Постанова № 38986621, 22.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2014 року № 826/5302/14

Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вавілон-В" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дії, зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вавілон-В» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо викладення висновків про відсутність реального характеру (факту виконання послуг та надання товарів) операцій ТОВ «Вавілон-В» та ТОВ «Грифон Буд» за квітень 2013 року та відсутності реального характеру операцій ТОВ «Вавілон-В» з контрагентами-покупцями, зазначеними в Акті № 18/22.2.09/36702639 від 18 липня 2013 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Вавілон-В» у відповідних інформаційних базах, здійснені на підставі Акту від 18 липня 2013 року № 18/22.2.09/36702639;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкових зобов'язань та податкового Кредиту з ПДВ ТОВ «Вавілон-В» у відповідних інформаційних базах контролюючих органів, що були відкориговані на підставі висновків, викладених в Акті від 18 липня 2013 року.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Грифон-Буд». В обґрунтування позовних вимог, також, зазначає, що зміни в облікові дані операцій по податку на додану вартість здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України. Відтак, на думку позивача, внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податі су на додану вартість, можливе лише на підставі або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.

За змістом письмових заперечень відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що сам по собі акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки податкового органу не порушують прав позивача.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі наказу від 09 липня 2013 року № 38 та направлення від 09 липня 2013 року № 4/22.2.22П, виданих Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, статті 81, статті 82 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вавілон-В» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Грифон Буд» (код за ЄДРПОУ 33305781) за період з 01 квітня 2013 року по 30 квітня 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 18 липня 2013 року № 18/22.2.09/36702639.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пункту 201.1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податкові зобов'язання за квітень 2013 року на суму 205 418 грн.;

- пункту 198.6. статті 198, пункту 201.6. статті 201 Податкового кодексу України, В результаті чого завищено податковий кредит за квітень 2013 року на суму 60641 грн.

Судом встановлено, що відповідачем податкові повідомлення - рішення на підставі вищезазначених висновків акту перевірки не приймались.

Відтак, позивач не погоджується із вищезазначеними висновками та вважає неправомірним коригування показників податкової звітності ТОВ «Вавілон-В» у відповідних інформаційних базах, здійснені на підставі Акту від 18 липня 2013 року № 18/22.2.09/36702639.

Вирішуючи адміністративну справу по суті, керуючись приписами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд повинен встановити та дослідити чи порушені права позивача у сфері публічно-правових відносин (за захистом яких він може звернутися до адміністративного суду), чи порушені вони саме вчиненням відповідачем оскаржуваних дій щодо проведення перевірки та складання акту, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу. Також, необхідно встановити питання щодо здійснення у подальшому податковим органом відповідних дій, як то, коригування податковим органом показників податкової звітності ТОВ «Вавілон-В» у відповідних інформаційних базах, здійснені на підставі Акту від 18 липня 2013 року № 18/22.2.09/36702639.

Пунктом 75.1. статті 75 Податкового кодексу України визначено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Зокрема, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (підпункт 75.1.2. пункту 75.1.статті 75 Податкового кодексу України).

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4. статті 78 Податкового кодексу України).

Відповідно до пунктів 79.1 та 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Матеріали справи підтверджують, що відповідачем на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. ст. 75, 79 Податкового кодексу України направлено запит від 18 червня 2013 року № 7395/10.15.2.34 про надання пояснень та їх документального підтвердження, який отриманий позивачем 26 червня 2013 року відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі по тексту Порядок № 984) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Тобто акт перевірки за своєю правовою природою є службовим документом та який містить висновки податкового органу щодо результатів перевірки, не є актом державного чи іншого органу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся, а висновки податкового органу не порушують прав позивача.

Враховуючи викладене, акт перевірки, складений органом державної податкової служби, не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не встановлює, не змінює та не припиняє жодних прав та обов'язків.

При цьому, інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти інтерес, що може бути об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичної особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Крім цього, слід звернути увагу, що розділом II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 984 визначено вимоги до змісту акта (довідки) документальної перевірки, зокрема, встановлено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

За таких обставин, за результатом дослідження акту від 18 липня 2013 року № 18/22.2.09/36702639 судом не встановлено порушень форми або змісту спірного акту.

При цьому, що суд не бере до уваги доводи позивача щодо неправомірності висновків податкового органу про сумнівність господарських відносин між позивачем та ТОВ «Грифон-Буд», оскільки як вже зазначалось предметом дослідження в даному провадженні є підстави та обґрунтованість оформлення висновків перевірки у вигляді акту, а не обґрунтованість висновків за результатами перевірки, так як акт не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, не є обов'язковим для виконання, на відмінну від видання податковим органом документів на проведення перевірки, що безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки.

Слід звернути увагу, що позивач не оскаржує безпосередньо акт перевірки від 18 липня 2013 року № 18/22.2.09/36702639, а вважає неправомірними дії відповідача щодо викладення висновків про відсутність реального характеру (факту виконання послуг та надання товарів) операцій ТОВ «Вавілон-В» та ТОВ «Грифон Буд» за квітень 2013 року та відсутності реального характеру операцій ТОВ «Вавілон-В» з контрагентами-покупцями.

Проте, так висновки не узгоджуються із доводами позивача, оскільки останній не вказує на протиправність активної поведінки відповідача, а лише вказує на помилковість його висновків, викладених в акті.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 березня 2013 року у справі № К/9991/78912/12.

Відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо викладення висновків про відсутність реального характеру (факту виконання послуг та надання товарів) операцій ТОВ «Вавілон-В» та ТОВ «Грифон Буд» за квітень 2013 року та відсутності реального характеру операцій ТОВ «Вавілон-В» з контрагентами-покупцями, зазначеними в Акті № 18/22.2.09/36702639 від 18 липня 2013 року є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Вавілон-В» у відповідних інформаційних базах, здійснені на підставі Акту від 18 липня 2013 року № 18/22.2.09/36702639 суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що відповідачем податкові повідомлення - рішення на підставі вищезазначених висновків акту перевірки не приймались.

Відповідно до п.п. 4.2.1 та 4.2.2 н. 4.2 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 (податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, за результатами перевірки від 18 липня 2013 року № 18/22.2.09/36702639 податкові повідомлення-рішення не виносились, як наслідок в облікових картках суб'єкта господарювання за 2013 - відсутнє коригування податкового кредиту/зобов'язання з ПДВ.

Водночас, позивачем не надано доказів на підтвердження факту внесення відповідачем змін до інформаційних баз даних на підставі акта 18 липня 2013 року №18/22.2.09/36702639, тобто позивачем не наведено, які саме відомості у податковій звітності були змінені відповідачем, в якій частині та яким чином змінено відомості податкової звітності позивача, які відомості та в яких інформаційних базах даних податкової служби підлягають відновленню.

Враховуючи викладене, судом під час розгляду справи не встановлено, а позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідачем вчинено протиправні дії по зміні відомостей, що містяться в облікових картках позивача в електронних інформаційних базах даних та, відповідно які, відомості в податковій звітності позивача підлягають відновленню.

Окрім того про відсутність факту коригування даних податкової звітності свідчить також і акт звірки розрахунків платника з бюджетом за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року № 4204-20 від 03 березня 2014 року, який міститься в матеріалах справи.

При цьому, є безпідставною позовна вимога про зобов'язання ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкових зобов'язань та податкового Кредиту з ПДВ ТОВ «Вавілон-В» у відповідних інформаційних базах контролюючих органів, що були відкориговані на підставі висновків, викладених в Акті від 18 липня 2013 року, оскільки в цій частині право позивача не порушене, позаяк відповідачем ані питання про внесення коригувань ані про відновлення не вирішувалось, тому дана вимога заявлена передчасно.

Також, суд звертає увагу, що справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України ).

Із наведених норм випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відтак, вирішуючи даний спір судом не встановлено ознак порушенням прав позивача, вчинення неправомірних дій органом доходів і зборів щодо проведення перевірки та складання акту та наявний вплив безпосередньо на права та обов'язки позивача.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що відповідачем доведено правомірність та обґрунтованість дій, тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон-В» не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 122, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вавілон-В» відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник