Постанова № 389874, 08.11.2006, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2006 № 16/347

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коваленка В.М.

суддів: Вербицької О.В.

Дзюбка П.О.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Сопов В.М. (дов. від 05.06.2006 р. № 6);

від відповідача - Міхно М.В. (дов. від 10.01.2006 р. № 12)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного банку "Аллонж"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.07.2006

у справі № 16/347 (Ярмак О.М.)

за позовом Акціонерного банку "Аллонж"

до Закритого акціонерного товариства "Київгума"

про повернення автомобіля

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 25.07.2006 р. по справі № 16/347 Акціонерному банку “Аллонж” (далі – позивач, АБ “Аллонж”)” в позові до Закритого акціонерного товариства “Київгума” (далі – відповідач, ЗАТ “Київгума”) про повернення автомобіля відмовлено повністю.

Акціонерний банк “Аллонж”, не погоджуючись з прийняттям судом такого рішення по справі, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення господарського суду м. Києва від 25.07.2006 року у справі № 16/347 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог, позивач зазначає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.

Акціонерний банк “Аллонж” письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак в судовому засіданні усно повністю спростував наведені в ній доводи та просив рішення господарського суду м. Києва у справі № 16/347 залишити без задоволення, а с апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Київгума” – без змін.

Ухвалою від 13.09.2006 року Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Київгума” до провадження та призначив її розгляд на 08.11.2006 року.

В судове засідання 08.11.2006 року з’явились представники позивача та відповідача. Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк “Аллонж” (ідентифікаційний код 14362014) зареєстрований Національним банком України 29.01.1992 року та 05.11.2004 року включений до ЄДРПОУ.

Закрите акціонерне товариство “Київгума” (ідентифікаційний код 31812293) зареєстроване 19.12.2001 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією як юридична особа та 18.08.2004 року включено до ЄДРПОУ.

08.09.2003 року Акціонерний банк “Аллонж” та Закрите акціонерне товариство “Київгума” уклали договір № 1 оперативної оренди, згідно умов якого Акціонерний банк “Аллонж” (Орендодавець) зобов’язувався передати, а Закрите акціонерне товариство “Київгума” (Орендар) зобов’язувався прийняти в тимчасове користування наступне майно: автомобіль BMW-7501 типу седан; рік випуску 1999; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КІС № 788168; об’єм двигуна V-5379 куб. см; шасі WBAGJ01090DG50755; реєстраційний номер 77079 КІ, колір – чорний (далі – автомобіль).

Строк оренди вказаного автомобіля, згідно ст.. 3 договору, починається з 08.09.2003 року та закінчується 31.12.2003 року.

Згідно п. 6.1 договору, автомобіль повинен бути повернутий Орендодавцю – Акціонерному банку “Аллонж”, після закінчення строку дії договору.

Відповідно до п. 8.4 ст. 8 договору, цей договір може бути пролонгований за згодою сторін. Якщо жодна сторона за місяць до закінчення строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про небажання продовжити строк дії договору, то цей договір вважається пролонгованим ще на один календарний рік на умовах цього договору в редакції, що діє на момент його пролонгації.

08.09.2003 року згідно акту прийому-передачі автомобіля до договору № 1 від 08.09.2003 року, автомобіль було передано Закритому акціонерному товариству “Київгума”.

05.01.2004 року сторони уклали додаткову угоду до договору оперативної оренди № 1 від 08.09.2003 року, яким внесено зміни до п. 3.1 ст. 3 договору № 1 від 08.09.2003 року, а саме, договір діє до 31.12.2005 року.

23.07.2004 року Акціонерний банк “Аллонж” направив Закритому акціонерному товариству “Київгума” лист № 841/01.01-б.б., у якому повідомив про розірвання договору № 1 від 08.09.2003 року та просив повернути автомобіль.

Оскільки договір оперативної оренди автомобіля № 1 від 08.09.2003 року станом на 23.07.2004 року був чинним, то постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2005 року у справі № 25/18 за позовом Акціонерного банку “Аллонж” до Закритого акціонерного товариства “Київгума” про повернення автомобіля в позові було відмовлено.

Дана постанова суду апеляційної інстанції набрала чинності та повністю підтримується відповідачем, що зазначено в апеляційній скарзі.

30.12.2005 року Закрите акціонерне товариство “Київгума” направило Акціонерному банку “Аллонж” повідомлення № 423л, відповідно до якого повідомляє про розірвання договору № 1 від 08.09.ж2003 року та просить сплатити орендну плату та повернути автомобіль.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі – ГК України), майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 764 ЦК встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Таким чином, у разі небажання Акціонерного банку “Аллонж” пролонгувати дію даного договору від 08.09.2003 року, він зобов’язаний був, згідно п. 8.4 ст. 8 договору, за місяць до закінчення строку дії договору (строк дії договору закінчувався 31.12.2005 року) письмово повідомити іншу сторону про небажання продовжити строк дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вчасно – до 30.11.2005 року, як того вимагають умови договору, не звертався до відповідача та письмово не попереджав його про свою відмову від подовження строку дії договору, а, отже, даний договір, згідно п. 8.4, вважається пролонгованим на один календарний рік (до 31.12.2006 року) на умовах цього договору в редакції, що діє на момент пролонгації.

Належних та допустимих доказів на спростування цього факту або на підтвердження того, що договір закінчив свою дію та відповідач належним чином, відповідно до законодавства України та умов даного договору, був повідомлений про припинення договору оренди, позивач не надав.

Посилання позивача на повідомлення від 30.12.2005 року № 423л є безпідставним, оскільки право розірвання договору в односторонньому порядку ні чинним законодавством, ні договором не передбачено, а в розумінні п. 8.4 договору, дане повідомлення не може бути підставою для припинення дії договору.

Інших підстав для повернення автомобіля Орендодавцю (як-то несплата орендної плати тощо) крім закінчення строку дії договору оперативної оренди автомобіля № 1 від 08.09.2003 року, даний договір не передбачає.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд м. Києва дійшов вірного висновку, що термін дії договору № 1 (оперативної оренди автомобіля) від 08.09.2003 р., укладеного між позивачем та відповідачем, продовжено ще на один календарний рік, тобто до 31 грудня 2006 року, тому підстав, зазначених в позовній заяві, для повернення автомобіля у відповідача немає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач не довів свої позовні вимоги в повному обсязі, а тому вони не підлягають задоволенню.

Разом з тим, судова колегія Київського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не розглянуто клопотання Акціонерного банку “Аллонж”, викладене в позовній заяві, щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль BMW-7501 типу седан; рік випуску 1999; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу КІС № 788168; об’єм двигуна V-5379 куб. см; шасі WBAGJ01090DG50755; реєстраційний номер 77079 КІ, колір – чорний.

Однак, зазначена обставина не призвела до прийняття невірного рішення у справі та не є підставою для його зміни чи скасування.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 25.07.2006 року по справі№ 16/347 за позовом Акціонерного банку “Аллонж” до Закритого акціонерного товариства “Київгума” про повернення автомобіля залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного банку “Аллонж” – без задоволення.

2. Справу № 16/347 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Коваленко В.М.

Судді Вербицька О.В.

Дзюбко П.О.

15.11.06 (відправлено)