Ухвала суду № 38962629, 27.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/120/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Терлецька О.О. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лекс Трейд» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лекс Трейд» (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00019622300 від 18.11.2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.12.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 22.12.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 28.10.2013 року № 236/22-01/38010921.

В ході перевірки контролюючим органом виявлено порушення Позивачем вимог пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.135.1 ст.135, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в результаті чого занижено податок на прибуток, на загальну суму 1 512 858,00 грн, в тому числі за ІІ квартал 2012 року на суму 63 255,00 грн, за ІІІ квартал 2012 року на суму 687 451,00 грн та за ІV квартал 2012 року на суму 762 152,00 грн.

Позивач звертався із запереченням на вказаний акт перевірки до Відповідача.

Рішенням податкового органу щодо розгляду вказаних заперечення висновки акту перевірки викладено в такій редакції: перевіркою встановлено порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138 Кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток, на загальну суму 27 775,00 грн, в тому числі по періодам: за ІV квартал 2012 року - 27 775,00 грн.

18.11.2013 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001962300, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 34 719,00 грн.

Так, 27.09.2012 року між Позивачем та ПП «Сорго» укладено договір №05 купівлі-продажу корпоративних прав, на виконання умов якого Позивачем отримано кредит у ПАТ «Фольксбанк» на суму 6 000 000,00 грн згідно кредитного договору №КU18502 від 27.09.2012 року.

Погашення вказаного кредиту Позивачем остаточно здійснено 26.11.2012 року, що підтверджується копіями банківських виписок, які містяться в матеріалах справи.

30.10.2012 року Позивачем укладено з ПАТ «Фольксбанк» кредитний договір №КU018724, за умовами якого отримано кредит в розмірі 6 000 000,00 грн для поповнення обігових коштів на строк до 60 місяців.

Отримані кредитні кошти використані Позивачем на оплату товарів придбаних у суб'єктів господарської діяльності в Україні та для купівлі іноземної валюти для здійснення оплати за товари за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, які містяться в матеріалах справи.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

Згідно ст.149 Кодексу податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Відповідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Кодексу прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Положеннями п.138.1 ст.138 Кодексу встановлено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

крім того, згідно вимог п.138.10 ст.138 Кодексу до складу інших витрат включаються, зокрема, плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

Згідно визначення ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Отже, надання кредиту є одним з видів банківських послуг. Оплата за послуги з надання кредиту здійснюється шляхом сплати відсотків за користування кредитом.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про правомірність дій Позивача щодо врахування витрат по сплаті відсотків за користування кредитом відповідно кредитного договору №КU018724 від 30.10.2012 року при обчисленні об»єкта оподаткування та віднесення відповідних сум до складу витрат відповідного податкового періоду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 30 травня 2014 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.