Постанова № 38988510, 27.03.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2523/2723/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Хоменко Л.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Свириди Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області до ОСОБА_3 про стягнення зайво виплаченої пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення зайво виплаченої пенсії за віком як особі, яка є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС IV категорії.

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі, р/р 25609303071157 в ОПЕРВ Чернігівського облуправління ВАТ «Ощадбанк», МФО 353553, код 21403848 - 27 549,10 грн. в рахунок надміру виплаченої пенсії за віком.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, про відмову у задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30 квітня 2010 року ОСОБА_3 видано посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (4 категорії).

З 13 травня 2010 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області та отримує пенсію за віком, як особа, що постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю і віднесена до 4 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішенням Комісії зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок ЧАЕС, згідно витягу з протоколу № 3 від 20 березня 2012 року на підставі матеріалів перевірок Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, які не підтверджують період проживання на території зони поселеного радіоекологічного контролю станом на 01 січня 1993 року не менше чотирьох років, вилучено посвідчення особи, що потерпіла внаслідок ЧАЕС 4 категорії у ОСОБА_3 (НОМЕР_1 від 30 квітня 2010 року).

Відповідно до розрахунку позивача сума зайво виплаченої ОСОБА_3 пенсії за віком, як особі, що потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії з серпня 2010 року по березень 2012 року складає 27 549 грн. 10 коп.

Вважаючи, що сума зайво виплаченої відповідачу пенсії підлягає поверненню, позивач звернувся з позовом до суду.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, оскільки відповідачем подано недостовірні відомості під час проведення перерахунку та виплати пенсії.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Так, відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

З наведеного вбачається, що механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулася з вини пенсіонера, а саме: через зловживання зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Комісії зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок ЧАЕС на підставі матеріалів перевірок Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, які не підтверджують період проживання на території зони поселеного радіоекологічного контролю станом на 01 січня 1993 року не менше чотирьох років, вилучено посвідчення особи, що потерпіла внаслідок ЧАЕС 4 категорії у ОСОБА_3.

Судом встановлено, що, відповідно до розрахунку позивача, сума зайво виплаченої ОСОБА_3 пенсії за віком, як особі, що потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС 4 категорії з серпня 2010 року по березень 2012 року складає 27 549 грн. 10 коп.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що матеріали справи не містять, а позивачем в даному випадку не доведено факту зловживань відповідачем чи надання недостовірних даних для отримання переплати пенсії, більше того, позивач взагалі не посилається на наявність зі сторони пенсіонера будь-яких зловживань, що призвели до нарахування пенсійних виплат у більшому розмірі.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення надмірно сплаченої суми пенсії з відповідача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Враховуючи вищенаведене, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень - органів Пенсійного фонду України владних управлінських функцій. У конкретному випадку із прямим застереженням, що випадки їх звернення до суду обов'язково мають бути встановлені Конституцією та законами України.

З аналізу положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слідує, що органи Пенсійного фонду, як державні органи вправі звертатися до суду з позовом про стягнення незаконно отриманих з Пенсійного фонду виплат.

Так, статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зокрема визначено, що «пенсіонер» - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному випадку правовідносини виникають між державним органом та пенсіонером. Тобто, для звернення органу Пенсійного фонду із позовною заявою про стягнення незаконно отриманої пенсії (коштів) в порядку адміністративного судочинства, відповідачем має виступати саме пенсіонер, який перебуває на обліку відповідного територіального органу Пенсійного фонду, що свідчить про наявність публічно-правових відносин між позивачем й пенсіонером та здійснення позивачем управлінських функцій.

Враховуючи вищенаведені положення, а також те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають, в тому числі, у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень - органів Пенсійного фонду України владних управлінських функцій, колегія суддів вважає, що дана категорія справ, а саме звернення суб'єкта владних повноважень до суду з вимогами про стягнення коштів з фізичних осіб, підсудна окружним адміністративним судам, що в свою чергу свідчить про те, що постанова суду першої інстанції ухвалена неналежним складом суду.

Аналізуючи обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову, оскільки позовні вимоги є безпідставними, крім того, оскаржувана постанова ухвалена неповноважним судом, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 20 лютого 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області до ОСОБА_3 про стягнення зайво виплаченої пенсії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст постанови виготовлено 02.04.2014 року.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.