Постанова № 38986740, 05.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

05 травня 2014 року 15:00 № 826/4090/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража"доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000042208, №0000052208 від 09.01.2014 року,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража" (далі також - позивач, ТОВ "П'ята Стража") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000042208, №0000052208 від 09.01.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2014 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

В судове засідання 30.04.2014 року прибули представники позивача. З урахуванням вимог частини шостої ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з не прибуттям відповідача та відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні, судом ухвалено продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 17.12.2013 року №2354/22-08-15/30604618 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. В підтвердження своїх доводів позивачем зазначено, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Голден Брідж" та лист, яким встановлено фіктивну діяльність ТОВ "Голден Брідж" та ТОВ "УВГ Груп" за наслідками викриття "конвертаційного центру", не є податковою інформацією в розумінні Податкового кодексу України та не дають відповідачу права на збільшення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях та пояснень, наданих в судових засіданнях. Відповідач вважає обґрунтованими висновки акту перевірки від 17.12.2013 року №2354/22-08-15/30604618 та, відповідно, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та в межах чинного законодавства. В підтвердження своїх доводів посилається на акт Дніпродзержинської ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки від 09.08.2013 року за №15/04-03-22-03 та на лист ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 27.05.2013 року за №880/7/07-01, якими встановлено відсутність факту реальності господарських операцій між ТОВ "П'ята Стража" та ТОВ "Голден Брідж" і ТОВ "УВГ Груп".

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража" зареєстровано як платника податку на додану вартість з 28.01.2000 року (індивідуальний податковий номер 306046126594), що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію платника на додану вартість №200060074.

Видами діяльності ТОВ "П'ята Стража" за КВЕД є: неспеціалізована оптова торгівля; інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "П'ята Стража" з питань правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Голден Брідж» і ТОВ «УВГ Груп» за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року та складено акт перевірки від 17.12.2013 року №2354/22-08-15/30604618.

Відповідно до висновків акту перевіркою встановлено порушення ТОВ "П'ята Стража":

(1) пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 138.2 ст.138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 117 843,00 грн., у тому числі: за IV квартал 2010 року - в сумі 6935,00 грн.; за І квартал 2011 року - в сумі 102083.00 грн.; за III квартал 2011 року - в сумі 8825,00 грн.;

(2) пп.7.4.1, пп. 7.4.5. п. 7.4., пп. 7.7.1 п. 7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.6 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 94889,00 грн., в тому числі по періодах: за грудень 2010 року в сумі 5548,00 грн.; за лютий 2011 року в сумі 81667,00 грн.; за серпень 2011 року в сумі 7674,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 09.01.2014 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

(1) №0000052208, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 119 578,00 грн., з яких 117 843,00 грн. за основним платежем та 1735,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

(2) №0000042208, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 98 196,00 грн., з яких 94 889,00 грн. за основним платежем та 3307,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст.3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Витратами відповідно до пп.14.1.27. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Аналогічні норми містили й Закони України "Про податок на додану вартість" та "Про оподаткування прибутку підприємств", які станом на момент розгляду справи втратили чинність.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на встановлення здійснення операцій між позивачем та ТОВ "Голден Брідж" і ТОВ "УВГ Груп" з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, за відсутності факту реальності господарських операцій.

Висновки податкового органу ґрунтуються на:

(1) листі ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 27.05.2013 року за №880/7/07-01, яким встановлено, що 06.03.2012 року співробітниками ВПМ ДПІ Києво-Святошинському районі спільно із співробітниками УПМ ДПС у Київській області викрито «конвертаційний центр», який діяв на території Київської області та м. Києва в період 2009-2012 рр. В ході реалізації оперативних матеріалів, за результатами оперативно-слідчих дій вилучено печатки підприємств з ознаками «фіктивності», які задіяні у протиправній діяльності «конвертаційного центру», а саме: ТОВ "Голден Брідж" і ТОВ "УВГ Груп". По факту злочинної діяльності «фіктивних» підприємств слідчим відділом ДПІ у Києво-Святошинському районі відкриті кримінальні провадження №32013100200000054 та №32013100200000055 від 19.04.2013 року за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

(2) акту Дніпродзержинської ОДПІ про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Голден Брідж" від 09.08.2013 року за №15/04-03-22-03, яким встановлено що на ТОВ «Голден Бридж» відсутні основні засоби, транспорт, співробітники та взагалі будь-які можливості проведення фінансово-господарських операцій із своїми контрагентами. Зазначене підприємство відповідно до пояснень власників юридичних та фактичних адрес за фактичною та юридичною адресою не знаходиться та ніколи не знаходилось. Діяльність ТОВ «Голден Брідж» не направлена на настання реальних правових наслідків та отримання прибутку та дане підприємство використовувалось виключно для прикриття незаконної діяльності та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ та завищення валових витрат підприємствам реального сектору економіки різних регіонів України, також, з матеріалів оперативно - технічних заходів вбачається, будь-яких операцій, пов'язаних з купівлею - продажем товарів (робіт, послуг) не відбувалось.

Інших доказів відсутності факту реальності здійснених господарських операцій податковим органом не надано.

Окрім того, під час перевірки ТОВ "Голден Брідж" і ТОВ "УВГ Груп" податковим органом не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано. Податковим органом також не досліджувалось питання щодо зв'язку здійснених позивачем витрат на користь ТОВ "Голден Брідж" і ТОВ "УВГ Груп" з його господарською діяльністю.

Крім того, п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року, передбачено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами Державної податкової служби України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу Державної податкової служби забезпечує проведення такої звірки.

Таким чином суд зазначає, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З огляду на наведене суд критично оцінює висновки, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Голден Брідж".

З-поміж іншого суд вважає, що посилання відповідача на протоколи допиту свідка Плотніка А.О., а також лист ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 27.05.2013 року за №880/7/07-01 про викриття "конвертаційного центру" не є доказом відсутності факту реальності господарської операції, оскільки сама по собі фіктивність реєстрації контрагента не може бути безпосереднім свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди без підтвердження факту відсутності реального здійснення господарських операцій. Доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що директор/засновник контрагента був номінальним, податковим органом не подано, узгодженості дій позивача та контрагента, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкової вигоди, відповідачем не наведено. Також суд звертає увагу, що інформації щодо встановлення вироком суду обставин щодо фіктивності реєстрації контрагента позивача, відповідачем суду також не було надано.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 23.02.2012 №К/9991/40332/11, від 23.04.2012 №К/9991/26905/12.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес"АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Також, з аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

При з'ясуванні питання, щодо підтвердження використання позивачем у господарській діяльності послуг, робіт і товарів, отриманих від ТОВ "Голден Брідж" і ТОВ "УВГ Груп", судом встановлено наступне.

01.11.2010 року між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ "Голден Брідж" укладено Договір субпідряду №51/Су-КР, відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим Договором, в угоду виконання Генерального договору підряду № 0502/ОП від 05.02.2007 року Генпідрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати комплекс субпідрядних робот.

Договірна вартість і об'єм комплексу робіт визначається відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і узгоджується Сторонами в сумі 33289,20 грн.

Як вбачається з локального кошторису №2-1-1 предметом будівельних робіт є виконання комплексу монтажних робіт з улаштування внутрішніх інженерних мереж на об'єкті за адресою м. Київ, Жилянська, 85.

Факт виконання робіт підтверджується актом б/н приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року.

З наслідками здійснених субпідрядних робіт ТОВ "Голден Брідж" виписало позивачу податкову накладну №156 від 28.12.2010 року на 33 289,20 грн.

Вказані будівельні роботи замовлялись позивачем у ТОВ "Голден Брідж" для забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором №0502/ОП від 05.02.2007 року, укладеного між позивачем (Субпідрядчик) та ТОВ "Київська енергетична будівельна компанія" (Генпідрядчик), відповідно до якого Генпідрядчик доручає, а Субпідрядчик приймає на себе зобов'язання виконати наступні роботи: монтаж та пусконаладка системи охоронно-пожежної сигналізації для ПС 110/6 та 35/6кВ СТ-1, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 85; введення системи в експлуатацію (затвердження акту прийняття автоматичної установки пожежної сигналізації в експлуатацію), в установленому порядку.

Вартість робіт згідно п. 3.1. договору складала 57874,00 грн.

Додатковою угодою №2910/МР від 29.10.2010 року сторонами вищевказаного договору було обумовлено додаткові роботи з монтажу системи пожежної сигналізації та пусконалагоджувальні роботи, загальною вартістю 10 690,00 грн.

Замовлені роботи були виконані позивачем в повному обсязі, що підтверджується актами №1 та №2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що замовлені позивачем у ТОВ "Голден Брідж" роботи були використані в його господарській діяльності.

10.02.2011 року між позивачем (Замовник) та ТОВ "Голден Брідж" (Виконавець) укладено Договір №54/С у, відповідно до якого У порядку та на умовах, визначених цим Договором Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати комплекс проектно-розрахункових робіт. Роботами, що виконуються Виконавцем в рамках цього Договору, є роботи з розробки технічного завдання, текстових матеріалів, креслень тощо для створення системи передачі телевізійного відображення за допомогою радіоканалу для демонстраційних цілей.

Договірна вартість і об'єм комплексу робіт визначається відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації (Додаток №1) і узгоджується Сторонами в Протоколі погодження договірної ціни.

Додатком №1 до договору сторони погодили Кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи, а Додатком №2 узгодили договірну ціну, яка складала 100 000,00 грн.

30.05.2011 року ТОВ "Голден Брідж" передало позивачу технічне завдання, текстові матеріали, креслення, специфікація для створення системи передачі телевізійного відображення за допомогою радіоканалу для демонстраційних цілей згідно акту №1 здачі-приймання проектно-вишукувальної, науково-технічної продукції до договору.

Вказані розробки замовлялись позивачем з метою виконання договірних зобов'язань за Договором №1001/В від 10.01.2011 року на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт, укладеного між позивачем (Виконавець) та ТОВ "АРМ Єліт" (Замовник), відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання розробити контрольний зразок нового виробу, а саме: систему передачі телевізійного відображення за допомогою радіоканалу для демонстрації результатів стрільб; розробити конструкторську документацію на контрольний зразок нового виробу; виготовити 5 (п'ять) комплектів контрольних зразків; провести випробування контрольних зразків до 31.06.2011 року.

Додатками №1 та №2 до вищевказаного Договору сторони поголили кошториси на проектні (вишукувальні) роботи, а в додатку №3 погодили специфікацію системи передачі телевізійного відображення за допомогою радіоканалу для демонстрації результатів стрільб і таблицю входження комплектуючих до контрольного зразка.

Обладнання, визначене в Додатку №3 до вищевказаного Договору з ТОВ "АРМ Єліт", позивач придбав у ТОВ "УВГ Груп", що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №35 від 04.02.2011 року.

Позивач свої договірні зобов'язання перед ТОВ "АРМ Єліт" виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів №1-3 здачі-приймання проектно-вишукувальної науково-технічної продукції від 27.06.2011 року.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що придбані позивачем товари, роботи, послуги у ТОВ "Голден Брідж" і ТОВ "УВГ Груп" використовувались для виконання договірних зобов'язань перед третіми особами, тобто в межах господарської діяльності позивача.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем також не надано.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ "П'ята Стража" та ТОВ "Голден Брідж" і ТОВ "УВГ Груп" не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, в результаті чого суд прийшов до висновку що податкові повідомлення-рішення №0000042208, №0000052208 від 09.01.2014 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000042208, №0000052208 від 09.01.2014 року - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000042208, №0000052208 від 09.01.2014 року, винесені Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ята Стража" витрати по сплаті судового збору у розмірі 435 гривень 56 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна