Ухвала суду № 38987629, 04.03.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"04" березня 2014 р.

справа № 804/7588/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 р. у справі № 804/7588/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ЕНЕРГОІНВЕСТ»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та просив:

- скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 18.01.2013 року №0000012301;

- скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 18.01.2013 року №0000022301.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю.

Не погодившись з постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача, надавши письмові заперечення на апеляційну скаргу, в судовому засіданні просив залишити її без задоволення, а постанову - суду без змін.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції

норм процесуального та матеріального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТ ЕНЕРГОІНВЕСТ" з питань правильності нарахування залишку від'ємного значення по декларації з податку на додану вартість за лютий-жовтень 2012 року.

Перевіркою встановлено:

1) в порушення п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.138 пункту 14.1 статті 14, п. 198.3, абз. 3 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, Товариством занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в розмірі по деклараціям та складає - 2 214 579,00 грн.:

- Березень 2012 року - 662 157,00 грн.

- Червень 2012 року - 1 353 274,00 грн.

- Вересень 2012 року - 199 148,00 грн.

2) в порушення п.п. 14.1.36., п.п. 14.1.138 пункту 14.1. статті 14, п. 198.3, абз. 3 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, Товариством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за жовтень 2012 року №9070839369 від 06.11.2012 року на суму 952846,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 03.01.2013 року №4/226/31251389 на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення від 18.01.2013 року №0000012301 де 2214579,00 грн. - основний платіж, 553644,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції та від 18.01.2013 року №00000212301 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 952846,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржено в адміністративному порядку, за результатами якого скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Позиція податкового органу полягала в тому, що придбане нерухоме майно (основні фонди) не використовується в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, відповідно, виходячи зі змісту п. 198.3 ст. 198 ПК України, право на податковий кредит у позивача не виникає.

Суд першої інстанції, посилаючись також на п. 198.3 ст. 198 ПК України, дійшов висновку, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

23 лютого 2012 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський машинобудівний завод" (далі - ПАТ ДМЗ) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ПАТ ДМЗ - продав, а TOB "ВЕСТ ЕНЕРГОІНВЕСТ"- купило будівлі та споруди (корпус № 2 мікроелектроніки, літ. Ж-6, під Ж-6 - підвал, над ж-6 - надбудова), що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників,34.

Відповідно до цього договору продаж нерухомого майна здійснений за 12215000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2035833,33 грн.), які відповідно пункту 6 договору Покупець зобов'язаний перерахувати Продавцю на розрахунковий рахунок на протязі шести місяців з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Даний договір нотаріально посвідчено 23.02.2012 року. Акт приймання - передачі будівлі від 28.02.2012 року.

Також, 23 лютого 2012 року між Товариством та ПАТ ДМЗ було укладено договір купівлі-продажу, за яким ПАТ ДМЗ - продав, а TOB "ВЕСТ ЕНЕРГОІНВЕСТ"- купило будівлі та споруди (корпус № 2-а, галереї, літ. 3), що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34.

Відповідно до вказаного договору продаж виробничого приміщення здійснений за 6663000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1110500,00 грн.), які відповідно пункту 6 договору Покупець зобов'язаний перерахувати Продавцю на розрахунковий рахунок на протязі шести місяців з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Даний договір нотаріально посвідчено 23.02.2012 року. Акт приймання - передачі будівлі від 28.02.2012 року.

Розрахунки за придбане майно проводились грошовими коштами, а саме: платіжне доручення № 40 від 09.02.2012 року на суму 666300,00 грн.; платіжне доручення № 60 від 29.02.2012 року на суму 5996700,00 грн.; платіжне доручення № 39 від 09.02.2012 року на суму 1221500,00 грн.; платіжне доручення № 59 від 29.02.2012 року на суму 10993500,00 грн., що разом складає 18878000,00 грн., отже, оплата здійснена повністю.

Суми ПДВ за угодами з придбання зазначеної нерухомості включені до податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року, відповідно до податкових накладних: №16 від 10.02.2012 року, №17 від 10.02.2012 року, №35 від 23.02.2012 року, №36 від 23.02.2012 року, що складені відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

Отже, вбачається, що господарська операція реально здійснена та належним чином оформлена з урахуванням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV, спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого

звітного податкового періоду.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не наводить переконливих доводів та не надає належних доказів, які б доводили, що позивач не має наміру використовувати придбане майно в господарській діяльності.

Крім того, у відповідності до п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2013 р. у справі № 804/7588/13-а залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун