Постанова № 38986466, 29.05.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року Справа №П/811/1294/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача: Фермерського господарства «Віра»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося з позовом до Фермерського господарства «Віра» про стягнення адміністративно-господарської санкції в розмірі 21 313,33 грн. та пені в розмірі 83,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач використовує найману працю, однак ним не дотримано нормативу кількості робочих місць для працюючих інвалідів, а тому відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію та пеню за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2013 році.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву у відповідності до змісту якого позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки чинним законодавством не покладено на роботодавця обов'язок по виявленню працездатних інвалідів, що бажають працювати, натомість ФГ «Віра» вчинило всі передбачені чинним законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача заперечив проти їх задоволення.

29 травня 2014 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, погоджене представником відповідача (а.с.55).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 29.05.2014 р. та занесеної до журналу судового засідання (а.с.56), подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч.1, 3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ (далі за текстом - Закон) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно з п.2 Порядку реєстрації підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», роботодавці реєструються у відділеннях Фонду за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців.

Відповідності до п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Судом встановлено, що Фермерським господарством «Віра» 28.02.2014 р. подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2013 рік (а.с.6), відповідно до змісту якого середньооблікова кількість працівників облікового складу у 2013 році складала 15 осіб, фонд оплати праці за 2013 рік становив 319,7 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2013 році складала 21 313 грн., а норматив створення робочих місць для інвалідів складає 1 робоче місце (15 х 0,04), при цьому у 2013 році інваліди не працевлаштовані.

У відповідності до ч.1 ст.20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно з ч.1, 2 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. №5067-VI роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Натомість на підставі ч.3 ст.181 Закону Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Таким чином, Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи перелічені в ч.1 ст.18 Закону, а ті в свою чергу зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів, а тому суд вважає, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів якщо воно розробило необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, зокрема, створило робочі місця для інвалідів та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.

Як встановлено судом та підтверджено у судовому засіданні представником відповідача, протягом І півріччя 2013 року ФГ «Віра» не створено робоче місця для працевлаштування інваліда у зв'язку з чим у зазначений період не здійснювалося інформування Новомиргородського районного центру зайнятості шляхом подання звітності за формою №№-ПН.

Натомість судом встановлено, що лише у липні 2013 року ФГ «Віра» створено робоче місце обліковця призначене для працевлаштування інваліда та у період з липня по грудень 2013 року ФГ «Віра» подано до Новомиргородського районного центру зайнятості звітність «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» Форми №3-ПН (а.с.35-54).

Відтак, приймаючи до уваги, що ФГ «Віра» своєчасно не робоче місце, передбачене нормами чинного законодавства для працевлаштування інвалідів, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.20 Закону, а тому Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів правомірно визначено ФГ «Віра» адміністративно-господарські санкції у розмірі 21 313,33 грн. (319 700,00 грн. : 15 х 1).

Згідно з ч.2 ст.20 вказаного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, пп.3.4 п.3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно.

Згідно із пп.3.1. п.3 вказаного Порядку, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Зі змісту розрахунку суми адміністративно-господарських санкцій та пені встановлено, що у ФГ «Віра» середня річна заробітна плата у 2013 році становила 21 313,33 грн. (319 700,00 грн. : 15), ставка НБУ складала 9,50 %, відтак одноденний розмір пені - 0,03% (9,50 х 120 : 100 :365), а тому сума пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій визначена позивачем у розмірі 83,07 грн. ((21 313,33 грн. х 0,03%) х 9 днів) (а.с.7).

Тобто загальна сума боргу відповідача із адміністративно-господарських санкцій та пені становить 21 396,40 грн. (21 313,33 грн. + 83,07 грн.).

Разом з тим, суд вважає безпідставним посилання представника відповідача на те, що позивачем не проведено перевірку ФГ «Віра» за результатами якої було б встановлено факт недотримання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки відповідно до Положення про Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а.с.9-11), проведення таких перевірок не віднесено до завдань позивача.

Враховуючи те, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення ФГ «Віра» вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в частині дотримання нормативу робочих місць для інвалідів, зважаючи на те, що відповідачем не надано доказів сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 21 396,40 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Віра», код ЄДРПОУ 31446456 (26041, с. Мар'ївка Новомиргородського району Кіровоградської області) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 21 313,33 грн. (двадцять одна тисяча триста тринадцять грн. 33 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 83,07 грн. (вісімдесят три грн. 07 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Момонт