Ухвала суду № 38987936, 16.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2014 рокусправа № 804/21/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі №804/21/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМНІБУС» до про Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АМНІБУС» (далі по тексту - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 року №0000321504, форми В4, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2012 року на 37 625 грн. (а.с.3-8)

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 січня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №804/21/13-а. (а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що висновки, викладені відповідачем у акті від 25.05.2012 р. №773/152/34915110 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року ТОВ «АМНІБУС», на яких ґрунтуються оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є неправомірними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі №804/21/13-а адміністративний позов задоволено. (суддя - Ніколайчук С.В.) (а.с.120-125)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що мотивація та докази, на які посилається відповідач, заперечуючи проти позову, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача, покладеної в основу оскаржуваного рішення.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі №804/21/13-а та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в порушення п. 102.5 статті 102 абзацу «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, загалом ТОВ «Амнібус» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядки 21. 21.2 декларації) за квітень 2012 року на суму 37 625,00 грн.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, посадовою особою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року Товариства з обмеженою відповідальністю «АМНІБУС», результати якої оформлено актом №773/152/34915110 від 29 травня 2012 року.

Висновками зазначеного акту встановлено, що в порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, враховуючи строки подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, встановлену п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України, зменшується залишок від'ємного значення (р.24 декларації) у розмірі 37625 грн. по декларації з ПДВ за квітень 2012 року.

18 червня 2012 року на підставі акту перевірки №773/152/34915110 від 29 травня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000321504, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення на суми податку на додану вартість у розмірі 37 625 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення останнє залишено без змін.

При проведенні перевірки встановлено, що розмір від'ємного значення (рядки 21.2, 22 та 24) в декларації з ПДВ за квітень 2012 року не відповідає результатам перевірки, оскільки підприємством в додатку №2 до декларації відображена сума від'ємного значення у розмірі 37 625 грн., яка фактично не сплачена постачальникам товарів у попередніх періодах з терміном виникнення листопад, грудень 2008 року та січень, березень 2009 року, тобто, із спливом терміну позовної давності.

Із заперечень на акт перевірки вбачається, що позивачем було надано відповідачу в якості додатків до заперечення копії податкових накладних, які підтверджують суми сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), на підставі яких позивачем формувався залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за квітень 2012 року на суму 37625 грн.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу.

В результаті проведених операцій, позивачем віднесено до складу податкового кредиту нараховані суми податку на додану вартість в розмірі 37 625 грн. у відповідних податкових деклараціях. Документами, які підтверджують реальність здійснення операцій, є податкові накладні.

Таким чином, господарські операції, здійснені ТОВ «АМНІБУС», підтверджуються оформленими належним чином документами.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції стосовно необґрунтованого висновку про порушення позивачем п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Також необґрунтованим є висновок відповідача щодо завищення від'ємного значення ПДВ, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за квітень 2012 року на суму 37 625 грн., порушує пп.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 102.5 ст. 102, п. 198.6 ст. 198, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, суперечить законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідача.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 24 січня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. ст.160, 195,196,198,200,205,206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2013 року у справі №804/21/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 30 квітня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна