Ухвала суду № 38975624, 08.05.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -ц/796/5388/2014 року Головуючий у 1-й інстанції:Кушнір С.І.

Доповідач: Чобіток А.О.

Ухвала

Іменем України

08 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - судді Чобіток А.О..

суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.

при секретарі - Лужецькій І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1,подану в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 06 березня 2014 року в справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції в м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.11.2012 року та звільнення майна з-під арешту ,-

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2013 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою,в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції в м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.11.2012 року ВП 353373335 в частині накладення арешту на його майно,що перевищує суму боргу в розмірі 813875,06 грн. та зобов»язати ВДВС Солом»янського районного управління юстиції в м. Києві винести постанову про звільнення майна з-під арешту,а саме: майнові права на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1,які йому належать.

В обґрунтування скарги зазначає,що на виконанні ВДВС Солом»янського районного управління юстиції в м. Києві знаходиться виконавче провадження № 353373335 з виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 03.10.2012 року, яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 813875,06 грн. і постановою державного виконавця від 23.11.2012 року накладено арешт на все його майно. Постановою державного виконавця про звільнення його рухомого майна з-під арешту від 25.02.2013 року встановлено,що він є власником будинку АДРЕСА_2 вартістю 1 504771,0 грн..

Посилаючись на те, що 14.08.2013 року між ним та ОСОБА_5 було укладено договір відступлення права вимоги,за яким ОСОБА_5 набуває право вимоги, передбачене договором інвестування нежитлового приміщення за адресою:АДРЕСА_1, які йому належать, ОСОБА_2 просив скасувати вказану постанову державного виконавця від 23.11.2012 року,яка унеможливлює сплатити борг у добровільному порядку та порушує його права на розпорядження належним йому майном.

УхвалоюСолом»янського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення скарги. Зазначає, що судом не врахована та обставина, що оскаржуваною постановою накладено арешт на майно боржника, вартість якого значно перевищує суму боргу і унеможливлює сплатити борг у добровільному порядку та порушує його права на розпорядження належним йому майном.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника ВДВС Солом»янського районного управління юстиції у м.Києві, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що рішенням апеляційного суду м. Києва від 03.10.2012 року, яке набрало законної сили , з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягнуто 813 875 грн. 06 коп. .

23.11.2012 року на підставі виконавчого листа № 2609/8234, виданого 15.11.2012 року , державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом»янського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 35337335 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 813 875 грн. 06 коп. .

23.11.2012 року постановою державного виконавця ВДВС Солом»янського районного управління юстиції у м. Києві накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 в межах суми стягнення 813 875 грн. 06 коп..

Постановою державного виконавця ВДВС Солом»янського районного управління юстиції у м. Києві від 27.02.2013 року відкрито виконавче провадження № 36764915 з виконання виконавчого листа № 6-755/212, виданого 20.02.2013 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості в сумі 1 252 175,06 грн. та в цей же ж день винесено постанову про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_2 в межах суми боргу.

Постановою від 07.03.2013 року об»єднано виконавчі провадження у зведене виконавче провадження № 39450474.

Рішення суду за об»єднаними виконавчими провадженнями ОСОБА_2 не виконано.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_2 від 23.11.2012 року в межах суми стягнення 813 875 грн. 06 коп. , державним виконавцем ВДВС Солом»янського РУЮ у м.Києві була вчинена відповідно до закону і права заявника не було порушено.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є законним та обґрунтованим , відповідним нормам процесуального права та вимогам Закону України «Про виконавче провадження» .

Частиною 1 ст. 6, частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частин 1,2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно з ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Як вже зазначалось вище, постановою державного виконавця від 23.11.20123 року, державним виконавцем накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 в межах суми стягнення , визначеного судовим рішенням, тобто накладення арешту на майно боржника відбулось відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та в межах повноважень державного виконавця.

На підставі викладеного ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави до скасування якої відсутні.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,312-315,319, 383,387 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1,подану в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Солом»янського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: