Рішення № 38984026, 02.06.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/2492/12-ц Головуючий у 1-й інст. Маслак Віта Петрівна

Категорія 52. 53 Доповідач Кочетов Л. Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Снітка С.О., Худякова А.М.,

за участю секретаря Ходаківської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Промислове підприємство „Пищепром" про визнання наказу недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 лютого 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2011 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначила, що згідно з наказом виконуючого обов"язки генерального директора ВАТ „Молочник" № 330 від 31.12.2010 року вона була звільнена з роботи з посади костилянки господарського відділу у зв"язку із скороченням штату. Зазначає, що з 12.08.2003 року працює на підприємстві та при звільненні не враховані норми ст.42 КЗпП України щодо переважного права залишення на роботі, оскільки у господарському відділі лише в неї на утриманні є малолітня дитина. Крім того, при звільненні їй не було видано трудову книжку та не були проведені відповідні виплати. Ці всі порушення з боку відповідача спричинили їй душевні страждання та завдано значної психологічної травми, звільнення з роботи змусило її змінити звичний спосіб життя, сім"я втратила єдиний засіб для існування, вона поставлена у вкрай тяжке матеріальне становище. Тому просила визнати наказ про її звільнення недійсним, поновити на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в сумі 15 тис. грн.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 04.02.2014 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та постановити нове про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням загальних зборів ВАТ «Молочник» від 24.12.2010 року, та винесеним на підставі рішення зборів наказом від 31.01.2011 року №11 ВАТ «Молочник» перейменовано на ВАТ «Промислове підприємство «Пищепром» (т.1 а.с. 256 - 258, т. 2 а.с. 2). Відповідні зміни внесені до Статуту підприємства та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 1 а.с. 169 - 175).

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що підприємства ВАТ «Молочник» не існує, а до ВАТ «Пищепром» позовні вимоги не заявлені.

З таким висновком суду погодитись не можна, поскільки він протиречить вищевказаним обставинам.

Зміна назви підприємства не тягне за собою зміни прав та обов»язків сторін та не потребує заміни сторони у справі, а тому вказана обставина не може бути підставою для відмови у позові.

Як вбачається із матеріалів справи, 12.08.2003 року позивач була прийнята на посаду кастелянтки у ВАТ «Молочник» (т.1 а.с. 9).

Наказом № 131/1 від 30.09.2010 року по ВАТ «Молочник» внесено зміни до штатного розкладу, згідно з якими було скорочено переважну більшість посад на підприємстві. У тому числі і всі посади кастелянток (т. 1 а.с. 15-24).

У той же день в.о. генеального директора звернувся з поданям до профкому підприємства про надання зоди на звільнення працівнмиків із скорочуваних посад, в тому числі і позивача (т. 1 а.с. 25-50).

28 та 29 жовтня 2010 року позивач була повідомлена про наступне звільнення (т. 1 а.с. 81, 83).

06.12.2010 року профком надав згоду на звільнення ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 84).

Наказом № 330-к від 31.12.2010 року по ВАТ «Молочник», позивач була звільнена з роботи на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України у зв»язку із скороченням штатів (.т. 1 а.с. 85).

У відповідності до вимог п.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із положеннями ст. 49-2 КЗпП, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Як вбачається із штатного розкладу ВАТ «Молочник» від 31.12.2010 року, будь-яких вільних посад, які могли б бути запропоновані позивачу, на підприємстві на момент звільнення не було (т. 1 а.с. 87-89).

Оскільки скорочувалися всі посади кастелянток, наявність переваг позивача при вивільненні, врахована бути не могла.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі є безпідставними.

Безпідставними є також позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, так як є похідними від вищевказаних.

Оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія судів вважає, що рішення підлягає скасуванню з постановленням нового - про відмову у позові з інших підстав.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 04 лютого 2014 року скасувати та постановити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ „Промислове підприємство „Пищепром" про визнання наказу недійсним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди відмовити за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Судді