Постанова № 38981377, 29.05.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5545/14-а

2-а/357/182/14

П ОС Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 2 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення ДАІ з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району підпорядковане УДАІ ГУ МВС України в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 07.04.2014 року інспектором ДПС Гагаріновим В.Ю. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення та накладено на нього стягнення за ч.1 ст.126 КУПАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за те, що він керував транспортним засобом ROVER н.з. НОМЕР_1 по вул. Котляревського в м. Білій Церкві, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії на право керування даним транспортним засобом. Цю постанову позивач вважає протиправною, оскільки в його діях відсутній склад даного адміністративного правопорушення. Дійсно, його посвідчення водія було вилучено працівниками ДАІ та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, 07.04.2014 року він разом з водієм ОСОБА_3 , який був за кермом автомобіля ROVER, вдруге приїхав до відділу ДАІ з метою отримання вилученого раніше посвідчення водія, отже, за кермом даного транспортного засобу він не знаходився, більш того, в той час, що зазначений в протоколі про адмінправопорушення, автомобіль перебував на території стоянки відділу ДАІ. Позивач просив суд скасувати постанову про притягнення його до адмінвідповідальності від 07.04.2014 року серії ПС1 № 335713 та провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КупАП.

В суді позивач підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надано письмові заперечення на позов інспектора взводу ДПС Гагарінова В.Ю. з клопотанням щодо розгляду справи без його участі, до заперечень додано відеозапис від 07.04.2014 року.

Заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, наданий представником відповідача відеозапис, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову належить відмовити з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що 07.04.2014 року інспектором взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району підпорядковане УДАІ ГУ МВС України в Київській області Гагаріновим Віталієм Юрійовичем винесено постанову серії ПС1 № 335713 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КупАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ним п.2.1 ПДР України, а саме за те, що він 07.04.2014 року по вул. Котляревського в м. Білій Церкві керував транспортним засобом ROVER н.з. НОМЕР_1, не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії на право керування даним транспортним засобом, що слідує з копії вказаної постанови .

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

За п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.126 КупАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), що тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вказано в п.2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст.251 КпАПУ доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В даному випадку підставою для винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є фіксування правопорушення в протоколі про адмінправопорушення.

Як вбачається з копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2 № 405346, його складено 07.04.2014 року о 15 год.05 хв. інспектором взводу ДПС Гагаріновим В.Ю., позивач був ознайомлений з протоколом, отримав його копію, про що свідчить його підпис на протоколі, також позивач вказав в протоколі на те, що з порушенням не згодний, оскільки його транспортний засіб знаходився на стоянці МРЕВ ДАІ.

За ч.1 ст.256 КпАПУ у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

В даному протоколі вказано і свідків правопорушення - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, їх адреси, свідки розписалися в протоколі, чим підтвердили достовірність викладених в ньому обставин.

Як передбачено ст.245 КпАПУ, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КпАПУ орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає необгрунтованими посилання позивача на те, що оскаржувану постанову винесено за відсутності доказів скоєння ним адміністративного правопорушення.

Як вказано вище в постанові, одним із доказів по справі є протокол про адміністративне правопорушення, в якому відображено фактичні дані, що мають значення для вирішення даної справи.

Крім того, відповідачем до суду надано відеозапис, з якого вбачається, що 07.04.2014 року водій ОСОБА_1, знаходячись за кермом автомобіля ROVER н.з. НОМЕР_1 , розпочав рух транспортного засобу, який до цього стояв біля приміщення МРЕВ ДАІ по вул.Котляревсько в м.Білій Церкві, його зразу ж зупинив інспектор взводу ДПС, посвідчення на право керування даним транспортним засобом у позивача було відсутнє.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про міліцію» для виконання покладених обов'язків працівникам міліції надається право проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку, як допоміжний засіб попередження протиправих дій та розкриття правопорушень.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем надано належні докази, якими підтверджується факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 126 КупАП.

Крім того, сам позивач в суді не заперечував того, що дійсно в той час, коли його транспортний засіб зупинив інспектор ДПС, у нього не було посвідчення на право керування цим транспортним засобом, оскільки це посвідчення було вилучено працівниками ДАІ в жовтні 2013 року за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Посилання позивача на те, що за кермом автомобіля був інший водій ОСОБА_3, не можуть прийматися судом до уваги, оскільки доказів щодо цього суду не надано, а з відеозапису, дослідженого в судовому засіданні, вбачається, що за кермом автомобіля, який розпочав рух, знаходився саме позивач.

За ст.293 КпАПУ орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

А тому проаналізувавши докази по справі, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову було винесено уповноваженою особою в межах її компетенції, вид адмінстягнення обрано в межах санкції статті КУпАП, факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення підтверджено належними та допустимими доказами, посадовою особою при винесенні постанови було з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не було також порушено порядок і строки розгляду справи.

Отже, підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адмінвідповідальності від 07.04.2014 року серії ПС1 № 335713 та закриття провадження по справі суд не вбачає і відмовляє в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 126, 245,251, 256, 258, 268, 272, 277, 280,293 КУпАП , п. 2.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 року № 1306 /зі змінами/, ст.ст.6,17,18, 71, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову -відмовити.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя А. М. Дмитренко