Рішення № 38963412, 19.05.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2014 р.Справа № 916/847/14

За позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору оренди та виселення

Суддя Панченко О.Л.

Представники:

від позивача Березнякова І.В.;

від відповідача не з`явився

Суть спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 25.07.2001р. № 257/202, укладений між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, виселити відповідача з нежилого підвального приміщення, загальною площею 4,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення від 25.07.2001р. № 257/202, а саме відповідач в порушення п. 4.7 зазначеного договору не застрахував орендоване приміщення в порядку, визначеному чинним законодавством, копій відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного зобов'язання, позивачу не надав, орендну плату перераховує несвоєчасно.

Відповідач заперечень щодо позову не подав. Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

Беручи до уваги, що:

25.07.2001р. між Київською районною адміністрацією Виконкому Одеської міської ради (надалі - „Орендодавець") та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - „Орендар") був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 257/202, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення - підвал, загальною площею 4,2 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, з метою розміщення складу аптеки. Строк дії договору оренди визначений з 25.07.2001р. по 26.07.2006р. (п. 1.2 договору). Орендар вступає у володіння та користування приміщенням одночасно з підписанням сторонами договору та Акта прийому-передачі вказаного приміщення (п. 2.1 договору). Розмір орендної плати передбачений розділом 3 договору оренди та додатковими погодженнями до договору. Орендна плата перераховується Орендодавцю щомісячно, не пізніше 15 числа поточного місяця (п. 3.1 договору). Відповідно до п. 4.7 договору, крім своєчасного внесення орендної плати, Орендар зобов'язаний застрахувати орендоване приміщення в порядку, визначеному чинним законодавством. Договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 9.3 договору).

Додатковим погодженням № 3 від 28.03.2007р. до договору оренди нежитлового приміщення № 257/202 від 25.07.2001р. у тексті договору назву Орендодавця - Київська районна адміністрація змінено на Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради; строк дії договору продовжений до 28.09.2007р.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Враховуючи, що жодною зі сторін протягом місяця після закінчення терміну дії договору не було заявлено про припинення договору оренди, договір був продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Однак відповідач не виконує умови договору належним чином, оскільки порушує вимоги щодо страхування об'єкту оренди. Підвальне приміщення загальною площею 4,2 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, було застраховано лише з 15.01.2002р. по 14.01.2003р., що підтверджується договором страхування № 140 від 11.01.2002р. Також в порушення вимог п. 3.1 договору оренди відповідач орендну плату перераховує несвоєчасно.

За таких обставин, у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язків, передбачених п. 3.1, п. 4.7 договору, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 25.07.2001р. № 257/202, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, виселити відповідача з нежилого підвального приміщення, загальною площею 4,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі з договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч. 2 ст. 598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Пунктом 9.3 договору оренди сторони визначили, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Частиною 3 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушуються істотні умови договору оренди, а саме не застраховано орендоване приміщення на весь термін дії договору оренди, позивачу не надано копій відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного зобов'язання, відповідач орендну плату перераховує несвоєчасно.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 25.07.2001р. № 257/202 обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди (ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна").

Враховуючи розірвання судом договору оренди нежитлового приміщення від 25.07.2001р. № 257/202, позовні вимоги позивача в частині виселення фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з нежилого підвального приміщення, загальною площею 4,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у розмірі 2436 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 25.07.2001р. № 257/202, укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

3. Виселити фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з нежилого підвального приміщення, загальною площею 4,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

4. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Артилерійська,1, код ЄДРПОУ 26302595) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.

Накази видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 26.05.2014р.

Суддя Панченко О.Л.