Ухвала суду № 38988320, 22.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2014 рокусправа № 811/2047/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 р. по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень та наказу про проведення перевірки ,-

в с т а н о в и в:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 1094 від 22 травня 2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «НВП «Радій» по ДСД від 30.06.1998 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001162250 від 11 червня 2013 року, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1792 грн., податкове повідомлення - рішення № 0001142250 від 11 червня 2013 року, яким було донараховано податок на прибуток на загальну суму 1926 грн. та штрафні санкції у сумі 941 грн., податкове повідомлення - рішення № 0001152250 від 11 червня 2013 року, яким було донараховано податок на додану вартість у сумі 38 грн. та штрафні санкції у сумі 19 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001162250 від 11 червня 2013 року, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 1792,00 грн.; податкове повідомлення - рішення №0001142250 від 11.06.2013 року, яким було донараховано податок на прибуток на загальну суму 1926,00 грн. та штрафні санкції у сумі 941,00 грн.; податкове повідомлення - рішення №0001152250 від 11.06.2013 року, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 38,00 грн. та штрафні санкції в сумі 19,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість постанови суду першої інстанції та порушення судом першої інстанції норм законодавства, просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в позовних вимогах.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Радій» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №578340.

На підставі отриманої податкової інформації та п.п. 20.1.6 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73 та п.п. 72.1.3 п.72.1 ст.72 Податкового Кодексу України, відповідачем було направлено позивачу запит від 29.04.2013 року № 13416/10/22-5 про надання пояснень разом з їх документальним підтвердженням про характер взаємовідносин з ТОВ «Харпромпостач» та з ТОВ «Техногазкомплект» за період з 01.01.2011 року по 28.02.2013 року із зазначенням переліку відомостей та документів, які необхідно надати.

Позивач на вказаний запит надав відповідь від 16.05.2013 року за вих. № 47/16-5/1, яку отримано відповідачем у той же день.

Проте, з наданих позивачем пояснень, копія яких міститься в матеріалах справи та вказаних у додатках документів, які були надані відповідачу, суд апеляційної інстанції вбачає, що позивачем вказана у запиті інформація та докази в повному обсязі надані не були.

На підставі наказу №1094 від 22.05.2013 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Радій» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Харпромпостач» (за період з 01.01.2011 року по 28.02.2013р.) та з ТОВ «Технозазкомплект» (за період з 01.01.2011 року по 28.02.2013р.), за результатами якої складено акт №79/22-5/300112054 від 27.05.2013 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесені податкове повідомлення - рішення № 0001162250 від 11.06.2013р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2012 рік в сумі 1792,00 грн.; податкове повідомлення - рішення №0001142250 від 11.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі за основним платежем - 1926,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 941,00 грн.; податкове повідомлення - рішення № 0001152250 від 11.06.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі за основним платежем - 38,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19,00 грн.

Відповідно до висновків вказаного акту податковим органом встановлено допущені позивачем наступні порушення: п.138.2,п.138.4 ст.138 ПКУ в результаті чого занижено податок на прибуток від спільної діяльності у сумі 1926 грн.; п.198.2, п.1983, п.198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість (ряд.25 Податкової декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 38 грн.; п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість (рід.19 Податкової декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 1792 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з безпідставності висновків податкового органу, що угоди укладені позивачем з його контрагентами не пов'язані з веденням господарської діяльності, у зв'язку з нікчемністю правочинів контрагентів.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно пп. 138.2, 138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, у разі, якщо платник податку здійснив певні витрати на придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і ці витрати підтверджуються відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, він має право віднести такі витрати до складу валових витрат.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать, що між ПАТ "Радій" (покупець за договором) та ТОВ "Техногазкомплект" (продавець за договором) укладено договір рахунок від 26.01.2012 року №13.

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме - податкова накладна (а.с.44), договір - рахунок №СФ-013 від 26.01.2012р. (а.с.42) та видаткова накладна (а.с.47) свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору.

Крім того, між позивачем (покупець за договором) та ТОВ "Харпромпостач" укладено договір поставки від 11.11.2011 року.

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме - податкова накладна, рахунок-фактура №СФ-406 від 11.11.2011р. та видаткова накладна свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору.

Оплата товару та фактичне його отримання підтверджується декларацією про прийняття вантажу, квитанцією до прибуткового касового ордеру, картками складського обліку матеріалів та вимогою.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Техногазкомплект" та ТОВ "Харпромпостач" на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім того, висновками акту перевірки не встановлено дефекту будь-якого первинного документу або обставин, які б свідчили про нереальність укладеної позивачем з його контрагентами угоди.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до акту перевірки, висновки податкового органу ґрунтуються на довідці Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 1853/22-104/34391138 від 01.04.2013 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Харпромпостач» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Раіком», ТОВ «Ліга» за період з 01.01.2012 р. по 30.05.2012 р. та ТОВ «Аркада-Т» за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., в якій зазначено про неможливість підтвердження реальності господарських відносин ТОВ «Харпромпостач» та на довідці Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС № 3309/7/22.1-08 від 09.04.2013 року про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Техногазкомплект», щодо підтвердження документальних відносин із платником ТОВ «ІВІТЕК ТТК», в якій зазначено про неможливість підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності «Техногазкомплект».

За висновками суду апеляційної інстанції, посилання податкового органу на довідки іншого податкового органу, яким встановлено ознаки нереальності господарських операцій у контрагентів позивача обґрунтовано не підлягають врахуванню, оскільки зазначені висновки

сформовані на припущеннях і не ґрунтуються на дослідженні первинних документів.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу про проведення перевірки, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.75.2 ст.75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Аналіз вказаних положень, що оскаржений наказ за своєю правовою природою є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), який після його виконання є таким, що вичерпав свою дію.

Обставини справи свідчать, що оскаржуваний наказ реалізовано і податковим органом фактично проведено перевірку, про результати якої складено відповідний акт, тобто наказ виконано у повному обсязі.

Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні даних позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку чим суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим