Рішення № 38956099, 29.05.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.05.14р. Справа № 904/2810/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТЕРИК-ЦЕНТР", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про визнання договору на автотранспортні послуги № 52 від 15.08.2012 р. недійсним

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Солодовнік Ю.С., довіреність б/н від 16.10.2013р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МАТЕРИК-ЦЕНТР" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (далі - відповідач) про визнання договору на автотранспортні послуги № 52 від 15.08.2012 р. недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається те, що вважає договір незаконним, укладеним зі змовою службових осіб обох підприємств з метою утворення штучної заборгованості позивача перед відповідачем. Крім того, договір та всі додані до нього документи на підтвердження надання послуг (заявки та подорожні листи) є підробними, а позивач не тільки не підписував, але й не отримував за цим договором ніяких послуг. Підписи на цих документах суттєво відрізняються від підпису директора позивача. По факту підробки документів позивач звернувся до РВ міліції м.Дніпродзержинська з вимогою порушити кримінальну справу. Крім того, неповноважною особою від імені позивача навмисно була зроблена часткова оплата фіктивних послуг для кваліфікації судовими інстанціями "подальшого схвалення правочину" позивачем.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу, ст.ст. 1, 2, 33, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

23.05.2012 р. відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву № 470 від 15.05.2013 р. у якому проти позовних вимог заперечує, вважає позов безпідставним та необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд відмовити.

Представник позивача у судове засідання 29.05.2013 р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, про що свідчить судова повістка (а.с.22), а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Материк-Центр" (замовник) був укладений договір № 52 на автотранспортні послуги, згідно пункту 1.1. якого, перевізник зобов'язується на підставі прийнятої заявки, за 1-2 дні до початку відправки вантажу, доставити ввірений йому замовником вантаж в пункт призначення і видати його особі вказаній в заявці, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу плату, встановлену у п. 3 до Договору.

Тарифи на авто послуги були договірними та були узгоджені між директорами ТОВ "Материк-Центр" Іваніною В.Б. та ТОВ "Адатранссервіс" Лобко В.Г.

Факт надання послуг перевізником підтверджуються талонами замовника та подорожніх листів, а саме:

- талон замовника 10 ААГ № 139750 до подорожнього листа № 535202 з 20.08. по 21.08.2012 р. на суму 2644,00 грн.;

- талон замовника 10 ААГ № 139744 до подорожнього листа № 535096 від 23.08.2012 р. на суму 1440,00 грн.;

- талон замовника 10 ААГ № 139741 до подорожнього листа № 535093 від 23.08.2012 р. на суму 1200,00 грн.;

- талон замовника 10 ААГ № 139743 до подорожнього листа № 535095 за період з 23.08.по 28.08. 2012 р. на суму 8640,00 грн.;

- талон замовника 10 ААГ № 139742 до подорожнього листа № 535094 з 27.08. по 29.08.2012 р. на суму 6048,00 грн.

Перевізник виставив та надав замовнику рахунок № 387 від 25.09.2012 року, акти виконаних робіт від 26.09.2012 року, податкову накладну № 24 від 26.09.2012 року на суму 19 972,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до банківської виписки ТОВ "Адатранссервіс" за 08 січня 2013 року, замовником перераховано на розрахунковий рахунок перевізника за автотранспортні послуги 1000,00 грн., тобто сума основної заборгованості склала 18 972,00 грн.

Відповідно до листа Дніпродзержинської ОДПІ від 21.03.2013 року згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ "Материк-Центр" включив до податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року податкову накладну № 24 від 26.09.2012 року, виписану постачальником автотранспортних послуг ТОВ "Адатранссервіс", на загальну суму 19 972,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3328,67 грн.

Оскільки замовник не виконав грошове зобов'язання по оплаті наданих перевізником автотранспортних послуг, ТОВ "Адатранссервіс" 23.01.2013 року подано позов до ТОВ "Материк-Центр" про стягнення боргу і штрафних санкцій за договором автотранспортних послуг, який розглядався господарським судом Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2013 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 року та постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2013 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Материк-Центр" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Материк-Центр" (код 36568350) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" (код 34683720) 18 972,00 грн. основного боргу; 192,04 грн. 3 % річних; 960,19 грн. пені; 1717,58 грн. судового збору, 2495,75 грн. витрати на оплату послуг адвоката.

25.07.2013 року господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення від 01.04.2013 року, яке набрало законної сили 15.07.2013 року, видано наказ про примусове виконання рішення суду.

Вказаний наказ пред'явлений ТОВ "Адатранссервіс" до виконання до Дніпровського відділу ДВС Дніпродзержинського МУЮ, але ТОВ "Материк-Центр" судове рішення не виконує в зв'язку з чим 07.05.2014 року за № 11/6909 державним виконавцем Волох О.В. до Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області подано подання про притягнення директора ТОВ "Материк-Центр" Назаренко Г.М. до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203, Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або інших сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків,

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За вимогами ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Таким чином, зміст договору, укладеного між сторонами, свідчить про те, що при укладенні договору, сторонами було дотримано всі передбачені законодавством істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, як узгоджені сторонами, так і прийняті ними як обов'язкові умови договору.

Вказаний договір не суперечить вимогам чинного законодавства та моральним засадам суспільства, особи, які вчинили правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин спрямовано на настання правових наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При розгляді господарським судом позову товариства з обмеженою відповідальністю "Адатранссервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Материк-Центр" про стягнення заборгованості за договором № 52 на автотранспортні послуги від 15.08.2012 року (справа № 904/803/13-г) судом було повно та всебічно досліджено правовідносини сторін щодо вказаного договору.

До того ж суд при розгляді справи дійшов висновку, не спростованого апеляційним та касаційним судами, що (мовою оригіналу): "Посилання відповідача щодо наявності сумніву, чи підписано Договір зі сторони відповідача його директором Іваніною В.Б., не спростовують встановлених судом обставин укладення між позивачем та відповідачем спірного Договору. Підпис директора відповідача Іваніної В.Б. на Договорі скріплений печаткою відповідача." (абз. 3 арк. 6 рішення від 01.04.2013 року).

Таким чином, суд вважає доводи позивача викладені у позовній заяві безпідставними, не доведеними та необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з підстав наведених судом з вищевикладеного, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МАТЕРИК-ЦЕНТР", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область про визнання договору на автотранспортні послуги № 52 від 15.08.2012 р. недійсним - відмовити.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 29" травня 2014 р.