Постанова № 38994000, 20.05.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/722/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіФелонюк Д.Л. при секретаріТимчишину В. М. за участі:представників позивача: ОСОБА_3 за довіреністю від 19.10.2011 ОСОБА_4 за довіреністю №5 від 01.04.2014 ОСОБА_5 за довіреністю від 26.10.2010 представника відповідача - Юрчук Д.А. за довіреністю №3359/10/10-013 від 11.09.2013 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_7, платник) звернулась в суд з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - відповідач, Кам'янець-Подільська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0000441702 від 23.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 305431,00 грн., в тому числі 203621,00 грн. за основним платежем та 101810,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); форми "В1" №0000501702 від 24.01.2014, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) за липень 2013 року у розмірі 305608,25 грн., в тому числі - 244482,00 грн. (сума завищення бюджетного відшкодування) та 61120,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи); форми "Р" №0000521703 від 24.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1212,00 грн., в тому числі 808,00 грн. за основним платежем та 404,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки базуються на необґрунтованих та безпідставних висновках документальної позапланової виїзної перевірки, які зафіксовані у актах перевірки від 21.10.2013 №531/22-09-17-02/НОМЕР_1 і від 10.01.2014 №31/22-09-17-02/НОМЕР_1. А саме, в період з 24.09.2013 по 14.10.2013 працівником Кам'янець-Подільської ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2013 року, за результатами якої складений акт №531/22-09-17-02/НОМЕР_1 від 21.10.2013. Не погоджуючись з висновками проведеної перевірки, позивачем було подано первинну скаргу до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області (далі - ГУ Міндоходів у Хмельницькій області), за результатами розгляду якої відділ аудиту знайшов грубу помилку в розрахунках ревізора та призначив повторну перевірку. За результатами повторної перевірки складений акт від 10.01.2014 №31/22-09-17-02/НОМЕР_1 та надано рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.01.2014 №338/10/22-01-10-03-14. Зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали викладені в зазначеному акті висновки ревізора про порушення позивачем пп. "г" п.198.5 ст.198 ПК України в частині того, що платник зобов'язаний нараховувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування за товари (послуги) під час придбання яких суми податку були включені до податкового кредиту у разі, якщо такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Не погоджуючись з такими висновками, позивач зазначає, що: єдиними господарськими операціями цього періоду є реалізація компримованого природного газу та обслуговування наявного обладнання, що використовується для здійснення даного виду діяльності, а саме технічне обслуговування і ремонтні роботи обладнання, які повністю відносяться до господарської діяльності, тому висновки викладені в актах є неправомірними та помилковими. Вказує, що порушенням також було визначено включення податкових накладних за минулі податкові періоди в перевіряємий період. Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підприємець має право включити податкові накладні, які не включені у звітному періоді протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Так, як контрагенти підприємця розташовані в різних містах України і оригінали податкових накладних надходять з запізненням, тому і включені пізніше. Але і реалізація і податкові зобов'язання, підприємцем визначені вірно і баланс придбання і реалізації газу витриманий. Крім того, майже щомісячно проводились невиїзні документальні перевірки правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту, в результаті перевірок порушень не виявлено. Вважає помилковим посилання відповідача на те, що підприємцем не ведеться належний облік ремонтних робіт, дефектних відомостей та неправильно оформлено акти виконаних ремонтних робіт, оскільки позивачем ведеться вся технічна документація в повному обсязі, а працівник податкової інспекції не має необхідної кваліфікації та технічної підготовки, щоб визначити це належним чином. Звертає увагу на те, що дані питання порушуються на протязі 6 ревізованих періодів і в кожному випадку адміністративними судами підтверджувались правильність ведення даної документації саме в тому об'ємі, який і веде підприємець.

Представники позивача в судовому засіданні та поданій відповіді на доповнення до заперечення (вх.№14872 від 20.05.2014) позов підтримали та підтвердили обставини на які посилаються у позовній заяві, просять суд задоволити позовні вимоги, в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні та поданих письмових запереченнях (вх.№9859 від 01.04.2014) та доповненнях до заперечення (вх.№13642 від 08.05.2014) проти позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Зазначає, що Кам'янець-Подільською ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_7 від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 21.10.2013 №531/22-09-17-02/НОМЕР_1 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 №0016191702 про сплату податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 585909,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 292954,00 грн. та №0015841702 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 342601,00 грн. та сплату штрафної (фінансової) санкції в розмірі 85650,25 грн.. Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення пп. "а" п.185.1 ст.185, пп. "а" п.198.1, п.198.2, п.198.3, пп. "г" п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, абз.1, абз.11 п.201.10 ПК України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2013 року на 342601,00 грн. та занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у листопаді 2012 року - липні 2013 року на загальну суму 585908,00 грн.. Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем подано первинну скаргу до Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області. З метою об'єктивного розгляду скарги та правомірності визначення податкових зобов'язань з ПДВ при розрахунках обсягів умовного продажу газу, який не використаний в господарській діяльності ГУ Міндоходів у Хмельницькій області на підставі пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України призначено проведення повторної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_7, за результатами якої складено акт від 10.01.2014 №31/22-09-17-02/НОМЕР_1. Повторною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення пп. "а" п.185.1 ст.185, пп. "а" п.198.1, п.198.2, п.198.3, пп. "г" п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2013 року на 244482,00 грн. та занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 203621,00 грн. та не підтверджено правомірність податкових висновків в частині завищення бюджетного відшкодування ПДВ у липні 2013 року на 98119,00 грн., заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету на 382287,00 грн.. За результатами розгляду скарги прийнято рішення від 13.01.2014 за №338/10/22-01-10-03-14, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 за №0015841702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 98119,00 грн. та в розмірі 24530,00 грн. штрафної (фінансової) санкції; частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.10.2013 за №0016191702 в сумі 382287,00 грн. основного платежу з ПДВ та в сумі 191144,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції і винесено окреме податкове повідомлення-рішення про донарахування суми ПДВ в розмірі 808 грн. за листопад 2012 року. Як наслідок інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.01.2014 за №0000441702 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 305431,00 грн., в тому числі основний платіж - 203621,00 грн., штрафні санкції - 101810,00 грн.; від 24.01.2014 за №0000521703 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 1212,00 грн., в тому числі основний платіж - 808,00 грн., штрафні санкції - 404,00 грн.; №0000501702 про зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на 305608,25 грн., в тому числі основний платіж - 244482,00 грн., штрафні санкції - 61120,25 грн.. Зазначає, що перевіркою встановлено, що у вересні 2012 року - липні 2013 року ФОП ОСОБА_7 на технологічні втрати при експлуатації 2-х газових заправок списано зверх 10% від загальної кількості вхідного газу. Оскільки, вхідний газ вподальшому поступає на 2 газові заправки, тому ФОП ОСОБА_7 має право визначати втрати газу лише у розмірі 5% від вартості придбаного газу. Списання 5% по кожній АГНКМ від обсягів придбаного газу призводить до подвоєння втрат. Вказує, що всупереч вимог Правил безпечної експлуатації та обслуговування обладнання автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС) ДНАОП 1.1.23-1.06-02, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29.07.2002 №369, до перевірки ФОП ОСОБА_7 не надано: документування проведення оглядів, ремонтів, ревізій та інших робіт на технологічному обладнанні; актів ревізій газопроводу; керівництво (технічні умови) з ремонту компресорної установки, граничні норми зносу основних деталей та вузлів, змінний журнал обліку роботи компресорної установки, ремонтний формуляр, графік планово-попереджувальних ремонтів, що не дало можливості підтвердити обсяги списання газу на ремонтні роботи, власні та непередбачувані витрати. Не надано попередні дефектні відомості по АГНКС, план-графік роботи персоналу, документи, які підтверджують придбання необхідних матеріалів та запасних частин, ремонтний формуляр на компресорну установку, вимоги (приписи) організацій, що контролюють роботу АГНКС, описи та перелік типових робіт, планово-попереджувальних ремонтів компресорних установок, посібник (технічні умови) з ремонту, відомості запасних частин та норми витрати запасних частин і матеріалів, документи підприємства-виробника компресорної установки, норми граничного зносу деталей і вузлів компресорної установки. Не підтверджено проведення щомісячних та піврічних технічних обслуговувань та ремонтів обладнання установок осушення газу. Зазначає, що ФОП ОСОБА_7 з метою підтвердження проведення ремонтних робіт у період з 01.09.2012 по 31.07.2013 надано для перевірки лише акти про виникнення поломок на АГНКС та усунення даних поломок власними силами в кількості 93 шт., які оформлені формально, оскільки тільки фіксують дату виникнення поломки, що ремонтні роботи проведені власними силами та при цьому неодноразово запускались АГНКС та стравлювався газ. Таким чином, ФОП ОСОБА_7 документально не підтверджено проведення ремонтних робіт на АГНКС та списання втрат газу на ремонтні роботи в загальному обсязі 354521,88 м3 і на власні та непередбачувані витрати в загальному обсязі 26166,17 м3. Звертає увагу на можливе кримінальне правопорушення ФОП ОСОБА_7 (кримінальне провадження №32013240000000063 від 25.12.2013), передбачене ч.1 ст.212 КК України.

Заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення на підставі наведеного нижче.

ОСОБА_7, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа зареєстрована 30.10.2002 виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зареєстрована в Кам'янець-Подільській ОДПІ як фізична особа-підприємець за НОМЕР_4 від 01.11.2002 та працює на загальній системі оподаткування доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується копією довідки Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області №9675/10/17-123 від 16.05.2011.

Основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля пальним (компримованим природним газом) (47.30), торговий патент НОМЕР_3 від 30.06.2011 (термін дії з 01.07.2011р. по 30.06.2016р.), виданий Кам'янець-Подільською ОДПІ.

У період часу з 24.09.2013 по 14.10.2013 (строк проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 08.10.2013 по 14.10.2013) згідно наказу Кам'янець-Подільської ОДПІ від 24.09.2013 №428 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки працівником Кам'янець-Подільської ОДПІ на підставі направлення на проведення перевірки від 24.09.2013 №226, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 ПК України, п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку у сумі 342601 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за липень 2013 року (вх.№9051648039 від 20.08.2013).

У період, за який проводилась перевірка ФОП ОСОБА_7 була платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.11.2002 НОМЕР_5 видане Кам'янець-Подільською ОДПІ, індивідуальний податковий номер - НОМЕР_1).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 21.10.2013 №531/22-09-17-02/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, код суб'єкта господарювання за РНОКПП: НОМЕР_1, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2013 року", відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення вимог: 1) пп. "а" п.185.1 ст.185, пп. "а" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.п. "г" п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, абз.1, абз.11 п.201.10 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: ФОП ОСОБА_7 завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2013 року на 342601,00 грн.; 2) пп. "а" п.185.1 ст.185, пп. "а" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.п. "г" п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200, абз.1, абз.11 п.201.10 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: ФОП ОСОБА_7 занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 585908,00 грн., в тому числі: - листопада 2012р. (рядок 25 декларації) на 62522,00 грн., грудня 2012р. (рядок 25 декларації) на 76016,00 грн., січня 2013р. (рядок 25 декларації) на 75313,00 грн., лютого 2013р. (рядок 25 декларації) на 71680,00 грн., березня 2013р. (рядок 25 декларації) на 89123,00 грн., квітня 2013р. (рядок 25 декларації) на 90539,00 грн., травня 2013р. (рядок 25 декларації) на 79845,00 грн., червня 2013р. (рядок 25 декларації) 5051,00 грн., липня 2013р. (рядок 25 декларації) на 35819,00 грн.; 3) пп."а" п.185.1 ст.185, пп."а" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.п."г" п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200, абз.1, абз.11 п.201.10 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: ФОП ОСОБА_7 завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту листопада 2012р. (рядок 19, 20.2 декларації) на 59728,00 грн., січня 2013р. (рядок 19, 20.2 декларації) на 51467,00 грн., березня 2013р. (рядок 19, 20.2 декларації) на 37317,00 грн., червня 2013р. (рядок 19, 20.2 декларації) на 229150,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки від 21.10.2013 №531/22-09-17-02/НОМЕР_1, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 31.10.2013 №0016191702, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 878862,00 грн., в тому числі 585908,00 грн. за основним платежем та 292954,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0015841702, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за липень 2013 року на 342601,00 грн., та визначено 85650,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 31.10.2013 №0016191702 та №0015841702, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Хмельницькій області (первинна скарга від 15.11.2013 №100). За результатами розгляду первинної скарги ГУ Міндоходів у Хмельницькій області (строк розгляду первинної скарги продовжувався по 13.01.2014 згідно рішення про продовження строку розгляду первинної скарги від 04.12.2013 №8680/10/22-01-10-03-14) прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 13.01.2014 №338/10/22-01-10-03-14, відповідно до якого ГУ Міндоходів у Хмельницькій області: частково скасовано податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ від 31.10.2013 №0015841702 в сумі 98119,00 грн. зменшення бюджетного відшкодування ПДВ та в сумі 24530,00 грн. штрафної (фінансової) санкції; частково скасовано податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ від 31.10.2013 №0016191702 в сумі 382287,00 грн. основного платежу з ПДВ та в сумі 191144,00 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції; Кам'янець-Подільську ОДПІ зобов'язано винести окреме податкове повідомлення-рішення про зменшення ПДВ у сумі 808,00 грн., направлене ФОП ОСОБА_7 в листопаді місяці 2012 року у погашення податкового боргу з цього податку.

Згідно листа ГУ Міндоходів у Хмельницькій області від 12.12.13 №9170/7/22-01-10-02-12 з метою якісного та об'єктивного розгляду скарги на підставі пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України зобов'язано Кам'янець-Подільську ОДПІ провести позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_7 з питань, що стали предметом оскарження та надати матеріали перевірки відділу адміністративного оскарження. Оскільки за розглядом первинної скарги позивача встановлено, що при розрахунках обсягів умовного продажу газу, який не використаний в господарській діяльності, перевіркою враховані фактичні обсяги придбання ФОП ОСОБА_7 газу, які підтверджені відповідними актами приймання-передачі, що призвело до невірного донарахування податкових зобов'язань з ПДВ в окремих звітних періодах.

Так, у період часу з 20.12.2013 по 30.12.2013 (строк проведення перевірки продовжувався на 2 робочих дні з 27.12.2013 по 30.12.2013), згідно наказу Кам'янець-Подільської ОДПІ від 19.12.2013 №1270 працівником Кам'янець-Подільської ОДПІ на підставі направлення на проведення перевірки від 20.12.2013 №678, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.5, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 ПК України, п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" та відповідно до листа ГУ Міндоходів у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку у сумі 342601,00 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за липень 2013 року (вх.№9051648039 від 20.08.2013).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 10.01.2014 №31/22-09-17-02/НОМЕР_1 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, код суб'єкта господарювання за РНОКПП: НОМЕР_1, від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2013 року", відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення вимог: 1) пп."а" п.185.1 ст.185, пп."а" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.п."г" п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: ФОП ОСОБА_7 завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2013 року на 244482,00 грн.; 2) пп."а" п.185.1 ст.185, пп."а" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.п."г" п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: ФОП ОСОБА_7 занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 203621,00 грн., в тому числі: листопада 2012р. (рядок 25 декларації) на 625,00 грн., грудня 2012р. (рядок 25 декларації) на 63196,00 грн., лютого 2013р. (рядок 25 декларації) на 47036,00 грн., березня 2013р. (рядок 25 декларації) на 8464,00 грн., квітня 2013р. (рядок 25 декларації) на 41058,00 грн., травня 2013р. (рядок 25 декларації) на 43242,00 грн.; 3) пп."а" п.185.1 ст.185, пп."а" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.п."г" п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: ФОП ОСОБА_7 завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту листопада 2012р. (рядок 19, 20.2 декларації) на 24667,00 грн., січня 2013р. (рядок 19, 20.2 декларації) на 51467,00 грн., березня 2013р. (рядок 19, 20.2 декларації) на 37317,00 грн. та червня 2013р. (рядок 19, 20.2 декларації) на 131031,00 грн.; 4) п.п."г" п.198.5 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: ФОП ОСОБА_7 занижено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягали нарахуванню та сплаті до бюджету в сумі 808,00 грн. за листопад 2012 року (згідно картки особового рахунку, станом на 20.12.2012 року сума податкового боргу з ПДВ складала 808,35 грн.).

На підставі висновків акту перевірки від 10.01.2014 №31/22-09-17-02/НОМЕР_1 та рішення ГУ Міндоходів у Хмельницькій області від 13.01.2014 №338/10/22-01-10-03-14, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: форми "Р" №0000441702 від 23.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 305431,00 грн., в тому числі 203621,00 грн. за основним платежем та 101810,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); форми "В1" №0000501702 від 24.01.2014, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) по податку на додану вартість за липень 2013 року в розмірі 305608,25 грн., в т.ч. основний платіж - 244482,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 61120,25 грн.; форми "Р" №0000521703 від 24.01.2014, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1212,00 грн., в тому числі 808,00 грн. за основним платежем та 404,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 31.10.2013 №0016191702 та №0015841702 та від 23.01.2014 №0000441702, від 24.01.2014 №0000501702 і №0000521703, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України (повторна скарга від 25.01.2014).

За результатами розгляду повторної скарги, Міністерством доходів і зборів України прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги від 10.02.2014 №763/К/99-99-10-01-03-14, відповідно до якого залишено без змін податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ від 23.01.2014 №0000441702, від 24.01.2014 №0000521703 та №000501702 та рішення ГУ Міндоходів у Хмельницькій області від 13.01.2014 №338/10/22-01-10-03-14 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу ФОП ОСОБА_7 - без задоволення.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями форми "Р" №0000441702 від 23.01.2014, "В1" №0000501702 від 24.01.2014 та форми "Р" №0000521703 від 24.01.2014 позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Підставою для визначення податкових зобов'язань є викладені в акті перевірки від 10.01.2014 №31/22-09-17-02/НОМЕР_1 висновки відповідача щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ в загальній сумі 331244,00 грн. (в тому числі в листопаді 2012 року на 60353,00 грн., в грудні 2012 року на 8584,00 грн., в січні 2013 року на 50846,00 грн., в лютому 2013 року на 12087,00 грн., в березні 2013 року на 45781,00 грн., в квітні 2013 року на 38055,00 грн., в травні 2013 року на 36297,00 грн., в червні 2013 року на 64612,00 грн., в липні 2013 року на 14629,00 грн.) внаслідок документального не підтвердження ФОП ОСОБА_7 проведення ремонтних робіт на АГНКС та списання втрат газу на ремонтні роботи понад 10% від загальної кількості вхідного газу (в той час як відповідно до Керівництва з експлуатації ПЕК 43.000.000.000 РЕ втрати газу при експлуатації АГНКСМ-200 та АГНКС-75 складають 5% або 67237м3. Монтаж двох заправок АГНКСМ-200 та АГНКС-75 ФОП ОСОБА_7 проведений на 1 господарській одиниці АГНКС) та завищення податкового кредиту у червні 2013 року на 15971 грн. внаслідок безпідставного (оскільки до перевірки не надано податкову та видаткову накладну на придбання товарів (послуг) від вказаного контрагента, інших документів, що підтверджували б факт придбання та оплати товарів (послуг)) віднесення до складу податкового кредиту ПДВ суму ПДВ у розмірі 15971,44 грн. по контрагенту ТзОВ "Скела Терциум" (код ЄДРПОУ 35247177).

Досліджуючи правомірність зазначених вище висновків відповідача, суд встановив наведене нижче.

Суд встановив, що у перевіряємий період позивач здійснював реалізацію компримованого природного газу. Реалізація газу позивачем проводилась з використанням АГНКС-75 та АГНКС-200. АГНКС призначено для стискання, охолодження та осушення (з виділенням вологи) природного газу, який після цього через фільтр та клапан підтримки тиску надходить на заправочні колонки.

Згідно розробленого проекту та технологічної схеми розміщення АГНКС-75 та АГНКС- 200, весь отриманий з підвідного газопроводу природний газ послідовно проходить спочатку через АГНКС-200, потім через АГНКС-75 і після подвійної очистки та осушення потрапляє в колонки для заправки автомобілів.

Даний технологічний процес передбачений правилами експлуатації та відображений в акті перевірки.

Відповідно до керівництва з експлуатації АГНКС-75 втрати газу при експлуатації становлять 5%; така ж втрата газу визначена керівництвом з експлуатації АГНКС-200.

Суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача про те, що позивач неправомірно списував технологічні витрати у розмірі 5% на кожну АГНКС, оскільки як зазначалося вище сам процес проходження газу через АГНКС передбачає технологічні витрати, пов'язані з його очисткою та осушенням. Аналогічна позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 10.12.2009 року та від 18.12.2013, копії яких містяться в матеріалах справи.

Технологічні втрати газу більш як 5% також прослідковуються з досліджених судом добових звітів показників вузлу обліку, відповідно до яких середньодобова втрата газу на обох АГНКС складає близько 25%.

Оскільки весь придбаний позивачем газ поступає на АГНКС-75 та АГНКС-200, на кожній з яких відбувається технологічний процес, в результаті якого втрачається 5% газу, суд вважає правомірним списання втрат газу на ремонтні роботи понад 10% від загальної кількості вхідного газу.

Згідно керівництва по експлуатації АГНКС-75 та АГНКС-200 потребують постійного ремонту, зокрема: через кожні дві години необхідно здійснювати ручну продувку газу (п.1.1.2.9.2); в нормальному режимі роботи станції свіча передбачена для викиду в атмосферу втрат газу із сальників, клапанів підтримки тиску, викиду газу запобіжних клапанів, викиду газу при спустошені акумуляторного блоку (п.1.2.2.13); технологічні викиди працюючої станції не перевищують 36 куб. м. один раз на 2 години. Аварійний викид газу відповідає ємності встановленого акумуляторного блоку (п.2.2.4).

Тобто експлуатувати АГНКС без продувки газу, ремонтних робіт неможливо.

Дотримуючись технологічного процесу, для забезпечення нормальної роботи станцій, кваліфікованими працівниками позивача, які пройшли спеціальне навчання, проводились ремонтні роботи, про що робилась відмітка у журналі. Кваліфікація осіб, які проводили ремонтні роботи, підтверджується долученими до матеріалів справи копіями посвідчень.

Робота АГНКС передбачає наявність запасних частин в ЗІП, які необхідні для негайного усунення несправностей роботи системи. Дані запасні частини обліковуються в бухгалтерському обліку позивача, про що свідчать копії звітів ЗІП, які знаходяться в матеріалах справи.

Позивачем неодноразово придбавалися запасні частини до АГНКС для поповнення ЗІП, що підтверджується копіями видаткових накладних.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 №996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що вищенаведені документи відповідають вимогам до первинних документів, містять усі визначені законом необхідні реквізити, що дає підстави для врахування їх при формуванні податкового кредиту платника податків.

Відповідно до п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений ст.198 ПК України.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної (п.198.6 ст.198 ПК України).

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено неправомірності віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 15971,44 грн. по контрагенту ТзОВ "Скела Терциум".

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.

Про фактичне проведення ремонтних робіт позивачем свідчать записи у робочому журналі, де фіксувалось кожна зупинка АГНКС і проведення ремонту; акти про проведенні ремонтні роботи, зведені реєстри списання природного газу, відомості ЗІП по АГНКС-75 та АГНКС-200, видаткові накладні на придбання запасних частин до АГНКС, акти приймання виконаних підрядних робіт, комплектовочні відомості, які містяться в матеріалах справи. Дані документи за своєю сутністю є первинними та підтверджують здійснення операцій.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на недотримання позивачем Правил безпечної експлуатації та обслуговування обладнання автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.07.2002 №369 (далі - Правила) під час ведення бухгалтерського та податкового обліку, оскільки зазначені Правила регламентуються організацію роботи з охорони праці, безпечної експлуатації та обслуговування обладнання АГНКС та входять до покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці станом на 1 липня 2010 року, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 07.07.2009 №109. Зазначений висновок підтверджується ст.1 Закону України "Про охорону праці", відповідно до якої охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності; працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Пункт 2. 4 ст.2 Правил визначає, що особи, винні в порушенні цих Правил, несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.

Згідно акту оперативної перевірки Держгірпромнагляду по Хмельницькій області та акту про результати перевірки стану мір і вимірювальних приладів газифікація відповідає вимогам нормативно-правових документів, недоліків не виявлено.

Досліджені судом докази свідчать про те, що позивачем правомірно: сформовано податковий кредит за період, що перевірявся (визначено обсяг витрат газу при проведені ремонтних робіт в загальному обсязі і на власні непередбачувані витрати; віднесено ПДВ по податкових накладних, виписаних постачальниками газу у попередніх звітних періодах; віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по контрагенту ТОВ "Скела Терциум"); задекларовано залишок від'ємного значення ПДВ у жовтні та листопаді 2012 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що позивачем правомірно заявлено про відсутність підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування.

Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціях з надання послуг по технічному обслуговуванню АГНКС-200 і АГНКС-75 ПБКФ "Фобос-2", так, як відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності правовідносин між позивачем та ПБКФ «Фобос-2» та відповідно формування позивачем витрат та податкового кредиту.

Щодо посилання відповідача на кримінальне провадження №32013240000000063, відповідно до якого ФОП ОСОБА_7 у період з 01.11.2012 по 31.07.2013 шляхом заниження до сплати суми податку на додану вартість, можливо умисно ухилилась від сплати податків у сумі понад 585 тис. грн. (ч.1 ст.212 КК України) (витяг з кримінального провадження №32013240000000063, копія якого міститься в матеріалах справи), суд зазначає наступне.

В силу ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст.72 КАС України вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Матеріали справи не містять обвинувального вироку щодо вчинення позивачем злочину, передбаченого ч.1 ст.212 КК України. Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи ісцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені. Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень форми "Р" №0000441702 від 23.01.2014, форми "В1" №0000501702 від 24.01.2014 та форми "Р" №0000521703 від 24.01.2014.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (ст.161 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (ч.1 ст.94 КАС України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції: форми "Р" №0000441702 від 23.01.2014; форми "В1" №0000501702 від 24.01.2014; форми "Р" №0000521703 від 24.01.2014.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 669,70 грн. (шістсот шістдесят дев'ять гривень 70 коп.), які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби України із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 травня 2014 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк