Постанова № 38986341, 20.05.2014, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р. Справа №818/875/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - Литвиненко В.О.,

представників відповідача - Соловей Н.О., Дєдушкіна Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про скасування рішення та повернення надмірно перерахованих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до відповідачів: Сумської митниці Міндоходів (І-й відповідач), Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (ІІ-й відповідач), в якому просить:

- скасувати рішення Сумської митниці Міндоходів від 26.02.2014р. №805130000/2014/000010/1 про коригування митної вартості товарів - валеріани лікарської (корінь різаний), заявленої ТОВ «Сумифітофармація» згідно митної декларації № 805130000/2014/001862 від 26.02.2014р.

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сумифітофармація» (р/р 26002124725 в АБ „Укргазбанк" м.Київ, МФО 320478, код СДРПОУ 31397624, ІПН 313976218190, св. № 200126310) надмірно сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 34775,96 (тридцять чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) грн. 96коп., перераховані Позивачем як попередня оплата за митне оформлення згідно митної декларації №805130000/2014/001882 від 26.02.2014 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник І -го відповідача проти задоволення позову заперечував та просив суд відмовмити у задоволенні позовних вимог з урахуванням обставин, викладених у запереченні (а.с.48-51) та зазначив, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки у поданих до митного органу документах містяться розбіжності, що унеможливлює перевірку числового значення заявленої митної вартості.

Представник ІІ-го відповідача проти позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету надмірно сплаченої суми ПДВ також заперечив з посиланням на обґрунтування викладені у письмовому запереченні (а.с.56).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 26.02.2014р. між компанією «КRAUТЕХ» (Польща) та ТОВ «Сумифітофармація» було укладено контракт №VR-160114 від 16.01.2014р., відповідно до якого позивачу було поставлено товар - валеріана лікарська (корінь різаний) в кількості 20 000кг.

На підставі зазначених документів декларантом було оформлено та подано до Сумської митниці Міндоходів митну декларацію №805130000/2014/001862 від 25.02.2014р. та застосовано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору.

Так у зазначеній декларації позивачем було задекларовано митну вартість товару - валеріана лікарська в кількості 20 000кг. за ціною 2,35 EUR/кг на загальну суму 47000,00 EUR. Згідно офіційного курсу станом на 25.02.2014р. 1 EUR = 12,413281грн., отже, вартість товару склала 583 424,21грн.

На підтвердження митної вартості товару позивачем надано митному органу пакет документів: контракт № VR -160114 від 16.01.2014р., СМR №WВ7963G/WB326AJ від 20.02.2014; фактура №03/2014 від 17.01.2014р.; свідоцтво походження №PL/MF/AK0064677 від 20.02.2014р.; сертифікат якості від 17.01.2014р., розрахунок (калькуляція) ціни від 17.01.14р., прас-лист виробника від 03.01.14р., сертифікат якості від 17.01.14р.

Однак, Сумська митниця не погодилася із вище зазначеною декларантом митною вартістю посилаючись на те, що декларантом не було подано запитані додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні показники товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

26.02.2014року посадовою особою Сумської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №805130000/2014/000010/1. Причина прийняття відповідного рішення відповідачем - використання декларантом Позивача відомостей, які не є об'єктивними та достовірно підтвердженими документально.

Зі наслідками коригування вартості товару, митна вартість вище зазначеного товару збільшилась та склала 2,9204 EUR/кг.

При цьому, відповідачем використано другорядний метод визначення вартості товару - за ціною договору щодо подібних товарів. Митну вартість визначено на підставі інформації, яка міститься в інформаційній системі щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України, а саме - було застосовано дані МД №805130000/2014/001449 від 14.02.2014р.

В подальшому, для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості зазначеного товару позивач 28.02.2014р. звернувся із заявою до Сумського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. Проф.. М.С.Бокаріуса про проведення товарознавчого дослідження з метою визначення вартості товару - валеріана лікарська.

У відповідності до висновку Сумського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 12.03.2014р. №296 найбільш ймовірна ринкова вартість товару, що ввозиться на митну територію України згідно з контрактом №VR- 160114 від 16.01.2014р (інвойс від 21.02.2014р.) станом на 26.02.2014, без урахування ПДВ, торгової (ділерскої) надбавки, складає вартість, зазначену в контракті №VR-160114 від 16.01.2014р на поставку продукції

- валеріана (корінь різаний) 2,35євро/кг, або згідно до офіційного курсу НБУ української гривні до євро станом на 26.02.2014 - 30,47грн./кг.

У відповідності до ч.8 ст.55 Митного кодексу України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

З метою підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару валеріана лікарська (корінь різаний), що надійшла на адресу позивача від компанії «KRAUTEX» (Польща) на підставі контракту, керуючись ч.8 ст.55 Митного кодексу України було направлено до митного органу копію висновку Сумського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 12.03.2014р. №296.

За результатами аналізу додаткового документу відповідач дійшов висновку, що висновок Сумського відділення при Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім.. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 12.03.2014 року №296 не може бути визначальним для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки при проведенні вартісного аналізу оцінюваного товару експертом не здійснено аналіз цін на подібні / ідентичні товари, не досліджена кон'юктура ринку.

З урахуванням того, що надані додатково документи не спростували виявлені розбіжності та не містили усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, Сумською митницею визначено митну вартість товарів з використанням другорядного методу (рішення від 26.02.2014 № 805130000/2014/000010/1 про коригування митної вартості товарів).

Суд не погоджується з вищезазначеним рішенням Сумської митниці та вважає, що позовні вимоги в частині визнання його протиправним та скасування даного рішення підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Митна справа в Україні регулюється Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, що набрав чинності 01 червня 2012 року.

Статтею 7 Митного кодексу України визначено, що державну митну справу становлять встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять.

Державна митна справа здійснюється з додержанням прийнятих у міжнародній практиці форм декларування товарів, методів визначення митної вартості товарів, систем класифікації та кодування товарів та системи митної статистики, інших загальновизнаних у світі норм і стандартів.

Правове регулювання митної вартості товарів та методів її визначення здійснюється розділом ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 «Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування» Митного кодексу України.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин 1-3 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу (ч. 4).

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 5 ст. 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частинами 7 та 8 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

З аналізу наведених норм законодавства з питань митної справи вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);2) другорядні:а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;в) на основі віднімання вартості;г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 МК України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Правову позицію з даного питання було викладено в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 року та 11.09.2012 року, зокрема в останніх було зазначено:

- «за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування цим органом переліку документів, передбачених пунктом 11 Порядку №1766, без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, суд дійшов правильного висновку про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого методу визначення митної вартості»;

- «ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості». Суд залишив в силі рішення нижчестоящих судів, яким позовні вимоги задоволені.

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару митний орган не вказав на розбіжності в поданих декларантом документах, які на його думку, впливають на значення складових митної вартості товарів та дають підстави для обґрунтованого сумніву у достовірності відомостей про митну вартість товарів.

Так, у запереченні відповідача, яке було подано до суду 16.04.2014р. (а.с.48-50) відповідач зазначає лише про те, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, заявленого по митній декларації №805130000/2014/001862 від 25.02.2014р., спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) за кодом «105-2» (контроль правильності визначення митної вартості товарів) з коментарем «Можливе зниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару, звернувши увагу на вартість ідентичних та подібних товарів», тому посадовою особою митниці, відповідно до п.2.5 наказу Держмитслужби України від 13.07.2012 №362, проведено порівняння заявленої митної вартості товарів з митною вартістю ідентичних або подібних (аналогічних), митне оформлення яких вже здійснено.

Однак, дані обставини не можуть вважатися належним правовим обґрунтуванням для прийняття відповідного рішення про коригування митної вартості. Так, в ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем було взято до уваги інформацію щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України по митній декларації №805130000/2014/001449 від 14.02.2014р.

З цього приводу слід зазначити, що за митною декларацією №805130000/2014/001449 від 14.02.2014р. визначення митної вартості визначалося митним органом також за подібними товарами шляхом винесення рішення про коригування митної вартості від 14.02.2013р. №805130000/2014/000008/1, і зазначене рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку (докази - а.с.86 - 92). За наслідками розгляду відповідної справи, Сумським окружним адміністративним судом було прийнято постанову про задоволення позовних вимог . Таким чином, посилання відповідача на зазначену декларацію є необґрунтованим.

Крім цього, суд бере до уваги те, що скоригована митним органом вартість товару на підставі рішення від 14.02.2014р. №805130000/2014/000008/1 склала 2,8121 EUR/ кг, в той час, як товар, постачання якого відбулося 26.02.2014р. з невідомих підстав скориговано посадовою особою митного органу до 2,9204 EUR /кг.

Вимога службової особи Сумської митниці про надання виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, виробника товару, інформації біржових організацій про вартість товару або сировини також вважається судом необґрунтованою , оскільки відповідачем не зазначено обставин, які ці документи повинні підтвердити.

Слід також зазначити, що відповідачем було подано до суду доповнення до заперечень (а.с.99-102) в яких відповідач посилається на певні розбіжності у інформації яку зазначено у страховому сертифікаті та рахунку-фактурі та у калькуляції - розбіжності полягають у індексі рахунку фактури (у страховому сертифікаті йдеться посилання на р.ф. №PI-03/2014, до митного оформлення надано р.ф. PL - 03/2014).

Однак, дані заперечення також судом не приймаються, оскільки дані розбіжності (навіть якщо вони і є) були зазначені відповідачем у другому відзиві на позовну заяву, який подано до суду лише 14.05.2014р., однак доказів того, що саме ці розбіжності стали підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості відповідачем не надано. Крім цього, відповідачем не доведено, що такі розбіжності впливають саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Таким, чином, на думку суду, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Оцінивши подані декларантом документи в сукупності митний орган мав можливість встановити як умови поставки, так і дійсну вартість товару, що поставлявся.

Об'єктивна можливість застосування першого методу не була спростована відповідачем. Розбіжності, на які посилається митний орган, не беруться судом до уваги, оскільки митним органом не здійснений повний та всебічний аналіз поданих позивачем документів.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Вирішуючи спір по суті, суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним рішень.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Сумифітофармація» в частині скасування рішення Сумської митниці Міндоходів від 26.02.2014р. №805130000/2014/000010/1 про коригування митної вартості товарів - валеріани лікарської (корінь різаний), заявленої ТОВ «Сумифітофармація» згідно митної декларації № 805130000/2014/001862 від 26.02.2014р., є правомірними, обґрунтованими і. відповідно, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сумифітофармація» надмірно сплаченої суми податку на додану вартість в розмірі 34775,96грн., що були перераховані Позивачем як попередня оплата за митне оформлення згідно митної декларації №805130000/2014/001882 від 26.02.2014 р., слід зазначити наступне:

Згідно з ч. 1 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Статтею 43 Податкового кодексу України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Натомість, доказів того, що позивач звертався з відповідною заявою про повернення надмірно сплаченого ПДВ позивачем до суду не надано.

Крім цього, суд враховує позицію Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, яку викладено у постанові від 17.12.2013р. (копія в справі - а.с.57-59) в якій зроблено висновок, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановлено законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ТОВ «Сумифітофармація» щодо стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми податку на додану вартість в розмірі 34775,96 грн. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Сумської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про скасування рішення та повернення надмірно перерахованих коштів -задовольнити частково.

Скасувати рішення Сумської митниці Міндоходів від 26.02.2014р. №805130000/2014/000010/1 про коригування митної вартості товарів.ї

В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 26.05.2014р.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець