Постанова № 38986731, 20.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 травня 2014 року № 826/102/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Роздольського І.О. (дов. від 08.01.2014р.)

від відповідача: Мосунова Ю.А.. (дов. від 22.10.2013р. №1134/9/26-59-10-19)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджитал-Віжн» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення від 20.12.2013р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.05.2014 року в 11 год. 16 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджитал-Віжн» (далі по тексту також - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі також - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДІДЖИТАЛ-ВІЖН».

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.12.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТАЛ-ВІЖН».

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДІДЖИТАЛ-ВІЖН» від 20.12.2013р.

Рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДІДЖИТАЛ-ВІЖН» від 20.12.2013р. мотивоване пп. «г» а. 184.1. ст..184 Податкового кодексу України.

Позивач не погоджуючись із правомірністю рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДІДЖИТАЛ-ВІЖН» від 20.12.2013р., вважаючи його таким, що суперечить приписам податкового законодавства та завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів необґрунтованості та безпідставності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України.

Вичерпний перелік підстав та порядок анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у ст. 184 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ).

Згідно пп. «г» п. 1 ст. 184 ПКУ передбачено, що якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Водночас, згідно ст. 184.10. ПКУ про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Однак, відповідачем не надано такого підтвердження повідомлення позивача.

При цьому, порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначений Положенням № 1394.

Відповідно до п. 5.5 розділу V Положення № 1394 анулювання реєстрації за ініціативою відповідного податкового органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Згідно з пп. пп. 5.5.1, 5.5.2 п. 5.5 розділу V Положення № 1394 податкові органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою податкового органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, з-поміж інших, довідка підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про подання/неподання платником ПДВ податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДБ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до податкового органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

В межах розгляду справи, підтверджено, що протягом усього календарного 2013 року за відповідні періоди позивачем подавались податкові декларації з податку на додану вартість, які згідно із квитанціями, отриманими від відповідача електронною поштою, вважаються отриманими без помилок.

Також встановлено, що протягом 2013 року позивачем до податкового органу подавались наступні податкові декларації з податку на додану вартість: - декларація за грудень 2012р.: податковий кредит -191338 грн.; - декларація за січень 2013р.: податковий кредит -16340 грн.; - декларація за лютий 2013р.: податковий кредит -10829 грн.; - декларація за березень 2013р.: податковий кредит - відсут.; - декларація за квітень 2013р.: податковий кредит - відсут.; декларація за травень 2013р.: податковий кредит -13018 грн.; - декларація за червень 2013р.: податковий кредит -16151 грн.; - декларація за липень 2013р.: податковий кредит - 95000 грн.; - декларація за серпень 2013р.: податковий кредит -128333 грн.; декларація за вересень 2013р.: податковий кредит - 47517 грн.; - декларація за жовтень 2013р.: податковий кредит -12547 грн.; - декларація за листопад 2013р.:податковий кредит -131509 грн.

Враховуючи вищенаведені податкові декларації (копії яких містяться у матеріалах справи) висновок відповідача про нездійснення позивачем господарських операцій постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту є безпідставним та не носить правового підґрунтя.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.12.2013р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТАЛ-ВІЖН» є протиправним, позаяк а висновок про відсутність оподатковуваних операцій за 12 послідовних податкових місяців в поданих до податкового органу позивачем податкових деклараціях з податку на додану вартість за період: з 12.12.2012 по 12.12.2013 р. спростовується наданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статями 9, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ДІДЖИТАЛ-ВІЖН».

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 20.12.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИТАЛ-ВІЖН».

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур