Постанова № 38993951, 26.05.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року справа № 823/1160/14

м. Черкаси

12 год. 39 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Овсієнко О.І.,

за участю представника позивача Яковенко Г.Є. - за довіреністю, представника відповідача Коновала В.І. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна» до інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брокард-Україна» (далі - позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» №27 від 04 березня 2014 року, винесену начальником інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної 11.02.2014 року планової перевірки відповідач виніс постанову № 27 від 04.03.2014 року, якою за відсутність необхідної, доступної, достовірної інформації про продукцію застосував до позивача штраф у розмірі 28 081 грн. 54 коп. Вважає вищезазначену постанову протиправною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що вся необхідна інформація на продукції про імпортера зазначена була, проте перевіряючі не взяли її до уваги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд в позові відмовити повністю з мотивів, зазначених у поданому до суду запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 24597296.

Судом встановлено, що на підставі наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 20.12.2013 року №117 «Про затвердження плану на проведення перевірок СПД на І квартал 2014 року» та направлення від 11.02.2014р. серії Б.А, згідно ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» проведена планова перевірка ТОВ «Брокард-Україна» з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, про що складено акт від 11.02.2014р. за №000026.

З актом позивач ознайомлений, про що свідчить пояснення в акті та підпис директора магазину «Брокард».

Із зазначеними в акті порушеннями позивач не погодився, про що надав письмові пояснення №228 від 14.02.2014р., які просив врахувати при розгляді матеріалів справи 20.02.2014р.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено припис, яким зобов'язано позивача усунути недоліки, зокрема забезпечити наявність необхідної доступної, достовірної інформації про продукцію, зазначену в Додатку №7 до акту під пунктами 1-147 згідно вимог ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів». Даний припис передбачав надати письмову інформацію до 19.02.2014р. про кількість та відповідність одержаної для реалізації продукції та письмово повідомити інспекцію про виконання припису.

Відповідачем винесена постанова від 04.03.2014 року № 27 про накладення стягнень на ТОВ «Брокард-Україна» в сумі 28 081 грн. 54 коп. за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію в кількості 147-и найменувань одержаної для реалізації на суму 85768-91 грн. Розрахунок суми штрафу проводився згідно ст. 23 ч. 1 п.7 Закону України «Про захист прав споживачів».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав скаргу на постанову від 04.03.2014 року № 27 до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, яка розглянута та залишена без задоволення.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону № 877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Як вбачається із матеріалів справи, в ході проведення перевірки був встановлений факт відсутності обов'язкової інформації про найменування та місцезнаходження виробника на державній мові, що є порушенням вимоги ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів», а припис є обов'язковою для виконання письмовою вимогою Інспекції з питань захисту прав споживачів, який видається з метою припинення виявленого порушення та усунення його наслідків. На зазначеній в акті продукції інформація про виробника продукції зазначена іноземною мовою, а інформація щодо імпортера відсутня.

Відповідачем до суду надано фотокопію упаковки продукції, на якій наклеєно стікер із написом: «з 01.12.2013 року адреса ТОВ Егзагон вулиця Фрунзе, 131 м. Київ, 04073, тел. (044)3377000». Інша інформація на продукції відсутня.

Підтвердження, що єдиним імпортером та офіційним дистриб'ютером продукції торгових марок Korres, Institut, Arnaud та Clarins на території України є ТОВ «Егзагон» відповідно до листа від 03.01.2014р. позивач надав відповідачу лише 19.02.2014 року.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона приймала участь при проведенні планової перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів у магазині «Брокард» по вул. Героїв Сталінграда, 34 у м. Черкаси. При перевірці встановлено, що на косметичній продукції, яка реалізувалась, відсутня інформація про виробника продукції на державній мові. На стікерах, які були наклеєні на упаковку продукції, надруковано ТОВ «Екзагон», але не було зазначено, що це фірма: виробник чи імпортер. Лише при підготовці матеріалів до розгляду ТОВ «Брокард-Україна» надано листа від ТОВ «Екзагон» що він є імпортером продукції торгових марок, яка постачається в магазини ТОВ «Брокард-Україна».

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, є саме Закон України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

62) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про застосування спеціальних засобів щодо імпорту» зазначено, що імпортер - суб'єкт господарсько-правових відносин, який декларує надходження на митну територію України товару (товарів).

Виробник - суб'єкт господарювання, який: виробляє товар або заявляє про себе як про виробника товару чи про виготовлення такого товару на замовлення, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім'я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує такого суб'єкта господарювання; або імпортує товар (п.4 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Національним стандартом ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна торгівля та оптова торгівля» в п.4.4 роздрібною торгівлею названий вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю - продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг, а оптовою торгівлею визнано вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю - продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Таким чином, забезпечення необхідної, доступної та достовірної інформації про найменування виробника та місце його знаходження покладається на ТОВ «Брокард-Україна».

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд звертає увагу, що дії посадових осіб відповідача вчинені у відповідності до вимог закону, в межах наданих їм повноважень та у спосіб, що встановлений законодавством.

Таким чином суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог а відповідно про необхідність відмови в задоволенні адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Під час подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 182 грн. 70 коп., тоді як мінімальна сума судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1827 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, 122, ст. ст. 158-163 КАС України суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Брокард-Україна" (код ЄДРПОУ - 24597296, 01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24) до Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. та перерахувати на р/р 31212206784002, УДКСУ у м. Черкасах МФО 854018, банк одержувача: ГУДКСУ у Черкаській області.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар

Повний текст постанови виготовлений 02 червня 2014 року