Рішення № 38962523, 26.05.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.2014 Справа № 920/613/14

За позовом: Сумської міської ради, м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя В.Л.Котельницька

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 (довіреність № 278/020202-17 від 10.02.2014)

від відповідача не прибув

За участю секретаря судового засідання І.М.Петрович

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01.07.2011 № 591013664000123, укладений між Сумською міською радою та відповідачем; а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн. 00 коп.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання його повноважний представник не зявився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується особистим підписом відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, тому згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши подані докази, суд встановив:

04.07.2008 Сумською міською радою було прийнято рішення № 1712-МР «Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям», яким вирішено надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку строком на 5 років, площею 0,0984 га, розташовану по вул. Курська, між буд. № 41 та № 43 у м. Сумах.

На підставі даного рішення 02.02.2011 між Сумською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки за яким останній отримав у строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку під розміщення торгово-офісного будинку, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.07.2011 № 591013664000123. Даний договір оренди був укладений на строк до 24.07.2013.

Рішенням господарського суду Сумської області від 28.10.2013 по справі №920/1313/13 було визнано укладеною додаткову угоду до вищевказаного договору оренди землі про його поновлення між Сумською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на тих самих умовах, були передбачені договором оренди та терміном до 04.07.2015, яке залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2014.

30.11.2011 рішенням Сумської міської ради № 990-МР «Про часткове скасування рішення Сумської міської ради № 1712-МР від 04.07.2008» було скасовано пункти 5-8 додатку 1 до рішення Сумської міської ради від 04.07.2008 № 1712-МР «Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям» щодо надання, зокрема відповідачу, в оренду земельної ділянки, розташованої у м. Сумах по вул. Курській, 41-43; доручено правовому управлінню вчинити дії щодо розірвання укладених договорів оренди земельних ділянок (з відповідачем у тому числі) у порядку, встановленому чинним законодавством.

Вищезазначене рішення на даний час є чинним, правомірність його прийняття встановлена постановою Харківського апеляційного господарського суду по справі №5021/29/12 від 10.05.2012, якою вирішено, в тому числі, відмовити ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позову про скасування рішення Сумської міської ради № 990-МР «Про часткове скасування рішення Сумської міської ради № 1712-МР від 04.07.2008». Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2012 зазначене судове рішення апеляційної інстанції залишено без змін.

Судом також встановлено, що 26.06.2012 Зарічним районним судом м. Суми прийнято постанову у справі № 2-а-316/12, якою визнано протиправним рішення Сумської міської ради № 1712-МР в частині надання ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,0984га, по вул. Курській, між буд. № 41 та № 43 у м. Сумах з підстав порушення Сумською міською радою порядку надання вищезазначеної земельної ділянки в оренду, передбаченого ст. 16 Закону України «Про оренду землі», а саме - останнім не проведено аукціону.

Таким чином, на даний час рішення Сумської міської ради № 1712-МР від 04.07.2008 про надання ФОП ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки є скасованим та визнано неправомірним за рішенням суду.

Підстави набуття прав на землю визначені розділом IV ЗК України.

Після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі" укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Таким чином, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності (п.2.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а волевиявлення учасника правочину відповідності до частини 3 цієї статті, має бути вільним і відповідати його внутрішні волі.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10

та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Згідно із положеннями частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що судовими рішеннями апеляційної та касаційної інстанцій у межах розгляду справи № 5021/29/12 встановлено факт правомірності прийняття Сумською міською радою рішення № 990-МР від 30.11.2011 «Про часткове скасування рішення Сумської міської ради № 1712-МР від 04.07.2008» (на підставі якого було укладено спірний договір оренди земельної ділянки), та також те, що 26.06.2012 Зарічним районним судом м. Суми прийнято постанову у справі № 2-а-316/12, якою визнано протиправним рішення Сумської міської ради № 1712-МР в частині надання ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки по вул. Курській, між буд. №41 та № 43 у м. Сумах з підстав порушення Сумською міською радою порядку надання вищезазначеної земельної ділянки, суд дійшов висновку, що договір оренди, укладений між Сумською міською радою та ФОП ОСОБА_1 02.02.2011 підлягає визнанню недійсним у звязку з відсутністю правових підстав для його укладання.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 35, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 02.02.2011, укладений між ФОП ОСОБА_1 та Сумською міською радою, зареєстрований в Управління Держкомзему у м. Сумах 01.07.2011 за № 591013664000123.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (40030, м. Суми, вул. Лисенка, 10/49; ІПН НОМЕР_1) на користь Сумської міської ради (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 2; код ЄДРПОУ23636315) 1218 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.05.2014.

СуддяВ.Л.Котельницька