Ухвала суду № 38987933, 23.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2014 року

справа № 811/447/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі №811/447/13-а

за позовом

Приватного підприємства «Поліконстракт ДМ»

до

про

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Поліконстракт ДМ» (далі по тексту - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення №0000371520 від 28 січня 2013 року. (т.1, а.с.5-9)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №811/447/13-а. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, прийнятим відповідачем в порушення норм Податкового кодексу України, оскільки при проведенні перевірки податковим органом протиправно визнано правочини укладені між ПП «Поліконстракт ДМ» та ТОВ «Алікон» і ТОВ «Арсаон» нікчемними.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі №811/447/13-а адміністративний позов задоволено. (суддя – Кармазина Т.М.) (т.2, а.с.17-20)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач – Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі №811/447/13-а та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Арсаон», ТОВ «Алікон», що відображені в п.3 акту перевірки не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

03 квітня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№18317/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент. Позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представників позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували, просили залишити без змін постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі №811/447/13-а.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, посадовою особою Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «Поліконстракт ДМ» з питань правильності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту за лютий 2012 року, результати якої оформлено актом №57/1520/36904865 від 24 січня 2013 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем п.п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2012 року на загальну суму 740662,1 грн.

Відповідач в акті перевірки вказує, що усі операції купівлі-продажу ТОВ «Арсаон», ТОВ «Алікон», що відображені в п.3 акту перевірки, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» ПП «Поліконстракт ДМ».

28 січня 2013 року відповідачем на підставі акту перевірки №57/1520/36904865 від 24 січня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000371520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 925828 грн., в т.ч. за основним платежем - 740662 грн. та 185166 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Алікон» було укладено договір купівлі-продажу №01/02 від 01 лютого 2012 року.

Також, ПП «Поліконстракт ДМ» укладено з ТОВ «Алікон» договір відповідального зберігання від 05 березня 2012 року.

23 січня 2012 року позивачем укладено з ТОВ «Арсаон» договір постачання №230112.

Факти отримання позивачем від вказаних контрагентів товару, згідно договорів, підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме податковими та видатковими накладними.

Вищезазначені податкові накладні позивачем включено до складу податкового кредиту за лютий 2012 року.

Розрахунок з контрагентами за отриманий товар позивачем здійснено шляхом передачі позивачем простих векселів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 12 березня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі №811/447/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 28 квітня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна