Ухвала суду № 38989049, 27.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1901/13-а

Категорія: 8.4.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Шляхтицького О.І.

- Семенюка Г.В.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Новакаховський завод "Укргідромех" до Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській обалсті про стягнення суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИЛА:

В 2011 році публічне акціонерне товариство "Новокаховський завод "Укргідромех" (далі - позивач, ПАТ "Новокаховський завод "Укргідромех") звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області (далі-відповідач 1, ДПІ) у якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 20.12.2010р. № 0012752301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 179394 грн., у тому числі за лютий 2010р. на суму 78798 грн., за березень 2010р. на суму 71037 грн., за квітень 2010 р. на суму 3559 грн. та за вересень 2010р. на суму 26000 грн. та стягнути з Державного бюджету бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 179394 грн.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 10.04.2013 по справі №2а-159/11/2170 к/с № К/9991/94131/12 залишив в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.04.11 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.11 в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ, скасувавши дані судові рішення тільки в частині стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 179394 грн., направивши справу на новий розгляд в цій частині позовних вимог.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року позов задоволено. Стягнено з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Новокаховський завод "Укргідромех" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 179 394 (сто сімдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири) грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, судом першої інстанції встановлено, що в грудні 2010 року ДПІ у м. Нова Каховка провела позапланову виїзну перевірку ПAT "Новокаховський завод "Укргідромех" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2010р. по 31.01.2010 року, за березень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2010р. по 28.02.2010 року, за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010р. по 31.03.2010 року, за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2010р. по 31.08.2010 року", за наслідками якої складено акт від 14.12.2010 року №1784/230-0100256. При перевірці питання правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість по взаєморозрахункам зі всіма учасниками господарських операцій по ланцюгам постачальників до виробника встановлено порушення п.п. 7.7.1 та п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97- ВР, як наслідок, позивачеві було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 179 394,00 грн., у тому числі за лютий 2010р. на суму 78798,00 грн., за березень 2010р. на суму 71037,00 грн., за квітень 2010 р. на суму 3559,00 грн. та за вересень 2010р. на суму 26000,00 грн. та відповідно прийнято податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Нова Каховка від 20.12.2010р. № 0012752301/0 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 179 394,00 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 (справа № 2а-159/11/2170) постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22.04.2011, якою було скасовано вищевказане податкове повідомлення - рішення, залишено без змін та зазначено про те, що у разі коли певні контрагенти позивача по другому та третьому ланцюгам не виконували своїх податкових зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету, позивач, в даному випадку, має повне право на бюджетне відшкодування цього податку, оскільки для його контрагентів існує юридична відповідальність у відповідності до ч.2 ст. 61 Конституції України.

З даною позицією погодився і Вищий адміністративний суд України, який в своєму рішенні від 10.04.2013 по справі №2а-159/11/2170 к/с № К/9991/94131/12 зазначив про те, що наявність у платника податку (позивача) виданих йому продавцями товарів (послуг) податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцям податку на додану вартість у складі ціни товару є достатніми підставами для формування податкового кредиту платника податку при реальному вчиненні господарських операцій. Представлені позивачем податкові накладні виписані ТОВ "Інтерпейнт", ТОВ "Денал Груп", ТОВ "Торгівельна компанія "Нова", ТОВ "ВО "Восход" з додержанням вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 в редакції, що була чинною на час здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Факт отримання товарів, їх сплати підтверджується первинними документами, а саме: рахунками-фактурами, прибутковими ордерами, накладними, лімітно-забірними картками, платіжними дорученнями про оплату отриманого товару. Свої зобов'язання сторони за вказаними договорами виконали, що підтверджується наданими первинними документами. В матеріалах справи наявні також товарно-транспортні накладні, посвідчення на відрядження, експрес-накладні перевізників, що засвідчують факт доставки труб, сталі та інших товарів від постачальників до позивача. Відсутність продавців за юридичною адресою, порушення справ про банкрутство після проведених операцій, неможливість підтвердити відображення ними сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань та несплата їх до бюджету не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Таким чином, вищевказаною ухвалою ВАСУ були встановлені факти правомірності заповнення декларацій з ПДВ за лютий-квітень, вересень 2010 року, формування ПAT "Новокаховський завод "Укргідромех" податкового кредиту за період лютий-вересень 2010 року, а також обґрунтованість декларування бюджетного відшкодування на рахунок в установі банку в сумі 179394 грн.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як зазначає ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно ч.2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивачем ПAT "Новокаховський завод "Укргідромех" заявлено до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 179 394,00 грн. за наслідками здійснених господарських операцій із контрагентами, у тому числі по декларації за лютий 2010 року на суму 78798,00 грн. по операціям з ТОВ "Інтерпейнт" (63117,82 ПДВ) та ТОВ "Денал Груп" (15680грн. ПДВ), по декларації за березень 2010року на суму 71037,00 грн. по операціям з ТОВ "ТК "Нова", по декларації за квітень 2010 року на суму 3559,00 грн. по операціям із ТОВ "ВО "Восход" (2257,83 грн. ПДВ) та ПП "Стальсервіс" (1301,07 грн. ПДВ) та по декларації за вересень 2010р. на суму 26000,00 грн. по операціям з ТОВ "ВО "Восход".

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відсутність можливості перевірити сплату постачальниками позивача по ланцюгу ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для відмови позивачеві в одержанні бюджетного відшкодування при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ. Також ДПІ не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливість з'ясувати всі обставини діяльності постачальників товару до позивача на момент придбання цих послуг, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Суд не приймає до уваги як обставину ДПІ щодо не відшкодування ПДВ несплата контрагентами сум ПДВ та порушення справи про банкрутство постачальника по другому ланцюгу постачання оскільки ні Законом України "Про податок на додану вартість", а ні чинним Податковим кодексом України не передбачено дані умови як право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно від'ємне значення цих сум віднести до бюджетного відшкодування. ДПІ перевірено податкові накладні та податкові звітність ПAT "Новокаховський завод "Укргідромех", зауважень щодо звітності та первинних документів у ДПІ на час перевірки та під час розгляду справи в суді не виникало, ДПІ не звернула уваги на сплату сум ПДВ до бюджету позивачем, наявність відповідної первинної бухгалтерської документації, товарно-транспортних накладних.

Колегія суддів вважає, що твердження податкового органу про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону №168/97, сплата сум податку на додану вартість до бюджету контрагентами позивача є необґрунтованими.

Законодавче визначення бюджетного відшкодування пов'язане із сплаченими платником сумами податку. Аналіз норм Закону №168/97 свідчить, що термін "сплата податку" вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Так, пункт 1.3 ст. 1 Закону №168/97, даючи визначення платника податку, як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України. З огляду на зазначене слід зробити висновок про те, що вимога пункту 1.8 ст. 1 Закону №168/97 щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг).

Порядок перевірки податковим органом задекларованого платником податків бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 України від 03.04.1997 № 168-97/ВР "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних відносин). Згідно пп.7.7.5 пункту 7.7 статті 7 даного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Дане право також передбачено п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно пп.7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону № 168 орган державного казначейства на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Колегія суддів вважає правильною позицію суду першої інстанції, що за наслідками адміністративного оскарження рішення податкового органу, орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п. 200.15 ст. 200 ПК України). Бюджетне відшкодування за рішенням суду проводиться у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" та спільним наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 № 82/245 "Про затвердження порядку взаємодії між органами Державної податкової служби та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 травня 2004 р. за № 645/9244. Доказів надання ДПІ у м. Нова Каховка до органу Держказначейства відповідного висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету або доказів відшкодування заявленої позивачем суми суду першої інстанції не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області- залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Новакаховський завод "Укргідромех" до Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, Головного управління Державної казначейської служби у Херсонській обалсті про стягнення суми бюджетного відшкодування, - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Шляхтицький О.І.

Семенюк Г.В.