Рішення № 38984181, 20.05.2014, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

20 травня 2014 року Справа № 913/938/14

Провадження №1/913/938/14

За позовом позивача - Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго"

до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 22685 грн. 57 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Колпакова Г.О.

У засіданні брали участь:

від позивача - Семендяєв О.С., представник за довіреністю від 10.12.2014 № 141д;

від відповідача - не прибув;

Суть спору: про стягнення з відповідача 20808 грн. 38 коп. боргу (за період з вересня 2011 року по січень 2014 року), 739 грн. 05 коп. 3% річних (за період з жовтня 2011 року по січень 2014 року), 1138 грн. 14 коп. пені, які утворились при розрахунках за договором № 1046 про постачання теплової енергії від 20.09.2011.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представник у судове засідання не прибув.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані позивачем документи, вислухавши його представника, суд дійшов до наступного.

Так, правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання".

У відповідності до ст. 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Основними обов'язками споживача теплової енергії та теплопостачальної організації є своєчасне укладання договору на постачання теплової енергії.

Підставою позову у даній справі є порушення відповідачем умов договору про постачання теплової енергії від 20.09.2011 № 1046 (арк. справи 23-32), укладеного між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" /позивачем/ та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 /відповідачем/, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання поставляти теплову енергію споживачу у межах необхідних розрахункових та договірних обсягів, а споживач зобов'язався оплачувати її не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, що передбачено п. 7.3 договору.

Строк дії вказаного договору визначено сторонами до 01.09.2014, а у частині проведення розрахунків - до їх повного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору по ній є заборгованість, яка утворилась за даними позивача за період з жовтня 2011 року по січень 2014 року у сумі 20808 грн. 38 коп., у зв'язку з чим нараховані додаткові вимоги до суми боргу - 739 грн. 05 коп. 3% річних (за період з жовтня 2011 року по січень 2014 року) та 1138 грн. 14 коп. пені на підставі умов договору та ст. 625 ЦК України.

Встановивши фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими не повністю, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, при розгляді справи судом встановлено, що поставку теплової енергії позивачем відповідачеві на виконання умов договору від 20.09.2011 № 1046 (за період з жовтня 2011 року по січень 2014 року на загальну суму 21175 грн. 14 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема, оформленими позивачем рахунками з теплопостачання, доданими до справи, та актами на включення (відключення) опалення за спірні періоди.

За умовами п. 7.3 договору оплата за надані послуги має здійснюватися не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як свідчить розрахунок суми боргу, оплату теплової енергії у спірний період відповідач здійснював частково на порушення умов договору, тому утворилась заборгованість у сумі 20808 грн. 38 коп. та позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Як передбачено ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Відповідач у встановлений умовами договору строк борг не сплатив.

Таким чином матеріалами справи підтверджений та господарський суд встановлює факт прострочення сплати відповідачем та наявності з його боку заборгованості перед ЛМКП "Теплокомуненерго" у сумі 20808 грн. 38 коп.

Щодо стягнення 739 грн. 05 коп. 3% річних (за період з 21.11.2011 по 25.03.2014), то вимоги позивача також є обґрунтованими та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачена сторонами п. 8.2.1 укладеного договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що за уточненим розрахунком позивача складає 363 грн. 88 коп.

У решті вимог по пені слід відмовити, оскільки ці вимоги розраховані з порушенням ч. 6 ст. 232 ГК України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню на суми 20808 грн. 38 коп. боргу за послуги теплопостачання, 739 грн. 05 коп. 3% річних та 363 грн. 88 коп. пені з віднесенням на відповідача витрат по судовому збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н. ІНФОРМАЦІЯ_1), АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, вул. Куракіна, буд. 23а, ідент. код 24047779 - 20808 грн. 38 коп. боргу, 739 грн. 05 коп. 3 % річних, 363 грн. 88 коп. пені та 1764 грн. 64 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти пені відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 22.05.2014.

Суддя Н.М.Зюбанова