Постанова № 38965612, 22.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

22 травня 2014 року № 826/5724/14

За позовомОСОБА_1 доВідділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києвіпро визнання протиправною бездіяльності, скасування постанови

Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві Петрусенко Г.О., Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві та просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві Петрусенко Ганни Олександрівни та відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2011 р. (виконавче провадження № 32285340);

2. Постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві Петрусенко Ганни Олександрівни від 30 грудня 2013 р. у виконавчому провадженні № 32285340 скасувати.

Ухвалою суду від 13.05.2014 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача - Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, оскільки згідно з вимогами ч.3 ст.181 КАС України, належним єдиним відповідачем по справі є зазначений орган.

Відповідач 15.05.14 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи та необхідність надання суду матеріалів виконавчого провадження № 32285340, проте до суду не з'явився, заяв клопотань та витребуваних матеріалів суду не надав.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

З огляду на скорочені строки розгляду справи суд вирішує її на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення наявних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Як вбачається судом з постанови про відкриття виконавчого провадження №32285340 від 27.04.2012 року згідно виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 13.04.2012 року № 2а-14009/10/2670 КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» є боржником. За цим виконавчим листом судом було зобов'язано боржника розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.09.2009 року та надати відповідь у порядку і строки встановлені законом.

Постановою від 30.12.2013 року ВП №32285340 старшого державного виконавця Петрусенко Г.О. було повернуто виконавчий документ стягувачеві (далі - оскаржуване рішення ). Зі змісту вказаної постанови судом встановлено, що вона мотивована тим, що з 01.01.2013 року функції щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна делеговані Державній реєстраційній службі України.

Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням, оскільки судове рішення, на підставі якого видавався виконавчий лист 13.04.2012 року № 2а-14009/10/2670, фактично не виконане. При цьому державним виконавцем не вчинено всіх можливих дій, які покликані забезпечити повне і примусове виконання судового рішення, у зв'язку з чим просить визнати бездіяльність державного виконавця протиправною.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 606-XIV від 21.04.19991; далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.2. ст. 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Стаття 75 Закону визначає загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Так, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону. У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України (ч.1.ст.5 Закону).

Згідно ст. 90 Закону за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця фізичними, юридичними чи посадовими особами, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця винні особи несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається судом зі змісту оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.12.13 року судове рішення на виконання якого було видано виконавчий лист Окружного адміністративного суду міста Києва 13.04.2012 року № 2а-14009/10/2670 по суті не виконано. Доказів розгляду боржником і надання відповіді на заяву позивача від 24.09.2009 року суду не надано.

Так само не надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття усіх можливих і необхідних для виконання боржником судового рішення заходів, передбачених Законом (з огляду на тривалий строк виконавчого провадження: відкрито 27.04.2012, а повернуто 30.12.2013).

Вказане зумовлює наявність усіх підстав для задоволення позову з урахуванням положень ч.3. ст. 181 КАС України, відповідно до якої відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2011 року у виконавчому провадженні № 32285340.

Визнати протиправною і скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві від 30 грудня 2013 року Петрусенко Г.О. про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні № 32285340.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк