Ухвала суду № 38987535, 11.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2013 року

справа № 2а/0470/3467/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю "Крона"

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. у справі № 2а/0470/3467/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона"

до: Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про: визнання протиправними дій,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона" (далі по тексту – позивач, ТОВ "Крона") звернулося до суду з позовом про визнання протиправним виданого Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту – відповідач) рішення про застосування фінансових санкцій та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 16.03.2011р. №205/11.

Позивач обґрунтовує вимоги тим, що в акті перевірки від 28.02.2011р., на підставі якого було здійснено перевірку позивача, зазначено про порушення останнім ч.1 ст. 23, п.2 ч.2 ст. 27, ч.2 ст.53 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування. У зв’язку з абз. 3,5,6 п.1 ст. 30 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" підприємству донараховано внески, нараховано штраф та пеню.

Постановою суду першої інстанції в задоволені позову відмовлено. В своїй постанові суд першої інстанції не погодився з доводами позивача і дійшов висновку, що рішення відповідача щодо нарахування страхових внесків позивачем в сумі 738,96 грн. та накладанні штрафних санкцій на занижений фонд оплати праці в сумі 33742,57грн. від 16.03.2011р. №205/11 є правомірним та законним. Суд погодився з відповідачем стосовно незаконного неврахування позивачем до інших заохочувальних та компенсаційних виплат соціального характеру - сум доплати вартості путівок працівникам та членам їх сімей на лікування та відпочинок.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Вважає, що суд не надав належної юридичної оцінки фактичним обставинам справи та невірно застосував норми матеріального права.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 28.02.2011р. відповідачем проведено перевірку позивача з питань правильності нарахування, перерахування страхових внесків та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

За результатами перевірки складено акт, в якому зазначається про незаконне заниження позивачем фонду оплати праці на загальну суму 33742 грн. 57 коп.; несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 2604 грн. 40 коп. Відповідач також дійшов висновку про те, що позивачем з порушенням чинного законодавства використано кошти Фонду на загальну суму 315 грн. 52 коп., а також про порушення п.4.13 п.4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою правління ФСС з ТВП від 25.02.2009р. №12 (далі - Порядок №12) при видачі санаторно-курортних путівок на загальну суму 22394 грн. 40 коп. (а.с. 13-20 т.1).

На підставі акту перевірки від 28.2.1011р. відповідачем прийнято рішення № 205/11 від 16.03.2011р. (а.с.7,8 т.1) про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за яким встановлено порушення позивачем ч.1 ст. 23, п.2 ч.2 ст. 27, ч.2 ст. 53 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"від 18.01.2001р. № 2240-Ш та Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування від 11.01.2001р. № 2213-Ш та на підставі Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням"від 18.01.2001р. № 2240-Ш зі змінами та доповненнями (пп..2 п.1 ст. 19; абз. 3,5, 6 п. 1 ст, 30).

Висновки відповідача пов’язані з наступними обставинами. Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Крона" здійснило часткову оплату путівок своїм працівникам та членам їх сімей на оздоровлення до дитячих оздоровчих таборів шляхом надання матеріальної допомоги за заявою працівників підприємства, оформлення договорів безповоротної фінансової допомоги, а також шляхом перерахування цієї матеріальної допомоги в рахунок оплати за путівки, які наявні в матеріалах справи та підтверджується копіями путівок, договорами безповоротної допомоги, платіжними документами на перерахування коштів, даними про видачу путівок, заявами про зарахування вказаних коштів як оплату часткової вартості путівок, наказами по ТОВ " Крона" по задоволенню прохання працівників ТОВ "Крона".

Проте, матеріальна допомога на оздоровлення працівникам позивача не видавалася, натомість підприємством позивача за заявами працівників була здійснена часткова оплата путівок на санаторно-курортне оздоровлення членів їх сімей за рахунок цієї матеріальної допомоги. Зазначена матеріальна допомога була надана великій кількості працівників позивача та носила систематичний характер у 2009р. та у 2010р., що підтверджується наданими до суду документами.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до ст. 2 Положення про Виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на Виконавчу дирекцію Фонду покладаються, зокрема, завдання здійснення заходів по фінансуванню допомоги, санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, підготовка пропозицій з питань соціального страхування для розгляду правлінням Фонду та органами державного управління, здійснення контролю за використанням коштів Фонду.

Відповідно до ст. 2.1 Положення про відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 13 Відділення Фонду та його робочі органи здійснюють, зокрема, контроль за надходженням та використанням коштів Фонду.

Порядок сплати страхових внесків до Фонду встановлений Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. №2240 (далі - Закон № 2240), Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування від 11.01.2001р. № 2213-Ш (далі –Закон № 2213), Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою правління Фонду від 26.06.2001 р. № 16 (далі –Інструкція № 16), Інструкцією зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004р. № 5 зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за № 114/8713 (далі Інструкція № 5).

Так, згідно з преамбулою Закону № 2240 цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, народженням дитини та необхідністю догляду за нею, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

За приписами абз.1.6 ч.1 ст.23 Закону № 2240 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону, а якщо страхувальники несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

Згідно з п. 6.5. Інструкції № 16 відповідальність за нецільове використання коштів, недостовірність бухгалтерського обліку, розрахункових документів, несвоєчасність внесення коштів до Фонду, а також за недостовірність даних у звітах по коштах Фонду покладається на платників страхових внесків та отримувачів коштів Фонду.

Пунктом 2 ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", чинної на момент виникнення правовідносин, встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 27 Закону № 2240 страхувальники зобов'язані вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, своєчасно подавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

У відповідності до ч. 1ст. 30 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням"від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ (чинної у період до 01.01.2011р.) за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати.

За приписами ст.21 Закону № 2240-ІІІ та Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 року страхові внески нараховуються на суму фактичних витрат на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються за нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року №108/95-ВР та підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Нормами ст. 2 вищезазначеного Закону №108/95-ВР визначено, що основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідально до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Щодо інших заохочень та компенсацій, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Пунктом 1 ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування"від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ визначено, що внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування нараховуються на фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що включають витрати основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці"від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, та підлягають оподаткуванню з доходів громадян.

Із підпункту 2.3.3 п. 2.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, що затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 р. N 5 вбачається, що до фонду заробітної плати включається матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п. 3.31). Крім того відповідно до п.п.2.3.4 п.2.3 п.2 Інструкції № 5 до фонду оплати праці включаються виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, зокрема, вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, вказаних у п.3.2). При цьому пунктом 3.31 Інструкції № 5 встановлено, що до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці належить матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

З урахуванням аналізу вищевказаних норм слід визнати, що висновки суду відповідають нормам матеріального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстав для скасування судового рішення не вбачається. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю "Крона" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. у справі №2а/0470/3467/11 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2011р. у справі № 2а/0470/3467/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова