Рішення № 38963336, 20.05.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.2014 Справа № 905/2312/14

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд Поділ – Інвест», м. Київ

до відповідача: Центру первинної медико-санітарної допомоги міста Сніжне, Донецька область, м. Сніжне

про: стягнення заборгованості у розмірі 28918, 86 грн.

За участі представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фонд Поділ – Інвест», м. Київ, звернулось до господарського суду з позовом до Центру первинної медико-санітарної допомоги міста Сніжне, Донецька область, м. Сніжне про стягнення заборгованості у розмірі 28918, 86 грн., а саме: 26056,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 443,32 грн., пені у розмірі 1921,06 грн., інфляційних витрат у розмірі 497,68 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору на закупівлю товарів №829 від 20.09.2013р., спеціфікація від 05.09.2014р., рахунок-фактура № СФ-00557 від 05.09.2013р., видаткова накладна № И-1029 від 05.09.2013р., акт приймання-передавання медичних імунобіологічних препаратів.

Представник позивача 23.04.2014 р. надав через канцелярію господарського суду Донецької області заяву про збільшення позовних вимог.

Представник позивача 19.05.2014 р. через канцелярію суду в порядку ст. 22 ГПК України надав заяву про уточнення позовних вимог станом на 22.04.2014 р. Просив стягнути з відповідача 26056,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 550,41 грн., пені у розмірі 1670,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 1980,32 грн.

Суд розглядає позовні вимоги згідно з наданою заявою.

20.05.2014 р. представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого повідомлено про формування суми боргу за спірний період внаслідок недостатнього фінансування та здійснення фінансування за рахунок місцевого бюджету при наявності асигнувань. Позовні вимоги в частині основного боргу відповідач визнав у повному обсязі. Проти задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 550,41 грн., пені у розмірі 1670,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 1980,32 грн. Просили провести розгляд справи без присутності представників відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

20.09.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд Поділ – Інвест» (Постачальник) та Центром первинної медико-санітарної допомоги міста Сніжне (замовник) був укладений договір на закупівлю товарів №829 (надалі Договір), відповідно до якого Постачальник зобов’язується у 2013 р. поставити замовникові товари, визначені у даному договорі (специфікаціях), а замовник –прийняти і оплатити такі товари: алерген туберкульозний очищений у ст.розведенні. Означений договір підписаний сторонами без зауважень.

За умов п. 10.1 договору він набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013 р.

Ціна договору становить 42342,30 грн. без ПДВ. (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником вісля предявлення постачальником рахунка а оплату товару, розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах попередньої оплати.

Згідно п. 5.1. договору термін поставки товарів до 7 днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Місце поставки товару: 86584, Донецька область, м. Сніжне, вул. Квітки, 1 (п. 5.2. договору).

До обов’язку замовника п. 6.1. договору віднесено, зокрема, своєчасна та в повному обсязі сплата за поставлені товари.

Сторонами підписана специфікація від 05.09.2014р. до договору №829 від 20.09.2013р. відповідно до якої узгоджено, зокрема, найменування, кількість, ціну продукції, загальна сума у розмірі 42342,30 грн. без ПДВ.

На виконання умов договору відповідачу виставлено рахунок-фактуру № СФ-000557 від 05.09.2013 р.

05.09.2013 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 26056,80 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № И-1029, належним чином засвідчена копія якої міститься у матеріалах справи.

Факт поставки товару та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується відміткою на накладній № И-1029 від 05.09.2013 р. про отримання товару представниками відповідача за дорученням №54 від 05.09.2013 р., актом приймання-передавання медичних імунобіологічних препаратів, належним чином засвідчені копії яких міститься у матеріалах справи.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов’язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов’язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов’язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб’єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов’язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу товару.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 692 ЦК України визначає обов’язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач отриманий товар не оплатив.

Загальна сума основної заборгованості на час розгляду справи становить 26056,80 грн. основного боргу, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 550,41 грн., інфляційних витрат у розмірі 1980,32 грн., відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 550,41 грн. за період з 05.09.2013 р. по 31.03.2014 р., інфляційних витрат у розмірі 1980,32 грн. за період з вересня 2013 р. по березень 2014 р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 1670,49 грн. відповідно до п.7.3. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п 7.3. Договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючого в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Заявлену до стягнення розміри пеню у розмірі 1921,06 грн. за період з 05.09.2013 р. по 31.03.2014 р., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування, то господарський суд вважає, що така обставина не звільняє відповідач від виконання договірних зобов’язань з огляду на наступне.

Відповідно до приписів статті 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 ГПК України, господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, ратифікованих законами України.

Згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У зв’язку з ратифікацією Конвенції, протоколів до неї та прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» господарським судам у здійсненні судочинства зі справ, віднесених до їх підвідомчості, слід застосовувати судові рішення та ухвали Європейського суду з прав людини з будь-якої справи, що перебувала в його провадженні (абзац 3 пункт другий інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини» із відповідними змінами, внесеними інформаційним листом Вищого господарського суду України від 24.07.2008 № 01-8/451 «Про внесення змін до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427 «Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини»).

Cудом встановлено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини «відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, «Бакалов проти України» від 30.11.2004).

Про помилковість позиції відповідача про те, що відсутність бюджетного асигнування є підставою для звільнення від виконання грошового зобов’язання, викладено також у постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2011 № 11/446.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 526, 530, 536, 549, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд Поділ – Інвест», м. Київ до Центру первинної медико-санітарної допомоги міста Сніжне, Донецька область, м. Сніжне про стягнення заборгованості у сумі 26056,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 550,41 грн., пені у розмірі 1670,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 1980,32 грн. задовольнити.

Стягнути з Центру первинної медико-санітарної допомоги міста Сніжне (86584, Донецька область, м. Сніжне, вул. Квітки, буд. 1, код ЄДРПОУ 38024075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд Поділ – Інвест» (04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А, код ЄДРПОУ 21604142) заборгованість у розмірі 26056,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 550,41 грн., пені у розмірі 1670,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 1980,32 грн., судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко