Постанова № 38988060, 25.07.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2012 року

справа № 2а-2396/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Щербака А.А. Олефіренко Н.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ ХОРТ"

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2010р.

у справі № 2а-2396/10/0870

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ ХОРТ"

до: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя

про: визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010року до Запорізького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «СТ ХОРТ» (далі ТОВ «СТ ХОРТ») з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Жовтневому районі) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 12.04.2010р. №0002281600/0, визнання незаконними дій щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов’язання поновити таку реєстрацію на підставі свідоцтва №11567787 від 13.02.2006р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2010р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що дії відповідача щодо анулювання реєстрації позивача у якості платника податку на додану вартість є бґрунтованими. В той же час, позивач, в порушення норм п.п.9.8. «ґ», п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», своєчасно не повернув відповідачу анульоване останнім свідоцтво платника ПДВ, що прирівнюється до затримки у поданні податкової декларації. Посилаючись на норми п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до яких платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або його затримку, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 12.04.2010р. № 0002281600/0.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТ ХОРТ" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

На думку позивача, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст..202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови. При цьому позивач зазначає, що в липні 2009 року ним було здійснено 2 оподатковані поставки , що знайшло відображення у його податковому обліку. Копії первинних документів бухгалтерського обліку (договорів, накладних, податкових накладних тощо) знаходяться в матеріалах справи. Декларування оподатковуваних операцій було здійснено позивачем у вересні 2009 року шляхом подання уточненої податкової декларації із додатком (уточнюючим розрахунком), в якій в рядку 9 міститься позитивне значення суми податкового зобов’язання 38167 грн., яке виникло внаслідок проведеного в рядку 8 цієї ж декларації відповідно до коригування податкових зобов’язань. Таким чином, наявність податкової декларації з ПДВ, яка містить позитивне значення податку, свідчить про наявність оподатковуваних операцій в фінансово –господарській діяльності позивача протягом двадцяти місяців та виключає законність анулювання його реєстрації як платника ПДВ на п/п г) п.9.8. Закону України «Про податок на додану вартість та п/п «г» п.25Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом від 01.03.2000 р. Державної податкової адміністрації України №79.На думку позивача, безпідставне анулювання відповідачем реєстрації товариства у якості платника ПДВ також свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення, винесеного у зв’язку з порушенням норм п.п.9.8. «ґ», п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.

Представники сторін до суду не прибули, про час і місце судового розгляду сторони повідомленні належним чином.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

Як встановлено з матеріалів справи, 26.02.2010р. позивач був виключений з реєстру платників податку на додану вартість на підставі рішення відповідача, оформленого Актом від 26.02.2010р про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №750/34155342,винесеного згідно з п.п.9.8. «ґ», п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, Відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «СТ ХОРТ», за період з лютого 2010р. по квітень 2010р. Перевіркою встановлено порушення п.п. 9.8 «ґ» п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, неповернення Свідоцтва платника податку на додану вартість, яке було анульовано. За результатами перевірки було складено акт від 12.04.2010р. №212/16/34155342 про результати невиїзної документальної перевірки та винесено податкове повідомлення- рішення №0002281600 від 12.04.2010р., яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 170 грн.00коп.

Відповідно до п.п. «ґ» п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», рішення про анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість приймається податковим органом, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Пункт 25.2.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість передбачає, що органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "г" пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Однак, як свідчать матеріали справи, у вересні 2009 року позивачем було здійснено декларування оподатковуваних операцій шляхом подання уточненої податкової декларації із додатком (уточнюючим розрахунком), в якій в рядку 9 міститься позитивне значення суми податкового зобов’язання 38167 грн., яке виникло внаслідок проведеного в рядку 8 цієї ж декларації відповідного коригування податкових зобов’язань (а.с.27). Факт подання декларації підтверджується штампом податкового органу та відповідачем не спростовується.

Крім того, позивачем надано належні та допустимі докази того, що в липні 2009 року ним було здійснено 2 оподатковувані поставки, що знайшло відображення у його податковому обліку. Копії первинних документів бухгалтерського обліку (договорів, накладних, податкових накладних тощо) знаходяться у матеріалах справи (а.с 109-125).

Виходячи з викладеного, висновки суду першої інстанції стосовно порушення позивачем норм п.п. «ґ» п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» є такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки спростовуються наявними в ній доказами.

Відповідно до п.2ч.1 ст. 202 КАС, підставами для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими

На підставі зазначеного постанову Запорізького о окружного адміністративного суду від 05.07.2010 року слід скасувати .

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначено вище, органи державної податкової служби приймають рішення про анулювання реєстрації суб’єктів господарювання у якості платників податку на додану вартість.

Згідно з п.25.2.2 зазначеного вище Положення, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою N 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається днем прийняття такого рішення. Акти про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість у день їх затвердження реєструються у журналі обліку актів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, рішення відповідача, оформлене Актом від 26.02.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №750/34155342, позивачем не оскаржено, рішення не є зміненим чи скасованим.

За таких обставин, виходячи з принципу сталості правовідносин у сфері управління, який передбачає необхідність дотримання вимог чинних рішень суб’єктів владних повноважень , слід дійти висновку, що позовні вимоги про поновлення реєстрації позивача у якості платника податку на додану вартість є передчасними, а отже, не підлягають задоволенню.

Що стосується податкового повідомлення – рішення, слід зазначити наступне.

Згідно з п.25.2.2 Положення, не пізніше наступного робочого дня після внесення запису про анулювання реєстрації до Реєстру один примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість надсилається податковим органом особі, реєстрацію якої анульовано, за місцезнаходженням або місцем проживання такої особи, указаним у Свідоцтві, або за наявності відомостей про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) такої особи за місцезнаходженням комісії. Примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість уважається надісланим (врученим) платнику податку на додану вартість, якщо його надіслано листом з повідомленням про вручення або передано під розписку самому платнику податку чи Представнику платника.

Якщо орган державної податкової служби або пошта не може вручити платнику податку примірник акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти такий акт, незнаходженням за місцезнаходженням (місцем проживання) платника податку, то працівник того структурного підрозділу, яким надсилався такий акт, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або на підставі іншої інформації оформляє відповідну довідку, у якій вказує причину, що призвела до неможливості вручення примірника акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Зазначена довідка разом з примірником акта про анулювання реєстрації, що не був вручений, долучається до облікової справи (реєстраційної частини) цього платника. Надалі примірник акта, що не був вручений, може бути переданий під розписку самому платнику податку чи Представнику платника в разі письмового або усного звернення їх до податкового органу, де зберігається облікова справа платника податків.

Якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, платник податку зобов’язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому разі затримка в поверненні такого Свідоцтва прирівнюється до затримки в наданні податкової звітності з цього податку.

Як свідчать матеріали справи, Акт про ануляцію реєстрації платника податку на додану вартість № 750/34155342 від 26.02.2010р. направлявся поштою на юридичну адресу ТОВ «СТ ХОРТ», однак не був отриманим позивачем та 01.04.2010р. повернувся до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя з відміткою вузла зв’язку : «За закінченням терміну зберігання та неявкою адресата за отриманням», про що було складено довідку відсутності посадових осіб суб’єкта господарювання за його місцезнаходженням від 14.04.2010р. №48/16.

Таким чином твердження Позивача про те, що Відповідач в установленому законом порядку не повідомив його про прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності.

В п.п. «ґ» п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що платник податку зобов’язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво, якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

В зазначений строк Позивач не повернув реєстраційне свідоцтво платника податку на додану вартість, стосовно чого представник позивача в судовому засіданні не заперечував.

Відповідно до п.п. 17.1.1. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Отже, враховуючи чинність рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №750/34155342, підстав для задоволення вимог позивача, заявлених стосовно податкового повідомлення-рішення від 12.04.2010р. № 0002281600/0, яким ТОВ «СТ Хорт» визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 170грн., не вбачається. Слід також зазначити, що вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення нечинним не відповідають нормам Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.171 КАС.

Виходячи з викладеного, а також, приймаючи до уваги, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з приводу скасування рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що є підставою для задоволення інших позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ ХОРТ" задовольнити частково. Постанову Запорізького о окружного адміністративного суду від 05.07.2010 року – скасувати . У задоволені позову- відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 205, 202, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ ХОРТ" задовольнити частково.

Постанову Запорізького о окружного адміністративного суду від 05.07.2010 року – скасувати .

У задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.А. Олефіренко