Рішення № 38965898, 15.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1569/13 15.05.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега"

до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 42417,00 грн.

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Гумега О.В.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

від позивача: Різунов Р.С. (дов.№70/3ОВ від 27.12.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Омега" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу у розмірі 42417,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв"язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2013 порушено провадження у справі № 910/1569/13 та призначено її до розгляду на 21.02.2013 року.

15.02.2013 2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) надійшла відповідь із інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2013 року.

У судовому засіданні 21.02.2013 судом оголошено перерву до 28.03.2012 року.

Під час судового засідання 28.03.2013 представник відповідача подав до суду заяву про призначення експертизи, мотивуючи її тим, що існують розбіжності у визначенні суми матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу марки «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1.

За результатами розгляду справи, судом призначена судова автотоварознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та покладено витрати по її проведенню на відповідача.

Ухвалою суду від 28.03.2013 суд продовжив провадження у справі на п'ятнадцять днів та зупинив провадження до проведення судової автотоварознавчої експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.

29.08.2013 відділом діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 910/1569/13 та ухвала від 28.03.2013 без виконання у зв'язку із не забезпеченням попередньої оплати за проведення експертизи.

Ухвалою суду від 30.08.12 поновлено провадження у справі № 910/1569/13 та призначено справу до розгляду на 12.09.13 року.

12.09.13 за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу про призначення колегіального розгляду справи у складі трьох суддів.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 12.09.2013 визначено для розгляду справи № 910/12200/13 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Літвінова М.Є. та Гумега О.В.

Ухвалою суду від 12.09.13 справа № 910/1569/13 прийнята до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначена до розгляду на 03.10.13 року.

У зв'язку із перебуванням судді Літвінової М.Є. у відпустці, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва справу № 910/1569/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Гумега О.В. та Картавцева Ю.В.

Ухвалою суду від 03.10.13 справу № 910/1569/13 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено до розгляду на 03.10.13 року.

За результатами розгляду справи у судовому засіданні 03.10.2013, судом призначена судова автотоварознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 03.10.13 зупинено провадження у справі №910/1569/13 до проведення судової автотоварознавчої експертизи та повернення справи до Господарського суду міста Києва.

Відділом діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 910/1569/13 та ухвала від 28.03.2013 без виконання у зв'язку із неможливістю надати висновок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 поновлено провадження у справі №910/1569/13 та призначено її до розгляду на 13.02.2014 року.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 у зв'язку із перебуванням судді Картавцевої Ю.В. у відпустці, справу № 910/1569/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Гумега О.В. та Літвінова М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2014 справу № 910/1569/13 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено до розгляду на 13.02.2014 року.

За результатами розгляду справи у судовому засіданні 13.02.2014, судом призначена судова автотоварознавча експертиза, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 13.02.14 зупинено провадження у справі №910/1569/13 до проведення судової автотоварознавчої експертизи та повернення справи до Господарського суду міста Києва.

Відділом діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва отримано від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 910/1569/13 та висновок експерта.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 поновлено провадження у справі №910/1569/13 та призначено її до розгляду на 15.05.2014 року.

У судовому засіданні 15.05.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2011 між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Омега» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено Договір №015-07-2740-11 добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем за даним договором виступає філія «Центральне РУ» АТ Банк «Фінанси та Кредит». (а. с. 4-5)

Відповідно до довідки №9019045 про дорожньо-транспортну пригоду, 08.06.2012 на Набережному шосе у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 (страхувальник), та транспортним засобом марки "Skoda", державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 (а. с. 7)

Дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, якого постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2012 у справі №3-3442/12 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 6)

11.06.2012 Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, у якій зазначив, що суму страхового відшкодування просить виплатити на рахунок СТО. (а. с. 24)

Наявним у матеріалах справи листом №304/КА від 06.08.2012 вигодонабувач за договором №015-07-2740-11 - філія «Центральне РУ» АТ Банк «Фінанси та Кредит» надав згоду на переахування страхового відшкодування на рахунок СТО. (а. с. 8)

Вартість матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, визначена позивачем на підставі звіту №2810-додатковий від 07.07.2012 та калькуляції до нього, складеного суб'єктом підприємницької діяльності Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (а. с. 10-23)

08.08.2012 позивачем на підставі вищезазначених документів складено страховий акт №9205-Т та розрахунок до нього, із визначенням страхового відшкодування у розмірі 42417,00 грн. (а. с. 9)

Позивач, відповідно до заяви вигодонабувача, перерахував на рахунок СТО ТОВ «Тайм-ТМ» суму страхового відшкодування у розмірі 42417,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2551 від 14.08.2012 року. (а. с. 8)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки "Skoda", державний номер НОМЕР_3, на момент скоєння ДТП застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (відповідач у справі), за полісом №АВ2488097, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 40)

Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою №3589 від 10.10.2012 про сплату страхового відшкодування, однак коштів станом на день розгляду справи судом так і не отримав. (а. с. 27)

Водночас, відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти визначеної позивачем суми страхового відшкодування, зауважуючи на розрахунку коефіцієнту фізичного зносу ТЗ ТЗ "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1. На підтвердження своїх заперечень, відповідачем проведено власний розрахунок вказаного коефіцієнту, на основі якого відповідач вважає обґрунтованою суму страхового відшкодування у розмірі 33405,63 грн. (а. с. 46-49)

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).

Наявною у матеріалах справи постановою Печерського районного суду м. Києва від 12.07.2012 у справі №3-3442/12 встановлено вину ОСОБА_4 у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди під час керування ТЗ "Skoda", державний номер НОМЕР_3. (а. с. 7)

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки "Skoda", державний номер НОМЕР_3, на момент скоєння ДТП застрахована Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (відповідач у справі), за полісом №АВ2488097, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 40)

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач - Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Разом з тим, згідно з п.п.2.4,7.38,7.41 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003р. за №1074/8395 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД, 7 років - для інших легкових КТЗ, 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД тощо. Значення коефіцієнта фізичного зносу, який підлягає усуненню, не може перевищувати 0,7. Для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення Е з приймається рівним 0,7. Для КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років у випадку виконання капітального ремонту КТЗ впродовж двох років до дати оцінки Е з підлягає розрахунку за формулою (13) і його значення приймають не менше 0,5.

Водночас, як роз'яснено в п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Не може вважатися актом судової експертизи висновок спеціаліста, наданий заявникові (юридичній чи фізичній особі) на підставі його заяви, - навіть якщо відповідний документ має назву "висновок судового експерта" або подібну до неї, оскільки особа набуває прав та несе обов'язки судового експерта тільки після одержання нею ухвали про призначення експертизи.

Виходячи з наведеного, оскільки у матеріалах справи наявні надані кожною зі сторін судового провадження власні розрахунки коефіцієнту фізичного зносу та визначення вартості матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, судом призначалась судова автотоварознавча експертиза у справі.

Згідно висновку експерта №2962/14-54 від 08.04.2014, розмір матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, становить 39596,24 грн.

Положеннями статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов"язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Наведеною статтею також визначено, що при страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено договором страхування.

При цьому, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Також зазначена стаття визначає, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого Господарського суду України від 11.04.2013 у справі №5011-23/10750-2012.

У зв'язку із вищенаведеними нормами чинного законодавства та наявним у матеріалах справи висновком судової автотоварознавчої експертизи, суд зазначає, що страхове відшкодування підлягає сплаті відповідачем обмежено, а саме в межах визначеною судовою експертизою вартості матеріального збитку, спричиненого власнику ТЗ "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, у розмірі 39596,24 грн.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договору страхування.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із умовами полісу №АВ2488097, розмір франшизи становить 00,00 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування після зменшення на суму франшизи залишається незмінним.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4, після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відтак, як передбачено частиною 5 статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного суд зазначає, що оскільки витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи покладались судом на відповідача, то, відповідно до статті 49 ГПК України, вони мають бути розподілені між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" про відшкодування матеріальної шкоди у порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01004, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 15/2, ідентифікаційний код 16467237 - 01042, провулок Новопечерський, 19/3) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, будинок 17-А, ідентифікаційний код 21626809) 39596 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто шість) гривень 24 копійки страхового відшкодування та 1606 (одну тисячу шістсот шість) гривень 08 копійок судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (04053, місто Київ, вулиця Обсерваторна, будинок 17-А, ідентифікаційний код 21626809) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (01004, місто Київ, вулиця Червоноармійська, будинок 15/2, ідентифікаційний код 16467237) 142 (сто сорок дві) гривні 45 копійок витрат на проведення судової експертизи.

В інший частині позову - відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15.05.2014 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено та підписано 20.05.2014 року

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя О.В. Гумега

Суддя М.Є. Літвінова