Ухвала суду № 38956245, 26.05.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"26" травня 2014 р.Справа № 922/1129/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод", м. Харків до Відкритого акціонерного товариства "Мінський тракторний завод", м. Мінськ про стягнення коштів в сумі 211951,31 доларів США за участю представників:

позивача: Светобатченко Є.М., за дов. від 03.02.2014 р.

відповідача: не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод", звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Мінський тракторний завод" про стягнення 211951,31 доларів США (2199249,18 грн.), а також просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 7 від 07.12.2010 року щодо оплати вартості отриманого за договором товару.

Ухвалою суду від 26 березня 2014 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26 травня 2014 року.

17 квітня 2014 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 13174 від 17.04.2014 р.), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на факт оплати заборгованості в розмірі 211900,99 доларів США, а заявлена до стягнення позивачем заборгованість в розмірі 50,32 доларів США є необґрунтованою, оскільки виникла внаслідок помилки позивача (яка ним була визнана) у визначенні вартості товару.

Вказаний відзив відповідача (вх.№ 13174 від 17.04.2014 р.) було долучено судом до матеріалів справи.

22 травня 2014 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх.№ 16988 від 22.05.2014 р.) про зменшення позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач пояснив, що загальна вартість товару поставленого відповідачу за договором № 7 від 07.12.2010 року становить 211900,99 доларів США (а не як зазначено в позовній заяві 211951,31 доларів США). Вказана заборгованість в розмірі 211900,99 доларів США була в повному обсязі сплачена відповідачем 27 березня 2014 року, у зв'язку з чим, позивач просить суд припинити провадження в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 211900,99 доларів США та просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 43974,54 грн.

В судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, у вказаному вище відзиві на позовну заяву вх.№ 13174 від 17.04.2014 р. відповідач просив суд розглядати справу без участі його представника.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи без участі представника відповідача.

З огляду на наведне, враховучи надані відповідачем відзив та докази в обгрунтування своїх заперечень, суд вважає за можливе продовжити розгляд срави без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог вх.№ 16988 від 22.05.2014 р.

Розглянувши вказану заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог. Господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зі змісту заяви позивача (вх.№ 16988 від 22.05.2014 р.) про зменшення позовних вимог, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, вбачається, що вона стосується зменшення розміру суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення (з 211951,31 доларів США до 211900,99 доларів США), а також містить клопотання позивача про припинення провадження у справі в частині стягнення зменшеної суми позовних вимог на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (у зв'язку з оплатою відповідної заборгованості відповідачем).

Дослідивши заяву про зменшення позовних вимог, суд встановив, що її підписано уповноваженою особою - генеральним директором позивача, відповідна заява не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зменшення позовних вимог є безумовним правом позивача.

Позивач, при реалізації свого права на зменшення позовних вимог, та суд, при вирішенні питання про прийняття заяви про зменшення позовних вимог, не зв'язані думкою інших учасників судового процесу.

З огляду на наведене, суд приймає заяву позивача (вх.№ 16988 від 22.05.2014 р.) про зменшення позовних вимог та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

В судовому засіданні 26 травня 2014 року представник позивача наполягав на задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07 грудня 2010 року між позивачем (як продавцем) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір № 7 (далі - "договір купівлі-продажу"), відповідно до умов якого продавець зобов'язується виготовити та відвантажити, а покупець прийняти та оплатити товар по номенклатурі, кількості та цінам, зазначеним в специфікаціях до цього договору, продукція виробництва ВАТ "Харківський підшипниковий завод" (АТ "ХАРП") (далі - "товар"). Специфікація по договору є невід'ємною частиною даного договору.

Додатковою угодою № 1 від 03 червня 2011 року до договору купівлі-продажу було внесено зміни, відповідно до яких повне найменування продавця визначено як Публічне акціонерне товариство "Харківський підшипниковий завод", а скорочене - АТ "ХАРП".

Пунктом 2.2 договору купівлі-продажу сторони погодили, що ціни на товар зазначаються на момент підписання Специфікацій та є договірними.

Вартість договору визначається як вартість специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

Додатковою угодою № 9 від 07 червня 2013 року до договору купівлі-продажу, сторони погодили, що сума договору з урахуванням даної додаткової угоди становить 312546923,28 російських рублів, а також 12397810,98 доларів США.

Специфікаціями № 1, № 7 та додатковими угодами № 9 від 07 червня 2013 року (а.с. 41-42, 44-46) сторони погодили номенклатуру, кількість та ціни товару.

Згідно наявних в матеріалах справи митних декларацій №807100000/2013/063577 від 20.12.2013 р., № 807100000/2013/064082 від 24.12.2013 р. ( а.с. 50-57) позивач 20 та 24 грудня 2013 року на виконання умов договору купівлі-продажу відвантажив відповідачу товар на загальну суму 211951,31 доларів США (20.12.2013 р. - на суму 110330,12 доларів США; 24.12.2013 р. - на суму 101621,19 доларів США).

На оплату вказаного товару позивач виставив відповідачу рахунки-фактури (18.11.2013 р. - рахунок-фактуру № 7/97 на суму 110330,12 доларів США та 04.12.2013 р. - рахунок-фактуру № 7/98 на суму 101621,19 доларів США).

Листом від 30.12.2013 р. вих.№ 623/015 позивач повідомив відповідача про помилку у визначенні вартості товару в розмірі 110330,12 доларів США, відвантаженого 20.12.2013 р., у зв'язку з чим виставив скоригований рахунок-фактуру № 7/97 від 18.11.2013 р. - на суму 110279,80 доларів США.

29 квітня 2014 року позивач здійснив коригування митної декларації №807100000/2013/063577 від 20.12.2013 р., зменшивши вартість товару, що за нею відвантажувався до 110279,80 доларів США.

Таким чином, на виконання умов договору купівлі-продажу позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 211900,99 доларів США.

Факт отримання від позивача в межах договору купівлі-продажу товару на загальну суму 211900,99 доларів США не заперечується відповідачем.

Пунктом 3.1 договору купівлі-продажу сторони погодили, що платежі по договору будуть здійснюватися на поточний рахунок продавця протягом 30 днів з моменту відвантаження товару шляхом перерахування грошових коштів на підставі виставленого продавцем рахунку-фактури. Валюта платежу долари США, євро, російські рублі та гривня України. При оплаті в долах США, євро, російських рублях - по курсу Національного банку України на дату платежу.

Протоколом розбіжностей від 19 квітня 2011 року до договору купівлі-продажу сторони погодили, що розрахунок проводиться протягом 90 днів з моменту відвантаження товару.

Протоколом розбіжностей від 20 квітня 2011 року до договору купівлі-продажу сторони погодили, що розрахунок проводиться протягом 60 днів з моменту відвантаження товару.

Згідно наявної в матеріалах справи банківської виписки відповідач розрахувався за отриманий від позивача товар на загальну суму 211900,99 доларів США після відкриття провадження у даній справи, а саме 27 березня 2014 року.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Обставини справи свідчать, що позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 211900,99 доларів США (20.12.2013 р. - на суму 110279,80 доларів США; 24.12.2013 р. - на суму 101621,19 доларів США).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Договором (п. 3.1 з урахуванням протоколу розбіжностей від 20 квітня 2011 року) визначено, що відповідач мав розрахуватися з позивачем за отриманий товар протягом 60 днів з моменту відвантаження товару.

Таким чином, відповідач мав розрахуватися за отриманий на підставі договору купівлі-продажу товар в наступні строки: за товар відвантажений 20.12.2013 р. - в строк до 18.02.2014 р.; за товар, відвантажений 24.12.2013 р. - в строк до 22.02.2014 р.

Як свідчать матеріали справи (банківська виписка) відповідач розрахувався за отримай від позивача товар на загальну суму 211900,99 доларів США після відкриття провадження у даній справи, а саме 27 березня 2014 року.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, 27 березня 2014 року грошове зобов'язання відповідача перед позивачем з оплати вартості отриманого на підставі договору купівлі-продажу товару в розмірі 211900,99 доларів США припинилося внаслідок оплати відповідної заборгованості.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З приводу вказаної підстави припинення провадження у справі Пленум Вищого господарського суду України у своїй Постанові від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 4.4) роз'яснив, під припиненням існування предмета спору слід розуміти, наприклад, сплату суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо.

Припинення провадження на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України можливе, якщо між сторонами у зв'язку з припиненням існування предмета спору не залишилося неврегульованих питань.

Встановлені судом обставини справи свідчать, що предмет спору (заборгованість в розмірі 211900,99 доларів США) припинив своє існування під час розгляду даної справи.

Наявні в матеріалах справи докази та надані представником позивач в судовому засіданні пояснення свідчать, що між сторонами не залишолось неврегульованих питань з приводу повернення відповідачем позивачу відповідної заборгованості.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України та покладає судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 43974,54 грн. на відповідача.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 175 ГК України, ст.ст. 599, 655, 692 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 80, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду заяву Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" про зменшення розміру позовних вимог до розгляду (вх.№ 16988 від 22.05.2014 р.).

Провадження у справі № 922/1129/14 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Мінський тракторний завод" заборгованості за договором № 7 від 07.12.2010 року в розмірі 211900,99 доларів США - припинити .

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Мінський тракторний завод" (Республіка Білорусь, 220668, м. Мінськ, вул. Довгобродська, 29, кімн.201, реєстраційний номер 100316761) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, пр. Фрунзе, 3, код ЄДРПОУ 05808853, ІПН 058088520391) судовий збір в розмірі 43974,54 грн.

Видати наказ.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/1129/14