Ухвала суду № 38988089, 27.05.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року справа №805/2591/14

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Бишова М.М., Гімона М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 805/2591/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа:Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання скасування вимоги про сплату боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Горлівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області), третя особа:Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області (далі- УПФУ в м.Дзержинську), в якому просила: скасувати вимогу Горлівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області № Ф-11776-17 про сплату боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 8154,51 грн.(а. с. 3-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено, а саме: скасовано вимогу Горлівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 14.01.2014 року № ф-1177617 про сплату фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 боргу в сумі 8154 грн. 51 коп. (а. с. 27-29).

Відповідач на постанову суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначив, що позивач є особою, яка обрала спрощену систему оподаткування і, яка отримує пенсію по втраті годувальника, а тому до неї не можуть бути застосовані норми ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки вона є особою, яка отримує інші види пенсійних виплат в тому не звільняється від сплати за себе єдиного внеску згідно п.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а. с. 33-35).

Третя особа не погодилася з рішенням суду, подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовувала порушенням норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що особа, яка обрала спрощену систему оподаткування і, яка в даному випадку отримує пенсію по втраті годувальника, а не пенсію за віком або інвалідністю, то незважаючи, що позивач досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проте не звільняється від сплати за себе єдиного внеску згідно п.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки отримує пенсію не за віком, а по втраті годувальника (а. с. 43-44).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, вивчила доводи апеляційних скарг, перевірила матеріали справи і дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з 05.12.2011 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 22580000000004012 (а. с. 9, 49).

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1 позивач з 01.01.2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування (а. с. 7).

По досягненню ОСОБА_2 в грудні 2004 року 55-річного віку призначена пенсія за віком, що підтверджено пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_2 ( а. с. 9).

З 04.08.2009 року ОСОБА_2 перейшла на інший вид пенсії та отримує пенсію по втраті годувальника, що підтверджено розпорядженням УПФУ в м. Дзержинську Донецької області від 06.08.2009 року № 164645 (а. с. 23).

Горлівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2М прийнято вимогу про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску від 14 січня 2014 року №Ф-11776-17 у сумі 8154,51 грн. (а. с. 8).

Згідно з вимогою Горлівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 14 січня 2014 року №Ф-11776-17 за ОСОБА_2 станом на 31 жовтня 2013 року рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 8154,51 грн.

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним питанням у справі є наявність правових підстав у позивача для звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про скасування вимоги Горлівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 14 січня 2014 року №Ф-11776-17, оскільки вона є протиправною, тому що її прийняття не ґрунтується на законі.

Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі Закон №2464), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі Закон № 1788) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно статті 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. За цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Статтею 1 Закону №1058 визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно зі ст. 26 цього Закону в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності ( пункт 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464).

Згідно вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Зазначеною нормою ст. 4 Закону № 2464 в редакції, яка діє з 06.08.2011 року, наведений вичерпний перелік фізичних осіб-підприємців, які є пенсіонерами за віком або інвалідами без урахування віку та отримують пенсію або соціальну допомогу, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску. В зазначеній нормі законодавцем не виключені особи, які є пенсіонерами та отримують пенсію за віком на пільгових умовах.

Крім того, звільняють від сплати за себе єдиного внеску фізичні особи-підприємці, які є інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Таким чином, з 06.08.2011 року звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Позивач є пенсіонером за віком, вона у відповідності ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» звільняється з 06.08.2011 року від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» чітко визначено про звільнення від сплати єдиного внеску за себе фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Закон не містить обмежень в залежності від виду отриманої пенсіонером пенсії (за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника чи за вислугу років).

Позивач є фізичною особою - підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, по досягненню нею 55-річного віку в 2004 році їй призначено пенсію за віком, в 2009 році вона, будучи пенсіонером за віком скористалася своїм правом і згідно з Законом №1058 їй призначено пенсію, за її вибором - по втраті годувальника.

Положення ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо звільнення, зокрема пенсіонерів за віком від сплати за себе єдиного внеску поширюються на позивача, оскільки пенсія їй призначена за умови досягнення нею віку, встановленого ст.26 Закону №1058, і тому вона, починаючи з 06.08.2011 року звільняється від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, вирішив справу з дотриманням норм матеріального та процесуального законів, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст.197 ч.1 п.2, ст. 198 ч.1 п.1, ст.200 ч.1, ст.205 ч.1, ст.206, ст.212, ст.254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у справі № 805/2591/14 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, третя особа:Управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області про визнання скасування вимоги про сплату боргу залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.В.Бишов

М.М. Гімон