Постанова № 389870, 08.11.2006, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.06 р. № 24/149-А

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коваленка В.М.

суддів: Вербицької О.В.

Дзюбка П.О.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Федорчук А.Б. (дов. № 86 від 02.11.2006 року);

від відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віолта"

на постанову Господарського суду м.Києва від 08.06.2006

у справі № 24/149-А (Смілянець В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віолта"

до Деснянської районної у місті Києві Державної адміністрації

про оскареження дій посадових осіб

Суть постанови і скарги:

Постановою господарського суду м. Києва від08 червня 2006 року, яка прийнята у справі № 24\149-А (суддя – В.В. Смілянець), в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю “Віолта” (надалі – Позивач, Товариство) до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (надалі – Відповідач, Адміністрація) про оскарження дій посадових осіб було відмовлено повністю (т. 1 л.с. 151-155).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Віолта”, не погоджуючись з прийнятою постановою судом першої інстанції, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати цю постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги Товариства про визнання дій Адміністрації такими, що суперечать законодавству, та зобов’язання Відповідача видати розпорядження про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва комплексу міні-ринку змішаного типу на розі просп. В. Маяковського та М. Цветаєвої у Деснянському районі м. Києва (т. 2 л.с. 3-7).

Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення Відповідача про день і час судового засідання з розгляду апеляційної скарги Товариства, що підтверджується ухвалою від 19.09.2006 року, повісткою про виклик та поштовим повідомленням про отримання Відповідачем повістки про виклик (т. 2 л.с. 19, 21, 23), апеляційний суд вважає за можливе розглянути скаргу Товариства без участі представників Адміністрації.

Заслухавши усні пояснення представника Позивача в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи апеляційний суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Віолта” звернулось до господарського суду м. Києва із заявою № 1-21\02 від 21.02.2006 року, в якій просило визнати дії посадових осіб Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації такими, що суперечать законодавству, та зобов’язати Адміністрацію надати погоджувальний висновок щодо відведення земельної ділянки для будівництва комплексу міні-ринку змішаного типу на розі просп. В. Маяковського та М. Цветаєвої у Деснянському районі м. Києва (т. 1 л.с. 5-8). Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що незважаючи на отримання погоджувальних рішень та висновків відповідних державних органів та відповідних проектних організацій щодо виділення Позивачу спірної земельної ділянки, Відповідач не надав згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки, що є порушенням земельного законодавства. Товариство вважає, що дії Адміністрації щодо ненадання Позивачу згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки мають бути визнані неправомірними та Відповідач зобов’язаний надати погоджувальний висновок щодо відведення спірної ділянки Товариству згідно ст.ст. 1, 7, 14, 15, 20 Закону України “Про звернення громадян”, ст.ст. 5, 93, 123 Земельного кодексу України та ст.ст. 2, 14, 17, 104, 105, 181 Кодексу адміністративного судочинства України (т. 1 л.с. 5-8).

В заявах № 3-16\03 від 16.03.2006 року та № 3-31\03 від 31.03.2006 року Товариство доповнило свої вимоги щодо підстав заявлених позовних вимог (т. 1 л.с. 93-95, 136-137).

В заяві від 29.05.2006 року Позивач уточнив свої вимоги та просить, зокрема, зобов’язати Адміністрацію надати розпорядження про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва комплексу міні-ринку змішаного типу на розі просп. В. Маяковського та М. Цветаєвої у Деснянському районі м. Києва (т. 1 л.с. 142).

Постановою господарського суду м. Києва від 08.06.2006 року в задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю “Віолта” до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про оскарження дій посадових осіб було відмовлено повністю.

В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що незважаючи на наявність у Позивача погоджувальних рішень та висновків щодо виділення спірної ділянки, розпорядження, що вимагає винести Позивач, Адміністрацією не винесене, оскільки Товариство без належних підстав та незаконно займає спірну земельну ділянку та не виконує дій щодо звільнення цієї ділянки, а докази знаходження на неї Позивача останнім не надано. При цьому, місцевий суд керувався ст.ст. 2, 18, 71, 128, 158-163 та п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) (т. 1 л.с. 151-155).

Між тим, вказаний висновок суду першої інстанції слід визнати як таким, що зроблений з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених в постанові місцевого суду, обставинам справи, та з незастосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи (п.п. 2, 3, 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню. Поряд з цим, апеляційний суд вважає за необхідне, керуючись, зокрема, п. 3 ст. 198 та п. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, прийняти нову постанову, якою позов Товариства до Адміністрації про оскарження дій посадових осіб задовольнити частково: визнати бездіяльність Адміністрації у зв’язку з нерозглядом звернення та ненадання висновку щодо відведення Товариству земельної ділянки для будівництва комплексу міні-ринку змішаного типу на розі просп. В. Маяковського та М. Цветаєвої у Деснянському районі м. Києва такою, що суперечить законодавству; та зобов’язати Адміністрацію розглянути звернення Товариства та надати останньому висновок щодо відведення земельної ділянки для будівництва комплексу міні-ринку змішаного типу на розі просп. В. Маяковського та М. Цветаєвої у Деснянському районі м. Києва.

До вказаних висновків апеляційна інстанція дійшла враховуючи наступне:

Статтею 123 Земельного кодексу України (надалі – ЗК України) визначений наступний порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам. Надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України. Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки. При наданні земельної ділянки у користування обласними державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або Кабінетом Міністрів України сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, районні державні адміністрації за місцем розташування земельної ділянки подають свій висновок відповідно обласній державній адміністрації, Раді міністрів Автономної Республіки Крим. При наданні земельної ділянки у користування Кабінетом Міністрів України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська, Севастопольська міські державні адміністрації подають свої висновки та проект відведення земельної ділянки центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який розглядає ці матеріали і у місячний строк подає їх до Кабінету Міністрів України. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

В порушення норм законодавства місцевий суд при прийнятті оскаржуваної постанови невірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, без належного мотивування такого висновку з посиланням на норми матеріального права та за відсутністю будь-яких доказів та підстав на підтвердження викладених Адміністрацією обставин, викладених в поясненні від 29.05.2006 року, у зв’язку з чим слід зазначити наступне.

Так, з аналізу викладених норм ЗК України вбачається, що у разі звернення юридичної особи із клопотанням про відведення земельної ділянки із доданням матеріалів, передбачених частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, та документів, що обґрунтовують розмір земельної ділянки, призначення та місце розташування, відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає це клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки, тобто відповідне клопотання юридичної особи підлягає обов’язковому розгляду у місячний термін, зокрема, відповідною районною державною адміністрацією, за результатами якого складає та надає відповідний висновок.

У матеріалах справи міститься лист Товариства № 142 від 10.12.2005 року, який поданий до Адміністрації у відповідності до частин 3, 4, 5 ст. 123 ЗК України (т. 1 л.с. 65). Також, згідно листа Позивача від 03.02.2006 року (т. 1 л.с. 124) ним було подане повторне клопотання до Відповідача в порядку ст. 123 ЗК України. Між тим, докази розгляду Адміністрацією цих клопотань Товариства та надання будь-якого висновку відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 123 ЗК України у матеріалах справи відсутні, що також підтверджується викладеними обставинами в поясненнях Відповідача від 29.05.2006 року (т. 1 л.с. 143), у зв’язку з чим слід зробити висновок, що Адміністрацією в порушення вимог ст. 123 ЗК України не був здійснений розгляд поданих Позивачем клопотань про відведення земельної ділянки та погодження проекту відведення земельної ділянки, викладених у згаданих листах, а також не був наданий висновок за результатами розгляду таких клопотань чи мотивована відмова.

Щодо викладених в оскаржуваній постанові підстав для відмови у задоволенні позову Товариства, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що місцевим судом не зазначається, яким чином порушення порядку, на думку Адміністрації, зайняття Товариством спірної земельної ділянки стосується порядку надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам і яким чином такі “порушення” пов’язуються із розглядом клопотання Позивача про відведення земельної ділянки та погодження проекту відведення земельної ділянки у Деснянському районі м. Києва на розі просп. В. Маяковського та М. Цветаєвої. До того ж, Відповідачем в порушення вимог ст. 71 КАС України не надано жодного доказу на підтвердження викладених в поясненнях від 29.05.2006 року обставин, а судом першої інстанції висновок про відповідні порушення Позивачем зайняття спірної земельної ділянки зроблений за відсутністю відповідних доказів у справі.

Між тим, апеляційний суд задовольняє позовні та апеляційні вимоги Товариства тільки частково, оскільки, незважаючи на те, що нормами ч.ч. 5, 6 ст. 123 ЗК України встановлено про надання відповідною районною державною адміністрацією або сільською, селищною, міською радою за результатами розгляду клопотання про відведення земельної ділянки у місячний строк згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки та прийняття рішення про надання земельної ділянки, положеннями ч. 9 цієї ж статті встановлена альтернатива – щодо відмови органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду. Отже, вирішення питання про надання погоджувального (або будь-якого іншого) висновку здійснюється за результатами розгляду клопотання про відведення земельної ділянки, а надання саме погоджувального висновку за результатами розгляду такого клопотання не є імперативною нормою, як про це стверджує Товариство в апеляційний скарзі.

Отже, як встановлено судом апеляційною інстанцією, визначені дії (бездіяльність) Адміністрації є такими, що суперечать законодавству, та Адміністрація у відповідності до ст. 123 ЗК України має розглянути подані Товариством клопотання про відведення йому земельної ділянки, погодження проекту відведення земельної ділянки та за результати розгляду надати відповідний мотивований висновок, у зв’язку з чим, вимоги Товариства щодо неправомірності прийняття оскаржуваної постанови, відмови у задоволенні позовних вимог, які викладені в апеляційній скарзі, та з підстав, визначених у даній постанові, у відповідній частині обґрунтовані, підтверджуються документами у справі та нормами законодавства.

Крім цього, апеляційна інстанція вважає за необхідне звернути увагу Позивача на наступне. З 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України. Розмір сплати судового збору у адміністративній справі визначається згідно пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, який (пункт) містить посилочну норму до пп. "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України, відповідно до якого розмір судового збору з урахуванням встановленого Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб” неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в сумі 17 грн. 00 коп., складає 3 грн. 40 коп.. Згідно доданих до позовної заяви та апеляційної скарги платіжних доручень № 164 від 16.02.2006 року та № 595 від 13.06.2006 року (т. 1 л.с. 11, т. 2 л.с. 8) Товариство сплатило судовий збір за розгляд даної адміністративної справи в суді першої інстанції та в апеляційній інстанції в сумі, відповідно, 85 грн. 00 коп. та 42 грн. 50 коп., тобто, коли вже діяли норми КАС України щодо порядку та розміру сплати судового збору за розгляд адміністративної справи, у зв’язку з чим слід зробити висновок, що Позивачем при зверненні із позовом у даній справі та поданні апеляційної скарги судовий збір був сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до п. 2 ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Враховуючи викладене, керуючись нормами ст. 123 Земельного кодексу України та ст.ст. 49, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 89, 94, 184, 185, 187, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209 та п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Віолта” задовольнити частково.

2. Постанову господарського суду м. Києва від 08 червня 2006 року у справі № 24\149-А скасувати повністю.

3. Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю “Віолта” до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації про оскарження дій посадових осіб задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації у зв’язку з нерозглядом звернення та ненаданням висновку щодо відведення товариству з обмеженою відповідальністю “Віолта” земельної ділянки для будівництва комплексу міні-ринку змішаного типу на розі просп. В. Маяковського та М. Цветаєвої у Деснянському районі м. Києва такою, що суперечить законодавству.

Зобов’язати Деснянську районну в м. Києві державну адміністрацію розглянути звернення товариства з обмеженою відповідальністю “Віолта” № 142 від 23.12.2005 року та від 03.02.2006 року та надати відповідний висновок.

4. В іншій частині в позові товариству з обмеженою відповідальністю “Віолта” відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Віолта” (02217, м. Київ, вул. Драйзера, 1, р/р 26003104123101 у КБ КФС “Експобанк”, МФО 322294, код ЄДРПОУ 19133146) 3 грн. (три гривні) 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

6. В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Віолта” (02217, м. Київ, вул. Драйзера, 1, р/р 26003104123101 у КБ КФС “Експобанк”, МФО 322294, код ЄДРПОУ 19133146) 1 грн. (одну гривню) 70 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її виготовлення в повному обсязі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

8. Справу № 24\149-А повернути до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя Коваленко В.М.

Судді

Вербицька О.В.

Дзюбко П.О.