Рішення № 38958239, 26.05.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11305/13-ц

Провадження № 2/344/1350/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

з участю позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Бігуна Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - арбітражний керуючий Бігун Роман Дмитрович про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Позовні вимоги мотивувала тим, що перебувала з шлюбі з відповідачем з січня 2007 року до липня 2013 року. Під час шлюбу, 18.06.2007 року, придбано автомобіль «Шевроле Авео», д.н.з.НОМЕР_2 вартість автомобіля на час придбання становила 69900 грн. Після розірвання шлюбу проведено експертну оцінку вартості вказаного автомобіля та установлено його вартість 42526 грн. (без ПДВ). Відповідно до існуючої між нею та відповідачем домовленості, позивач відшкодувала відповідачу 1/2 вартості автомобіля - 21263 грн. Просила суд розділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя - вказаний автомобіль «Шевроле Авео» шляхом припинення права власності ОСОБА_3 та визнання за нею права власності на вказаний автомобіль.

Відповідач позов визнав, підтвердив придбання автомобіля під час перебування у шлюбі з позивачем за рахунок їх спільних коштів, а також відшкодування йому позивачем 1/2 вартості автомобіля. Не заперечив проти поділу даного майна подружжя шляхом визнання за позивачем права власності на вказаний автомобіль.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - арбітражний керуючий заперечив проти задоволення позову. Вказав, що відповідач у справі - ОСОБА_3 є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності. Згідно постанови господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.2009 фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора-арбітражного керуючого. До ліквідаційної маси боржника внесено предмет спору - автомобіль «Шевроле Авео». Вказаний автомобіль 23.07.2013 року згідно акту прийому-передачі переданий йому як ліквідатору ОСОБА_3 у присутності ОСОБА_1

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали, встановивши таким чином фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у шлюбі з 30.01.2007 року, рішенням Івано-Франківського міського суду від 25.06.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано (а.с.10-12).

Відповідно до договору купівлі-продажу автомобіля №2277 від 18.06.2007 (з додатками) ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» продав, а фізична особа ОСОБА_3 прийняв у власність та оплатив автомобіль Шевроле Авео шляхом оформлення банківського кредиту на суму 69900 грн (а.с.5-9).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, 22.06.2007 ОСОБА_3 зареєстровано автомобіль Шевроле Авео, 2007 р.в., реєстраційний номер НОМЕР_2, кредит ВАТ «ВіЕйБі банк» (а.с.13).

Станом на 05.06.2013 зобов'язання за кредитним договором №2/07/23-05/а, укладеним ВАТ «ВіЕйБі банк» з ОСОБА_3 25.06.2007 виконано в повному обсязі (а.с.14).

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 31.03.2009 приватного підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом (а.с.60), а ухвалою від 15.01.2013 призначено ліквідатром боржника ПП ОСОБА_3 - арбітражного керуючого Бігуна Р.Д. (а.с.61).

До ліквідаційної маси боржника ОСОБА_3 внесено автомобіль «СHEVROLET Aveo SF 69Y», д.н.з. НОМЕР_2, сірого кольору, 2007 року випуску, який належить відповідачу.

Вказаний автомобіль переданий 23.07.2013 згідно акту прийому-передачі ОСОБА_3 ліквідатору - арбітражному керуючому Бігуну Р.Д. (а.с.62).

Як вбачається з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та інформації про виконавче провадження, на вказаний автомобіль накладено арешт згідно ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 05.03.2014 (а.с.94-95), а 07.04.2014 ухвалою господарського суду Івано-Франківської області накладений арешт на вказаний автомобіль знято за клопотанням ліквідатора боржника для подальшої реалізації даного майна на відкритих торгах (а.с.112).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області віл 11 квітня 2014 року накладено арешт на спірний автомобіль (а.с.114-115).

Відповідно до ст.ст. 47,48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом припиняються повноваження вдасника майна банкрута, ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута. До ліквідаційної маси боржника вноситься все зареєстроване та виявлене під час процедури банкрутства майно, реалізація майна боржника здійснюється ліквідатором з дотриманням норм вищезазначеного закону.

В той же час, суд приходить до переконання, що вказаний автомобіль придбано подружжям за час шлюбу, а жодних даних про придбання даного автомобіля ОСОБА_3 як суб'єктом підприємницької діяльності суду не надано.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.ст. 69, 70 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, судом установлено, що спірний автомобіль «Шевроле Авео» належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності подружжя, частки їх є рівними, тому кожному з них належить 1/2 частки даного майна.

Що стосується доводів третьої особи на стороні відповідача про те, що спірний автомобіль є власністю банкрута - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, включений до ліквідаційної маси та підлягає реалізації для задоволення майнових вимог кредиторів, то суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 53 ЦК України, фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

За ст. 52 ЦК України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, повязаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуваєу шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Таким чином, відповідач ОСОБА_3 як фізична-особа-підприємець може нести відповідальність за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, тільки у межах ? частки вказаного автомобіля.

Згідно поданого висновку (звіт №0089/1013, проведений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_4, а.с.48-49), ринкова вартість спірного автомобіля станом на 01.10.2013 становила 42 526 грн (без ПДВ).

Тобто, вартість 1/2 належної відповідачу (як і позивачу) частки у спільному майні становила 21 263 грн.

Відповідно до ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними у натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Оскільки автомобіль є неподільною річчю, то його слід присудити одному з подружжя. Приймаючи до уваги те, що подружжя домовилося про поділ майна шляхом передачі права власності на автомобіль позивачу ОСОБА_1 з виплатою відповідачу грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль, встановленої експертним шляхом (а.с.44-45), а відповідач отримав обумовлену компенсацію, що сторонами підтверджено у судовому засіданні, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 47,48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 16, 21, 52, 53 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 27, 60, 61 ЦПК України керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - арбітражний керуючий Бігун Роман Дмитрович - задоволити.

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя, припинити право власності ОСОБА_3 на 1/2 частину автомобіля "СHEVROLET Aveo SF 69Y", д.н.з. НОМЕР_2, сірого кольору, 2007 року випуску.

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, жителькою АДРЕСА_1, в порядку поділу спільного майна подружжя, право власності на автомобіль "СHEVROLET Aveo SF 69Y", д.н.з. НОМЕР_2, сірого кольору, 2007 року випуску.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30 травня 2014 року

Суддя Бабій О.М.