Ухвала суду № 38985970, 07.05.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3159/14-к

Провадження № 1-кп/638/300/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Цвірюка Д.В.,

за участю секретаря Долгової К.С.,

прокурора Петрушко Д.В.,

представника цивільного позивача ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м.Харкові клопотання представника цивільного позивача про забезпечення позову по кримінальному провадженню № 12014220480000123 від 11.01.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова знаходиться кримінальне провадження № 12014220480000123 від 11.01.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

До суду надійшла заява представника цивільного позивача про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на все майно, яке належить ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник цивільного позивача заяву підтримав, просив задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні вважав клопотання необґрунтованим.

В судовому засіданні обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає її необґрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями частини 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, ции Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Так, загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Як роз'яснено в п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суддя не вбачає підстав та необхідності для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки не надано даних про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Не надано підтвердження того, що змінилися певні обставини, які обґрунтовують необхідність забезпечення позову, представник цивільного позивача не довів наявність підстав для забезпечення позову, не надав відповідні для цього докази, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 128 КПК України, ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву представника цивільного позивача про забезпечення позову по кримінальному провадженню № 12014220480000123 від 11.01.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий:суддя Д.В. Цвірюк