Постанова № 38993816, 15.05.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 р. Справа № 2а/0570/11826/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Державної інспекції України з контролю за цінами до Дзержинського комунального підприємства «Дзержинськжитлосервіс» про стягнення економічних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2011 року позивач, Державна інспекція України з контролю за цінами, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Дзержинського комунального підприємства «Дзержинськжитлосервіс», про стягнення суми економічних санкцій за порушення дисципліни цін відповідно до рішення від 19 травня 2011 року №162 у розмірі 203267,28 гривень. В обґрунтування позову зазначено, що позивачем була проведена перевірка відповідача з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні плати за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. За результатами перевірки було прийняте рішення №162 від 19.05.2011 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 203267,28 гривень. Відповідно до вимог чинного законодавства разом з рішенням відповідачу була направлена претензія №03-22/162-162 від 19.05.2011. Оскільки відповідач самостійно не перерахував суму економічних санкцій, позивач, з посиланням на статтю 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», просив суд стягнути з відповідача суму економічної санкції за порушення державної дисципліни цін в розмірі 203267,28 гривень.

У судове засідання представник позивача не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про припини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Оскільки прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визнав за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

19 травня 20911 року заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області було прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №162. Вказаним рішенням у відповідача в доход бюджету відповідно до вимог статті 2 розділу ІІ Закону України від 23.12.2010 №2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» була вилучена безпідставно отримана сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін у розмірі 67755,76 гривень, а також штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої суми виручки 135511,52 гривень. Загальна сума економічної санкції склала 203267,28 гривень (а.с. 4).

Разом з рішенням про застосування економічних санкцій, відповідачу була направлена претензія № 03-22/162-162 від 19.05.2011 на суму 203267,28 гривень (а.с. 5)

Відповідач не погодився з вищезазначеним рішенням та звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про скасування рішення №162 від 19.05.2011 (а.с. 28).

9 грудня 2013 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а/0570/10649/2011 (яка набула законної сили 24.12.2013) позовна заява відповідача про скасування рішення №162 від 19.05.2011 була залишена без розгляду за заявою відповідача (а.с. 43).

При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Закон УРСР від 03.12.1990 №507-XII, в редакції Закону України від 31 жовтня 2010 року №2479-VI, «Про ціни і ціноутворення» (далі – Закон №507-ХІІ).

Відповідно до статті 14 Закону №507-XII вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягала вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягувався штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списувалися з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

3 серпня 2012 року набув чинності Закон України від 21 червня 2012 року №5007-VI «Про ціни і ціноутворення», який на теперішній час діє в редакції Закону України від 20 листопада 2012 року №5496-VI (далі – Закон №5007-VI).

Таким чином, відповідно до вимог статті 5 КАС України, справа має бути вирішена на підставі Закону №5007-VI.

Згідно пункту 8 частини 1 статті 18 Закону №5007-VI органам державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення надано право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

За приписами «Положення про Державну інспекцію України з контролю за цінами», затвердженого Указом Президента України від 30 березня 2012 року №236/2012, із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України від 17 квітня 2013 року №220/2013, Державна інспекція України з контролю за цінами входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику з контролю за цінами.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 20 Закону №5007-VI до суб'єктів господарювання за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін застосовується адміністративно-господарська санкція у виді вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.

Частинами 2, 3 статті 20 Закону №5007-VI встановлено, що суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету. Сума необґрунтованої виручки, одержаної суб'єктами господарювання, які на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача, повертається споживачам. Порядок стягнення сум адміністративно-господарських санкцій, передбачених цією статтею, визначається Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно статті 1 Закону України від 24 червня 2004 року №1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Рішенням про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №162 від 19.05.2011 до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування житлово-комунальних послуг, які надаються відповідачем на постійній основі. Сума необґрунтовано одержаної виручки визначена в розмірі 67755,76 гривень (а.с. 4).

З наведеного вбачається, що до державного бюджету підлягає зарахуванню штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки, тобто 67755,76 гривень.

Суд, враховуючи наведені норми законодавства, вважає за необхідне задовольнити позов частково і стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України штрафу в сумі 67755,76 гривень, в іншій частини позовних вимог слід відмити.

Відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 128, 158-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Дзержинського комунального підприємства «Дзержинськжитлосервіс» (місцезнаходження юридичної особи: 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Щорса, 3, код ЄДРПОУ 31217526) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки в сумі 67755 (шістдесят сім тисяч сімсот п’ятдесят п’ять) гривень 76 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Циганенко А.І.