Постанова № 38959004, 20.05.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року

Справа № 803/771/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» (далі – позивач, ТзОВ «Завод «Галичина», підприємство) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі – відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова, інспекція) про скасування податкових повідомлень-рішень від 04 березня 2014 року №0000192210, №0000202010.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Завод «Галичина» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатом якої складений акт від 18 лютого 2014 року №782/22-01/33513052.

В акті перевірки зазначено, що на підставі договору купівлі-продажу від 29 вересня 2006 року підприємство придбало у ТзОВ «Поларі» будівлю АЗС за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 192а. Відповідно до пункту 6.1 договору до покупця перейшло право користування земельною ділянкою, а тому, на думку контролюючого органу, останній був зобов’язаний сплачувати орендну плату виходячи з площі фактичного використання земельної ділянки. Оскільки у 2012 році та у січні-березні 2013 року підприємство не сплатило орендну плату та у 2012 році не подало відповідної декларації, відповідач дійшов висновку про заниження позивачем грошового зобов’язання на 42 270,00 грн.

На підставі цих висновків ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийняте податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2014 року №0000192210 яким збільшено грошове зобов’язання з плати за землю на 42 270,00 грн за основним платежем та 10 737,00 грн за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2014 року №0000202210 яким застосовано фінансову санкцію за неподання податкової декларації у розмірі 340,00 грн.

Позивач з цими висновками не погоджується з тих підстав, що спірна земельна ділянка у 2012 році перебувала в оренді у ТзОВ «Поларі», яке в свою чергу сплачувало за неї оренду плату. Тому вважає висновки податкового органу помилковими та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 березня 2014 року №0000192210, №0000202010.

Позивач свого представника у судове засідання не направив, однак у клопотанні від 20 травня 2014 року просить суд розглядати справу за відсутності представника підприємства (а.с.95).

Відповідач, суб’єкт владних повноважень, у письмових запереченнях від 12 травня 2014 року вважає позовні вимоги безпідставними, оскільки пунктом 6.1 договору купівлі-продажу від 29 вересня 2006 року передбачено, що ТзОВ «Завод «Галичина» набуло право користування на земельну ділянку на якій знаходиться АЗС, а тому останній має бути платником орендної плати за цю ділянку. З цих підстав вважає винесені податкові повідомлення-рішення правомірними та просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с.31-33).

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду (а.с.92-94).

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, працівниками ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Завод «Галичина» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за результатом якої складений акт від 18 лютого 2014 року №782/22-01/33513052 (а.с.8-16).

Під час проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про заниження підприємством грошового зобов’язання з плати за земельну ділянку, яка знаходиться за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 192а та на якій розміщена автозаправна станція належна ТзОВ «Завод «Галичина». Цей висновок ґрунтується на тому, що АЗС була придбана у ТзОВ «Поларі» на підставі договору купівлі-продажу від 29 вересня 2006 року, у пункті 6.1. якому зазначено, що разом з будівлею АЗС до позивача перейшло право користування відповідною земельною ділянкою. На думку податкового органу, площа цієї земельної ділянки становить 2 203 кв.м. і при розрахунку грошового зобов’язання бралася саме ця площа (а.с.9). Таким чином, інспекція вважає, що позивач занизив податкове зобов’язання з плати за землю у 2012 році на 33 814,95 грн, а за січень-березень 2013 року на 8 453,73 грн (а.с.12).

На підставі висновків акту перевірки від 18 лютого 2014 року №782/22-01/33513052 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2014 року №0000192210 яким збільшено грошове зобов’язання з плати за землю на 42 270,00 грн за основним платежем та 10 737,00 грн за штрафними санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2014 року №0000202210 яким застосовано фінансову санкцію за неподання податкової декларації в 2012 році у розмірі 340,00 грн (а.с.5-7).

Надаючи правову оцінку цим податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.

Як зазначено у статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку на землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. У статті 270 цього ж Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

З матеріалів справи слідує, що земельна ділянка, яка знаходиться за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 192а площею 2 203,00 кв.м. була орендована Товариством з обмеженою відповідальністю «Поларі» у Львівської міської ради на підставі договору оренди від 08 квітня 2003 року строком на 10 років (а.с.78-83).

В подальшому, 29 вересня 2006 року між ТзОВ «Поларі» та ТзОВ «Завод «Галичина» був укладений договір купівлі-продажу будівлі АЗС літ. «А-1» загальною площею 147,1 кв.м, яка розміщена за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 192а. При цьому, у пункті 6.1. договору сторони визначили, що право користування земельною ділянкою на якій розміщено приміщення, переходить до Покупця у відповідності до вимог статті 120 Земельного кодексу України. Право власності згідно договору було зареєстровано 06 жовтня 2006 року (а.с.84, 96-100).

Тобто, з цього можливо дійти висновку, що до ТзОВ «Завод «Галичина» перейшло право користування не всією земельною ділянкою площею 2 203,00 кв.м., як помилково стверджує податковий орган, а лише земельною ділянкою, на якій розміщено приміщення АЗС площею 147,1 кв.м.

Вказане узгоджується з приписами статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у яких передбачено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

З цих підстав суд вважає, що з 06 жовтня 2006 року (дата державної реєстрації права власності на будівлю АЗС) ТзОВ «Завод «Галичина» є землекористувачем земельної ділянки площею 147,1 кв.м. за адресою м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 192а, а відтак підпадає під визначення платника податку на землю, яке наведено у статті 269 Податкового кодексу України, був зобов’язаний сплачувати цей податок та подавати відповідні декларації.

Землекористувачем іншої частини земельної ділянки площею 2055,9 кв.м. було ТзОВ «Поларі» і як слідує з наявних у матеріалах справи декларацій та платіжних доручень, це підприємство сплачувало орендну плату до місцевого бюджету (а.с.44-77).

Враховуючи те, що податковий орган при розрахунку суми грошового зобов’язання помилково виходив з площі земельної ділянки 2 203,00 кв.м., в той час як позивач користувався лише частиною цієї земельної ділянки у розмірі 147,1 кв.м., тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2014 року №0000192210 в частині збільшення грошового зобов’язання за основним платежем на 39 447,52 грн та за штрафними санкціями у розмірі 10 031,38 грн.

Решта грошового зобов’язання у розмірі 2 822,48 грн та штрафна санкція у розмірі 705,62 грн (25 %) нарахована контролюючим органом правомірно, а тому податкове повідомлення-рішення від 04 березня 2014 року №0000192210 в цій частині залишається судом без змін.

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 04 березня 2014 року №0000202210, яким нарахована штрафна санкція за неподання податкової декларації з плати за землю у 2012 році в розмірі 340,00 грн, суд зазначає, що воно винесено правомірно, оскільки позивач як землекористувач був зобов’язаний подавати відповідну декларацію до контролюючого органу. Тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та не підлягають до задоволення.

За правилами частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як визначено у частині третій статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Ставка судового збору у даній справі становила 1 827,00 грн, тобто півтора розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до платіжного доручення від 16 квітня 2014 року №353 позивач сплатив 10% цієї суми, тобто 182,70 грн (а.с.2).

З загальної суми майнових вимог позивача у розмірі 53 347,00 грн, суд задовольняє 49 478,90 грн, тобто 92,75%. Таким чином з підприємства в рахунок Державного бюджету України утримується 7,25 % від ставки судового збору, тобто 132,46 грн. Решта сплаченого збору розмірі 50,24 грн присуджується ТзОВ «Завод «Галичина» з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 04 березня 2014 року №0000192210 в частині збільшення грошового зобов’язання за основним платежем на 39 447,52 грн та за штрафними санкціями у розмірі 10 031,38 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Галичина» (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ідентифікаційний код юридичної особи 33513052) судовий збір у розмірі 50,24 грн (п’ятдесят гривень двадцять чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде складений 23 травня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С. Денисюк