Ухвала суду № 38988743, 28.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17507/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Маруліна Л. О. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2014 року м. Київ

Київського апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Старової Н. Е.

суддів: Файдюка В. В., Чаку Є. В.

при секретарі: Приходько К. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі позивач, ДПІ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Сервіс» (далі відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості з розрахункових рахунків у банках,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія-Сервіс» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та з податку на прибуток з розрахункових рахунків у банках в розмірі 72 906,01 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, а представник відповідача заперечував проти її задоволення, зазначав, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та вирішено її з належним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі Акта перевірки № 24/22.7-31245422 від 07.06.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB «Асканія-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «ТПК «Техномашпостач» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року» позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004442207 від 25.06.2013 року на суму 37 644,00 грн., податкове повідомлення-рішення № 0004432207 від 25.06.2013 року на суму 47 054,00 грн.

06.09.2013 року позивачем винесено податкову вимогу форми «Ю» № 209-22 на суму 72 855,01 грн., в тому числі, 39 154,61 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0004432207 та 33 700,40 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0004442207, належним чином вручену відповідачу.

Оскільки, відповідач, у встановлені законодавством строки, податкове зобов`язання не сплатив, податковий орган звернувся до суду щодо примусового стягнення податкового боргу в порядку, передбаченому підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Грошове зобов'язання платника податків, відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, у разі, коли платником податків не виконуються умови, визначені п.п. 57.2-57.3 ст. 57 Кодексу, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного та тридцятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.

Водночас, відповідно до п. 56.18 ст. 56 Кодексу, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки постанова Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 826/14330/13-а від 30.09.2013 року набрала законної сили, то узгоджене податкове зобов'язання (податковий борг) з податку на додану вартість та з податку на прибуток у розмірі 72855,01 грн. є податковим боргом.

Однак, відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України, передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як свідчать матеріали справи, податкова вимога форми «Ю» № 209-22 на суму 72 855,01 грн., в тому числі, 39 154,61 грн. за податковим повідомленням-рішення № 0004432207 та 33 700,40 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0004442207 отримана директором відповідача Шведовським С. Е. - 10.09.2013 року (а. с. 34), а позов про стягнення заборгованості з податку на додану вартість та з податку на прибуток з розрахункових рахунків у банках в розмірі 72 906,01 грн було подано 05.11.13 року (а. с. 5), тобто раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) платнику податкової вимоги, що є порушенням пункту 95.2 ст. 95 ПК України та підставою для відмови в задоволенні позову.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 09.12.2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

.

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.