 від 06.03.2013 в строк до 20.06.2013; надати в Другий МВ ДВС Хмельницького МРУЮ підтверджуючі документи про сплату заборгованості та повідомити про хід виконання вимоги №Ф-2345 від 06.03.2013 в термін до 09 год. 30 хв. 21.06.2013.

12.08.2013 державним виконавцем Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження з підстав несплати позивачем боргу станом на 12.08.2013.

20.08.2013 ОСОБА_3 сплачено 6917,70 грн. єдиного внеску до Пенсійного фонду згідно вимоги від 06.03.2013 та виконавчого збору, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією квитанції від 20.08.2013 та не заперечується представником відповідача. Досліджуючи наявну в матеріалах справи копію зазначеної квитанції, суд встановив, що кошти в розмірі 6917,70 грн. сплачено на рахунок Другого міського відділу ДВС Хмельницького МРУЮ, що не заперечується представником відповідача.

21.08.2013 державним виконавцем Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ винесені постанови: про звільнення майна боржника з-під арешту; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, відповідно до якої постановлено стягнути з боржника витрати на проведення виконавчих дій у сумі 20,00 грн.; про стягнення з боржника виконавчого збору, відповідно до якої постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 627,06 грн. на рахунок: одержувач: Другий міський відділ ДВС Хмельницького МРУЮ, код ЄДРПОУ: 37225071, банк: ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО: 815013, р/р: 37314001004301.

21.08.2013 державним виконавцем Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" (борг погашено в повному обсязі).

ОСОБА_3, вважаючи що ним безпідставно сплаченого 647,05 грн. виконавчого збору, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, досліджуючи правомірність позовних вимог, суд враховує наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України №606-XIV від 21.04.1999 "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до ст.1 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст.6 Закону №606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статтею 25 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.1, 2, 7 ст.28 Закону №606-XIV, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові. У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Слід зазначити, що стягнення виконавчого збору не завжди здійснюється у межах виконавчого провадження, у зв'язку із яким він виник. Так, відповідно до змісту ч.7 ст.28 Закону №606-XIV, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження відповідно до п.7 ч.2 ст.17 Закону №606-XIV є виконавчим документом і підлягає виконанню у порядку встановленому Законом.

Як вбачається зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.08.2013 ВП №38094112, підставою для його закінчення є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п.8 ч.1 ст.49 Закону №606-XIV).

З системного аналізу вищезазначених норм, суд приходить до висновку, що підставами для сплати виконавчого збору є постанови про стягнення виконавчого збору та витрат за проведення виконавчих дій. Постанова про стягнення з боржника виконавчого збору має виноситися не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження та має відкриватися виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору. За відсутності вказаних постанов, кошти, сплачені в якості виконавчого збору мають бути визнані безпідставно сплаченими, та повернуті боржнику.

Суд враховує, що постанови про стягнення з боржника виконавчого збору і про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій винесені державним виконавцем Другого МВ ДВС Хмельницького МРУЮ 21.08.2013, позивач же кошти в розмірі 6917,70 грн., в тому числі і виконавчий збір, сплатив 20.08.2013, тобто за відсутності підстав для сплати.

Крім того, суд враховує, що відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.10.2013 по справі №822/3915/13-а, яка набрала законної сили 10.12.2013, вимогу управління Пенсійного фонду №Ф-2345 від 06.03.2013 визнано протиправною та скасовано, на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 стягнуто 6270,65 грн. сплаченого єдиного внеску шляхом безспірного списання з рахунку управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що виконавчий збір позивачем сплачений безпідставно та підлягає поверненню позивачу.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи ісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності дій.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (ст.161 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (ч.1 ст.94 КАС України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 647,05 грн. (шістсот сорок сім гривень 05 коп.) сплаченого виконавчого збору шляхом безспірного списання з рахунку Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

Стягнути на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2014 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк