Постанова № 38962588, 20.05.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2014 р. Справа№ 910/13971/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Власова Ю.Л.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання Пась М.П.

за участю представників:

від апелянта: Пашутін Є.В. за дов. № б/н від 27.08.2013 р.

від позивача: Ковтун Т.О. за дов. № 3-Н від 02.01.2014 р.

від відповідача 2: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія - Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року

у справі № 910/13971/13 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Констракшн"

за участю третьої особи, яка не заявляює самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство "Трест "Київелектромонтаж"

про стягнення 28 585,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія - Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Констракшн» про стягнення збитків в розмірі 28 585,20 грн.

Позовні вимоги були вмотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс - Констракшн» (підрядник) при виконанні підрядних робіт по Договору генерального підряду № 12/09 від 12.09.2012 р. було пошкоджено кабель зовнішнього енергопостачання Комунального підприємства «Київський метрополітен», у зв'язку з чим позивач був вимушений за власний кошт усунути пошкодження, вартість яких 28 585,20 грн. Крім того, позивач зазначив, що оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» (замовник по Договору генерального підряду № 12/09 від 12.09.2012 р.) в порушення технічних умов не погодив розроблений проект на проведення робіт з позивачем та розпочав будівництво об'єкту, то відповідач - 1 несе солідарну відповідальність з відповідачем 2 за нанесену шкоду позивачу.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року у справі № 910/13971/13 (суддя Грєхова О.А.) позовні вимоги Комунального підприємства "Київський метрополітен" задоволені повністю.

Так, наведеним рішенням стягнуто з ТОВ "Мрія-Інвест" та ТОВ "Альтіс - Констракшн" на користь КП "Київський метрополітен" солідарно 28 585,20 грн. шкоди та судовий збір.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити частково у задоволенні позовних вимог про стягнення з ТОВ "Мрія-Інвест" солідарно з ТОВ "Альтіс-Констракшн" 28 585,20 грн., залишивши стягнення з ТОВ "Альтіс-Констракшн".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014р. колегією суддів у складі головуючого судді: Шаптали Є.Ю., судді Гончарова С.А., Самсіна Р.І. прийнято вказану апеляційну скаргу, порушено апеляційне провадження у справі № 910/13971/13, розгляд справи призначено на 11.02.2014 року.

10.02.2014 року представником Комунального підприємства "Київський метрополітен" подано до відділу документального забезпечення КАГС відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2014 року розгляд скарги відкладено на 12.03.2014 року.

04.03.2014 року представником ТОВ "Мрія - Інвест" подано через відділ документального забезпечення КАГС додаткові пояснення по справі.

У зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному, керуючись ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014 року, для розгляду справи № 910/13971/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Гончаров С.А., судді Власов Ю.Л., Самсін Р.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2014р. прийнято справу № 910/13971/13 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2013 р., до провадження у визначеному складі суддів, розгляд справи призначено на 15.04.2014 року.

В зв'язку з виходом судді Шаптали Є.Ю. з лікарняного та перебуванням судді Самсіна Р.І. на лікарняному, керуючись ст.ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 3.1.7, 3.1.12 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року, для розгляду справи № 910/13971/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Шаптала Є.Ю.; судді Власов Ю.Л., Гончаров С.А..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014р. прийнято справу № 910/13971/13 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2013 р., до провадження у визначеному складі суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014р. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-Інвест" відкладено на 20.05.2014 року.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач, згідно з поданим до апеляційного суду 10.02.2014 року відзивом проти доводів апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що відповідач 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альтіс - Констракшн» повинен нести відповідальність, оскільки саме його працівниками встановлено паркан в зоні пошкодження кабелів позивача, що підтверджується складеним актом від 05.02.2013 р. та листом від 03.06.2013 № 03/06-01А, тим самим саме вважає, що саме відповідач 2 своїми діями наніс шкоду позивачу. Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» повинен нести відповідальність, оскільки останній виступав замовником робіт з проведення будівництва, незважаючи на видані відповідачу 1 технічні умови, проектно-кошторисну документацію з позивачем не погодив, технічний нагляд за проведенням робіт відповідно до діючого законодавства України не здійснював, тому просить суд відмовити ТОВ «Мрія-Інвест» у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 р. залишити без змін.

Відповідач - 1, згідно з поданими до апеляційного суду додатковими поясненнями, зазначає, що обов'язковою підставою цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності є причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою, проте причинний зв'язок між діями ТОВ «Мрія-Інвест» та заподіяною шкодою відсутній.

До судового засідання, що відбулось 20.05.2014 року, не з'явились представник відповідача - 2 та третьої особи, хоча були належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності зазначених осіб є можливим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Київський метрополітен» про стягнення 28 585,20 грн. шкоди солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Констракшн» суд першої інстанції виходив з того, що причинний зв'язок між діями/бездіяльністю відповідачів та пошкодженням кабельного вводу 10кв, що сталося 05.02.2013 р. є доведений та підтверджений матеріалами справи, а доказів відсутності вини відповідачів та доказів оплати завданої шкоди в розмірі 28 585,20 грн. до матеріалів справи не надано.

Рішення суду першої інстанції прийнято на підставі поданих позивачем доказів.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до невірних висновків про задоволення позовних вимог щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Констракшн» шкоди в розмірі 28 585,20 грн..

Місцевим господарським судом не було з'ясовано, чи дійсно спільними діями та бездіяльністю було пошкоджено кабельний ввід, та чи наявний причинний зв'язок між діями ТОВ «Мрія-Інвест» та заподіяною шкодою, що надало б можливість застосування до даних правовідносин положень статті 1190 Цивільного кодексу України.

Апеляційним судом, на підставі дослідження поданих сторонами доказів встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Констракшн» (Генпідрядник) було укладено Договір генерального підряду № 12/09.

Відповідно до пункту 2.1 вказаного договору генпідрядник зобов'язується на умовах договору та згідно з вимогами чинного законодавства, за завдання замовника та згідно з проектною документацією та вимогами чинного законодавства України на свій ризик виконати та здати закупку та поставку всіх необхідних матеріалів та обладнання; остаточну передачу замовнику в належний строк збудованого «під ключ» неушкодженого об'єкту; усунення на першу вимогу замовника дефекті, недоліків, неякісних та/або таких, що не відповідають вимогам цього договору у роботах під час Гарантійного Строк та виникли з вини Генпідрядника, а замовник зобов'язується надати Генпідряднику будівельний майданчик, прийняти від генпідрядника належним чином та у відповідності до умов цього договору, проектної документації та вимог чинного законодавства України збудований та переданий за відповідним актом для подальшого будівництва об'єкт та оплатити виконані належним чином та у відповідності до умов цього договору роботи у строк та у порядку, передбаченими в цьому договорі.

Згідно пункту 4.1.1 Договору, генпідрядник зобов'язується виконати своїми силами і коштами, зі свого матеріалу та/або матеріалу Замовника, якісно та у встановлені строки та терміни, передбачені договором, роботи відповідно до Проектної документації, Загального Кошторису, Детального графіку виконання робіт та проектування, умов цього договору та вимог чинного законодавства України із будівництва об'єкту та передати його для подальшого будівництва Замовникові за Актом проміжної прийомки виконаних робіт для здійснення подальшого будівництва об'єкту. Будь-які відхилення від нормативно-технічної документації, проектної документації, в тому числі, які не впливають на технологію та якість об'єкту, генпідрядник зобов'язується погоджувати з замовником та проектувальником, будь-які відхилення від іншої документації, яка не ж нормативно-технічною, проектною документацією, зобов'язується погоджувати з замовником.

У пункті 4.1.3 Договору сторонами визначено, що генпідрядник зобов'язаний одержати встановлені законодавством дозволи на виконання робіт або окремих її видів, обов'язок отримати які чинним законодавством покладено на генпідрядника, а також й ті, що відповідно до законодавства покладені на замовника, за умови надання таких повноважень на вчинення вищевказаних дій генпідряднику замовником при умові додаткової оплати.

Відповідно до пунктів 4.1.8, 4.1.9 генпідрядник зобов'язаний протягом п'яти робочих днів у письмовій формі попередити замовника, якщо його вказівки загрожують якості виконуваних робіт та протягом п'яти робочих днів попередити замовника про наявність інших обставин, які не залежать від генпідрядника та які загрожують якості або придатності результатів виконуваних робіт (об'єкту).

Згідно пункту 4.1.15 Договору генпідрядник зобов'язаний повністю забезпечити ведення організаційно-технологічної документації і вести відповідний документообіг та облік у відповідності з нормами і правилами у будівництві. Відповідно до зазначеного пункту договору генпідрядник виконує, оформлює, розробляє та отримує проектно-технологічну, виконавчу та іншу документацію та передає замовнику.

Пунктом 4.1.16 Договору сторонами погоджено, що генпідрядник дотримуватиметься діючих норм та вимог органів державного нагляду та контролю стосовно архітектурно-містобудівних вимог до об'єкта, захисту опорних геодезичних точок (реперів), захисту всіх існуючих інженерних мереж та зелених насаджень на будівельному майданчику.

Відповідно до пункту 4.3.1 Договору, замовник зобов'язався надати генпідряднику не пізніше 2 (двох) робочих днів з дати укладення договору за Актом прийому - передачі будівельний майданчик разом із геодезичною підосновою (двох опорних геодезичних точок (реперів) із винесенням меж земельної ділянки, від поведеної для будівництва, вихідних даних та відповідної належної частини проектної документації стадії «Р» відповідно Графіку (Додатку № 3) та технологічної послідовності початку здійснення робіт, дозволу на будівництво (надання повноважень генпідряднику разом із всіма необхідними документами для отримання такого дозволу від імені Замовника), визначеними в цьому Акті прийому-передачі Будівельного майданчику.

Крім того, замовник зобов'язався сприяти генпідряднику під час отримання ним будь-яких дозвільних документів за дорученням замовника (п. 4.3.9 Договору).

Відповідно до пункту 4.1.35 Договору генпідрядник зобов'язаний розробляти та надати на погодження замовнику по кожному виду робіт детальні проекти виробництва робіт у відповідності до чинного законодавства.

У пункті 1.4 договору зазначено наступне: в тлумаченні цього договору, зокрема тих його положень, які стосуються розподілення ризиків та відповідальності між сторонами, має прийматися до уваги та обставина, що замовник у всьому покладається на кваліфікацію та досвід генпідрядника та субпідрядників, які гарантують підтверджують та заявляють, що вони є спеціалістами та мають великий та значний досвід з реалізації будівництва промислових та складних об'єктів та мають великий досвід в галузі будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2012 року КП «Київський метрополітен» видало ТОВ «Мрія-Інвест» як замовнику робіт технічні умови № 786-НГ на проектування та будівництво гостьової автостоянки для легкових автомобілів вздовж проспекту Миколи Бажана в технічній зоні 1-ї категорії над та поряд з діючими штучними спорудами метрополітену станційного комплексу «Вирлиця».

Згідно з пунктом 6.1 технічних умов, замовник проектну документацію повинен розробити з обов'язковим урахуванням вимог ДБП В. 2.3-7-2010 «Споруди транспорту. Метрополітену», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень», ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», НАПБ В.01.039-2012/510 «Правила пожежної безпеки в метрополітенах» та погоджувати її на всі стадіях проектування з КП «Київський метрополітен» і органами державного пожежного нагляду.

Відповідно до пункту 7 Технічних умов, замовник проект виконання робіт з улаштування Автостоянки в технічній зоні метрополітену 1-категорії повинен обов'язково погодити з КП «Київський метрополітен» до початку виконання підготовчих та будівельно-монтажних робіт.

Зі змісту пункту 8 Технічних умов вбачається, що проект виконання робіт з улаштування Автостоянки в технічній зоні метрополітену 1-ї категорії замовник повинен визначити проектом виконання робіт та оформленням спільного наказу.

З Акту від 05.02.2013 року вбачається, що при виконанні будівельних робіт ТОВ «Альтіс - Констракшн» по будівництву паркану між проспектом М. Бажана та озером Вирлиця в зоні проходження кабелів зовнішнього енергопостачання Комунального підприємства «Київський метрополітен» було пошкоджено один кабельний ввід 10 кВ.

Зазначений Акт підписаний начальником дільниці Бернадським Р.Б., який визнав, що кабель пошкоджений з вини працівників відповідача.

Листом за вих.. № 24/206 від 18.02.2013 р. Комунальне підприємство «Київський метрополітен» направило на адресу ТОВ «Мрія-Інвест» з пропозицією укласти договір з виконавцем аварійно-відновлювальних робіт та оплатою виконаних робіт, що виникли внаслідок некоректного ведення будівельних робіт генпідрядником по договору № 12/09.

Докази надання відповідачем - 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» відповіді на лист за вих.. № 24/206 від 18.02.2013 р. відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року, Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати № 1 за квітень 2013 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати № 1 за квітень 2013 року Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» про відновлення пошкодженої кабельної лінії та за відновлення кабельної лінії сплатило 25 585,20 грн.

Факт сплати позивачем коштів у розмірі 25 585,20 грн. за проведення роботи з відновлення кабельної лінії підтверджується копією виписки з особистого рахунку позивача за 24.04.2013 р.

20.05.2013 р. позивач в особі Структурного підрозділу «Дирекція будівництва метрополітену» звернувся до відповідача 2 з претензією № 613 про відшкодування шкоди в розмірі 28 585,20 грн. у зв'язку з неправомірними діями.

Листом № 03/06-01А від 03.06.2013 р. ТОВ «Альтіс - Констракшн» надало відповідь позивачу на претензію, відповідно до змісту якого відповідач 2 зазначив, що під час проведення земельних робіт жодних кабелів, не позначених наданій замовником документації, виявлено не було; пошкодження кабелю відбулося після виконання робіт внаслідок відлиги, що спричинила просідання бетонного кубику під стовпчик однієї з секцій огорожі та який розміщувався безпосередньо над підземною кабельною лінією.

Позивач просив суд солідарно стягнути з відповідачів завдану матеріальну шкоду, посилаючись зокрема на застосування ст.. 1166 Цивільного кодексу України.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд, з урахуванням положень статей 22, 1166, 1190 Цивільного кодексу України виходив з того, що у даному випадку наявна протиправна поведінка відповідача 1 та відповідача 2, причинний зв'язок між їх протиправною поведінкою і заподіянням шкоди (пошкодження кабелю), а тому є підстави для стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 шкоди, понесеної позивачем внаслідок відновлення кабельної лінії метрополітену. З огляду на таке, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення 28 585,20 грн. шкоди з відповідача 1 та відповідача 2 солідарно.

Судова колегія не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

У відповідності до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки правовідносини з відшкодування шкоди, передбачені вищезазначеною статтею, є позадоговірними (деліктними), то неправомірність поведінки означає, що вона суперечить нормам права. При цьому слід зазначити, що якщо у договірних відносинах неправомірність проявляється у невідповідності поведінки умовам договору та конкретним правовим нормам, що регулюють цей договір, то у позадоговірних зобов'язаннях неправомірна поведінка полягає у порушенні абсолютного правовідношення - права власності, для якого суб'єктивне право сформульоване у законодавстві у загальному вигляді.

Під шкодою слід розуміти знешкодження або пошкодження майна потерпілого, що спричинило для останнього певні невигідні матеріальні наслідки. При цьому шкода розглядається не тільки як обов'язковий елемент цивільного правопорушення, але і як міра відповідальності.

Відшкодуванню підлягає тільки шкода, яка є об'єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв'язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

Обов'язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб'єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

Отже, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України у справі № 42/266-6/492 від 30.05.2006 р.).

Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності порушення відповідача покладено на позивача, наявність та розмір понесених збитків, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками.

При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків.

Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Матеріали справи містять Акт від 05.02.2013 року, з якого вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс - Констракшн» по будівництву паркану між проспектом М. Бажана та озером Вирлиця в зоні проходження кабелів зовнішнього енергопостачання Комунального підприємства «Київський метрополітен» при виконання будівельних робіт було пошкоджено один кабельний ввід 10 кВ. Зазначений Акт підписаний начальником дільниці Бернадським Р.Б., який визнав, що кабель пошкоджений з вини працівників відповідача.

Крім того, в матеріалах справи наявний лист за вих.. № 24/206 від 18.02.2013 р. Комунального підприємства «Київський метрополітен», відповідно до змісту якого пропонувало ТОВ «Мрія-Інвест» укласти договір з виконавцем аварійно-відновлювальних робіт та оплатою виконаних робіт, що виникли внаслідок некоректного ведення будівельних робіт генпідрядником по договору № 12/09.

Судовою колегією встановлено, що Комунальне підприємство «Київський метрополітен» звернулось до Публічного акціонерного товариства «Трест «Київелектромонтаж» про відновлення пошкодженої кабельної лінії та за відновлення кабельної лінії, що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року, Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року, Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати № 1 за квітень 2013 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати № 1 за квітень 2013 року

Згідно виписки з банківського рахунку позивача про оплату виконаних робіт, Комунальне підприємство «Київський метрополітен» сплатило грошові кошти в розмірі 28 585,20 грн. за виконання робіт по відновленню пошкодженого кабельного вводу 10 кВ.

З огляду на викладене, з матеріалів справи вбачається та судом встановлено наявність протиправної поведінки відповідача 2, причинний зв'язок між їх протиправною поведінкою і заподіянням шкоди (пошкодження кабелю), а тому є правові підстави для стягнення відповідача 2 шкоди, понесеної позивачем внаслідок відновлення кабельної лінії метрополітену.

Як зазначалось, позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення завданих збитків з відповідача 1 та відповідача 2.

При цьому, в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилався на те що оскільки відповідач 1 (замовник по Договору генерального підряду № 12/09 від 12.09.2012) в порушення технічних умов не погодив розроблений проект на проведення робіт з позивачем та розпочав будівництво об'єкту, то відповідач 1 несе солідарну відповідальність з відповідачем 2 за нанесену шкоду позивачу.

Суд першої інстанції погодився з такими твердженнями позивача та застосував до даних правовідносин ст.. 1190 Цивільного кодексу України.

Зокрема, як зазначалось, судом було встановлено, що відповідачем 1 не було погоджено з позивачем проектно-кошторисну документацію, а також відповідач не здійснював покладений на нього обов'язок, відповідно до діючого, технічного нагляду за проведенням робіт, тому внаслідок бездіяльності відповідача 1 позивачу нанесено шкоду, що є підставою для задоволення вимоги позивача про солідарне стягнення завданих збитків з відповідача 1 та відповідача 2.

Проте, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 цього ж кодексу визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.. 1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Частиною 1 статті 541 Цивільного кодексу України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Як зазначалось, апеляційним судом встановлено, що 12.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Констракшн» (Генпідрядник) було укладено Договір генерального підряду № 12/09.

Частиною 1 статті 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з частиною 1 статті 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Відповідно до частини 1 статті 320 ГК України замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовується.

За приписами пункту 2 статті 1172 Цивільного кодексу України замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Для виникнення обов'язку відшкодування шкоди за статтею 1172 Цивільного кодексу України, крім наявності загальних умов відшкодування шкоди необхідні спеціальні умови, які визначаються залежно від суб'єктного складу відповідних відносин, зокрема існування договору підряду ті дія підрядника за завданням замовника.

Судовою колегію встановлено, що згідно умов Договору генерального підряду № 12/09 від 12.09.2012 р. генпідрядник виконує, оформлює, розробляє та отримує проектно-технологічну, виконавчу та іншу документацію та передає замовнику (п. 4.1.15 Договору).

Як зазначалось раніше, 25.12.2012 року КП «Київський метрополітен» видало ТОВ «Мрія-Інвест» як замовнику робіт технічні умови № 786-НГ на проектування та будівництво гостьової автостоянки для легкових автомобілів вздовж проспекту Миколи Бажана в технічній зоні 1-ї категорії над та поряд з діючими штучними спорудами метрополітену станційного комплексу «Вирлиця».

Пунктом 7.4 Договору сторонами визначено, що погодження з органами державного нагляду порядку ведення робіт на об'єкті, дотримання його і загальний порядок на будівельному майданчику забезпечує генпідрядник.

З урахуванням положень Договору генерального підряду № 12/09 від 12.09.2012 р., колегія суддів апеляційного суду робить висновок про те, що виконання технічних умов № 786-НГ видані КП «Київський метрополітен» ТОВ «Мрія-Інвест» 25.12.2012 року мав забезпечити саме генпідрядник.

Генпідрядником не надано належних доказів того, що він діяв згідно документів виданих замовником, в той час як Договором генерального підряду № 12/09 від 12.09.2012 р. передбачено, що генпідрядник, в разі виявлення обставин мав попередити замовника про відхилення від нормативно-технічної, проектної документації тощо

Відповідно до п. 19.1 Договору генпідрядник несе матеріальну відповідальність та відшкодовує замовникові та іншим особам шкоду, суми втрат, збитків, заявлених претензій, або судових позовів та судових витрат стосовно будь-яких пошкоджень або шкоди, завданих замовнику або третім особам протягом строку виконання умов договору з вини Генпідрядника, передбачену законодавством України. Всі роботи повинні бути виконані Генпідрядником та/або залученими ним особами таким чином, щоб не завдати шкоду життю або майну або іншим права та інтересам Замовника або третіх осіб.

Тобто, твердження позивача про бездіяльність ТОВ «Мрія-Інвест» безпідставні та спростовуються матеріалами справи. Причинний зв'язок між діями ТОВ «Мрія-Інвест» та заподіяною шкодою відсутній, а отже відсутні усі елементу складу цивільного правопорушення.

За таких обставин, у суду відсутні підстави застосування до даних правовідносин положень статті 1190 Цивільного кодексу України.

З огляду на таке, позовні вимоги Комунального підприємства «Київський метрополітен» є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи (п. 1).

Внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог, не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим, відповідно до положень п. 1,3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу судове рішення підлягає частковому скасуванню.

Виходячи із встановлених під час апеляційного провадження обставин, наявними є підстави для часткового скасування судового рішення від 07.10.2013 р., у зв'язку з чим, згідно вимог ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється новий розподіл судових витрат у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Інвест" на рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року у справі № 910/13971/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.10.2013 року у справі № 910/13971/13 в частині задоволення позовних вимог щодо солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Інвест» скасувати, прийняти нове рішення, яким в цій частині заявлених вимог позивачу відмовити.

В частині задоволення позовних вимог Комунального підприємства «Київський метрополітен» про стягнення 28 585,20 грн. шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс - Констракшн», рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 р. у справі № 910/13971/13 залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення наступним чином:

«1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтіс-Констракшн» (03146, вул.. Качалова, 5-В, ідентифікаційний код 37394854) на користь Комунального підприємства «Київський метрополітен» (03055, м. Київ, проспект Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) 28 585,20 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 20 копійок) збитків, 860,25 грн. (вісімсот шістдесят гривень 25 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Інвест" 860,25 грн. (вісімсот шістдесят гривень 25 копійок) витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи № 910/13971/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді Ю.Л. Власов

С.А. Гончаров