Постанова № 38955932, 15.05.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Житомир справа № 806/2132/14

час прийняття: 13 год. 05 хв. категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В.,

за участі секретаря Бортнік О. Г.,

за участі представника позивача Шатківської А. А.,

за участі представника відповідача Заборчук К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови ВП №36211301 від 06.12.2013 р., зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції (далі - Корольовський ВДВС), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову ВП № 36211301 державного виконавця Корольовського ВДВС від 06.12.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язати відповідача прийняти до виконання виконавчий лист №79/13 від 10.01.2013року.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем незаконно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві оскільки лист Вищого адміністративного суду України № 1484/12/13-13 від 24.10.2013 року носить рекомендаційний характер.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти заявлених позовних вимог з підстав викладених в письмових запереченнях, зауважив, що Податковим кодексом України визначено інший порядок виконання судових рішень щодо стягнення боргу з юридичних осіб.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, письмові заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач визначає, що п. 9 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", на який посилається державний виконавець передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачеві здійснюється у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Під іншими обставинами державний виконавець розуміє роз'яснення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1484/12/13-13 від 24.10.2013 року, який несе лише інформаційний характер.

Судом встановлено, що після набрання законної сили постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року позивачу було видано виконавчий лист №79/13, який в подальшому було направлено до Корольовського ВДВС.

Згідно інформації, яка вказана на штампі вхідної кореспонденції Житомирської ОДПІ оскаржувану постанову позивач отримав 22 квітня 2014 року та оскаржив її в судовому порядку з дотриманням строків звернення до суду.

З мотивувальної частини постанови державного виконавця вбачається, що підставою для її винесення стало:

- Податковий кодекс України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, в якому встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунку погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України. При цьому, органи державної виконавчої служби до цієї процедури не долучаються. Таким чином, після набрання чинності новим Податковим кодексом України, тобто після 1 січня 2011 року, не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби виконавчі документи про стягнення податкового боргу з юридичних осіб;

- інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1484/12/13-13 від 24.10.2013 року;

- Закон України " Про виконавче провадження".

Суд погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1484/12/13-13 від 24.10.2013 року, зазначено, що згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 41,1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Як випливає з наведених норм, немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 21.04.99 N 606-XIV "Про виконавче провадження".

Отже, процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Таким чином, після набрання чинності Податковим кодексом України, а саме після 01 січня 2011 року, не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби виконавчі документи про стягнення податкового боргу з юридичних осіб.

Судом встановлено, що виконавчий лист № 79/13 про стягнення зі Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер "на користь держави в особі Державної податкової інспекції у м. Житомирі податкового боргу, виданий 10 січня 2013 року, тобто після набрання законної сили ст. 95 Податкового кодексу України.

За таких обставин у відповідача відсутні правові підстави для виконання зазначеного виконавчого документа.

З огляду на викладене, державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", правомірно винесено спірну постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

З наведених вище підстав, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

В задоволенні позовних вимог Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та скасування постанови ВП №36211301 від 06.12.2013 р., зобов'язання вчинити дії, - відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Лавренчук